Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Драко Малфой і спадок Темного Лорда ↓

Розділ 225

0% of chapter read

Разом з першим снігом у Шотландії від ордену фенікса прийшли не найкращі новини — переговори з велетнями провалилися. Хаґрід не справився зі своїм завданням... Або, можливо, навіть сказати, що його банально випередили Пожирачів смерті, замінивши вождя у велетнів і домовившись уже з ним. І навіть угоди з далеко не найрозумнішою расою є досить марними, бо вони часто порушують ці самі договори. Але в даному випадку велетні дійсно будуть виступати на боці Воландеморта.

Що не є добре, все ж гіганти нехай і не надто розумні, але якщо Темний лорд умудритися прилагодити тих до справи, противникам вони можуть стати ну дуже неприємними. Занадто сильна їх захист від магії, а фізичне тіло величезний. Навіть триметровий Хаґрід є карликом у порівнянні зі своїми чистокровними зібратими... І все ж таки, дані монстрів будуть прикривати чарівники у випадку повноцінного бойового зіткнення, що може призвести до реальних проблем навіть для когось рівня нашого директора.

Добре, вихід їх ситуації все ж знайшовся... Все-таки не просто так Дамбльдор заманював в орден Авроров і Невиразців, що мають досить важливий вплив на міністерство. Зокрема, дані кадри вгамувалися всер'єрно зустріти верхівку нашого міністерства звітами про раптову активність велетнів. І це дало свої плоди, Фадж мало не того ж дня оголосив дану проблему, змусивши тих самих аврорів створити загони зачистки, що впораються з цими монстрами.

Загалом так, міністерство у своєму репертуарі, ось тільки в даному випадку, воно діє ще й в наших інтересах, так що нехай. Ну а те, що ми своїми діями почали винищувати останніх англійських велетнів, коі вже не так і багато — дрібниця, особливо в світлі майбутніх подій. А я ось чому-то впевнений, що не удари ми по велетах зараз, то вже скоро ті б нанесли удар по нам ... Так що проти такого рішення навіть директор не намагався заперечити, нехай і був проти надмірної жорстокості.

Але не суть, головне, що від чергової проблеми ми все-таки позбулися, так ще й не своїми руками. Правда, і вигоди з даною епопією ми якось не дуже отримали. Все ж гіганти могли стати не найгіршими союзниками, тим більше, що тих було дійсно легко використовувати в темну. Але краще, ніж дозволяти Тому і надалі накопичувати вплив серед магічних рас. Той і так хіба що вейл на свій бік не переманив, а то тільки через те, що цих самий Вейл практично і немає на островах ...

Одним неприємним наслідком для мене було те, що я вирішив знищити велетнів. Адже мою дорогоцінну кузину, що ось місяць тому повернулася до Англії, також припхали до цієї справи. А все через те, що та була дійсно молодим спеціалістом, про вже встигла добре себе проявити, довівши, ніби не просто так носить титул майстра трансфігурації... Можливо, та навіть занадто добре себе проявила, через що вищі люди і вирішили мало чого навчити "нахабку".

Ну а якщо перекладати на просту мову, то хтось просто злякався, що моя родичка може занадто швидко злетіти по кар'єрній сходах, підсумувавши чийсь непотрібний зад із насиженого місця. Тож вони вирішили поправити дівчину на досить небезпечне завдання, сподіваючись, що ту банально спалить велетні. Ну а якщо і не спалять, то репутацію точно підпортять... у теорії. Але моя кузина за минулі роки досить непогано володіла власним даром, позбувшись надмірної незграбності, та й у чаклунстві виросла майже на дві голови ввис.

Так, навіть якщо я й хвилювався за цю людину, то тим більше, що та вже стала моїм союзником, погодившись « підробити" особистим охоронцем Нарциси, коли того вимагають обставини, але проблеми у тій дійсно не повинно з’явитися. Тим більше, що трансфігурації є найбільш зручною магією в боротьбі з гігантами. Все ж звичайна магія на тих практично не діє... А от трансфігурована з повітря накольня над головою — дуже навіть. Правда, цей дуже грубий приклад все ж таки спосіб справлятися з гігантом за допомогою трансфігурації дійсно великий натовп. А на уяву Німфадора начебто як не жаліється...

За останні роки життя і навчання у Франції дівчина якось повиковувалась зі своїм ім'ям, вже не так гостро на те реагуючи. Та навіть дозволила Нарцисе називати ту саме так, нехай, як я чув, на роботі та ж Тонкс і ніяк інакше. Хоча, це в будь-якому випадку не найбільші зміни в дівчині... Але на фоні її нової зовнішності, подібні дрібниці дійсно кілька втрачаються. А зовнішність у кузини дійсно сильно змінилася...

Ну або, якщо бути конкретнішим, повернулася в норму. Та все ж таки, коли вона почала сильно змінюватись на метаморфізмі, але після того як контроль над даром дівчини значно покращився через тренування в трансфігурації, її зовнішність стала більш схожа на таку у Нарциси, нехай і з темним волоссям. Матуся при особистій зустрічі з тією в якийсь момент навіть запнулась, сплутавши ту з молодою версією своєї старшої сестри... Хіба що в бойовій хмарі і аврорській мантії.

Шкода, що я зараз лише через спогади матусі, все ж преображення цієї дівчини напевно довелося мені до смаку... Я навіть почав думати про « хворобу тісної співпраці з власною кузиною. І якщо чесно не знаходив для себе гідних причин відкидати такі плани, то тим більше, що та не надто те й зацікавлена в інших чоловіках. Наскільки я знаю, та навіть у Хозі не палила, що вже там говорити про теперішні часи...

Правда, як все це сприймуть інші мої дівчата поки що було рішуче не ясно, але перші шажки в бік з Німфадорою я зробив. Тим більше що у неї якраз була досить небезпечна операція на носі, та й деякі проблеми з керівником на новому місці роботи... Загалом так, я вирішив скористатися ситуацією, виславши тій кілька досить дорогих, і що головне дуже рідкісних, артефактів для захисту від фізичних нападів. Вони приходять дуже в тему, тим більше що гроші у моєї кузини на такі піделки точно не вистачить.

А її проблеми з начальством я вирішу трохи пізніше. Нехай вона проникне в проблеми, щоб моя допомога сприймала вагу... Хоча, це я трохи поспішаю з розвитком подій, фіг його знає, як там все обернеться, раптом дівчина і сама справиться зі своїми проблемами, що теж непогано. Та й не варто мені надто сильно поспішати з новим любов'ю.

Я тільки-но почав насолоджуватися сімейним життям з Дафною і Пені, що нещодавно приєдналася до нашої маленької сім'ї... Хоча, якщо згадати про мою невільницю і той самий місяць, то моя сім'я виходить не такою вже й маленькою. І це я ще не пригадую про поблизьких Патіл, що теж ледь-їда стримуються, щоб банально не зґвалтувати мене. Тих, чи знаєте, злегка бісить, що ті залишилися єдиними дівчатами в моєму оточенні, які ще не розділили зі мною ліжко. І навіть те, що цієї взимку ті вже офіційно стануть моїми дружинами, не занадто їх і заспокоює ...

Так, у цьому світлі я дійсно трохи поспішаю з Німфадорою... Хоча, як кажуть, апетит приходить під час їжі. Ось і мене тягне до солодкого тим сильніше, чим більше дівчат мене оточує. Я знаю, що це не так, але мені вдається згладжувати гострі кути у стосунках одразу з багатьма дівчатами.

Правда, Дафна і Пенсі так хотіли мене прибити, вперше дізнавшись, що я вівся з Герміоною. Але це вже дрібниці, тим більше в подальшому післяході, вони досить швидко заспокоїлися, зрозумівши, що кричати і намагатися мене у чомусь обмежити - не найкраща ідея. Але давайте не будемо про це, тим більше що проблем у мене і без усього цього вистачає. Але те, що Німфадор уже став моєю новою метою - не так вже й страшно. Я впевнений, що зможу примирити інших дівчат з її персоною підле.

Ну, якщо від Темного лорда позбавлюся, звичайно...

https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda

Previous chapterNext chapter