Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Драко Малфой і спадок Темного Лорда ↓

Розділ 171

0% of chapter read

Цього року ми чекали на зимові канікули. В основному через те, що саме до початку канікул були готові наші з Дафною костюми, кіх дівчина очікувала з нетерпінням, ніж і проїла мені все плювати. Я навіть хотів заплатити майстрам, щоб вони прискорили процес і Дафна відстала від мене зі своїм занепокоєнням. Але ні, в цій ситуації навіть гроші не змогли прискорити процес, просто через те, що одяг треба було перед зачаруванням як слід промаринуватися у зіллях.

Так що так, зимових канікул я чекав як ніколи, сподіваючись на те, що Дафна ж залишити мене в спокої, переконавшись що наші разом за минулий час ну вже не перестали підходити один одному... Ех, накричати б на цю голу особини, що сміє витрачати мій час, та ось тільки грані та не переходить, відмінно навчившись відчувати мій настрій і наміри. Ось і виходить так, що бурчати то я краду але на саму дівчину штовхом те й позітися не можу.

Правда, це не скасує того факту, що прибуттю двох посилок в Хогвортс я був радий, наче мені бузинну паличку на Різдво подарували. І нехай радість моя була кілька передчасною, адже Дафні раптом приспішило відрепетирувати пару-будівлі десятків танців в наших убрах, але навіть так я був задоволений... Тим більше, що сама Дафна вже почала набирати в об'ємах там, де це потрібно, а я був дуже навіть не проти показати свою увагу таким змінюючим у дівчині.

Звичайно, я не дозволяв собі переходити через деякі межі, але це не означає, що обійматися з гарненькою дівчиною під час танцю мені було неприємно. Ні, зовсім навпаки, в якийсь момент я навіть захопився даними заняття, згадуючи про те, що раніше ми як раз танцювали з дівчатами, перш ніж тренування остаточно не забрали у мене весь вільний час... Мда, піддавшись ностальгії я навіть покликав до нас Пенсі, чого Дафна не дуже то й противилась, нехай і повертала трохи для виду.

Правда, коли справа дійшла до самого Священного бала в моїй невісті різко пограли коханні. А може, дівчинка просто зрозуміла те кількість претенденток на мою увагу, що зараз з'являється в Хогвортсі. Проте я не могла сказати, що деякі особини цієї краси мають в мені більш ніж розмовні погляди. А ті ж сестри Патіл, Чжоу Чанг і парочка француженок взагалі просто вимагали від мене обіцянки потанцювати з ними на баллі.

Ну, якщо дивитися на ситуацію з такої ось боку, то я навіть розумію деякі злі погляди моєї нареченої... Тільки зрозуміти — не означає приймати, що навіть Пенсі почала розпалювати очі. Власне, підловивши ту за цим заняттям, я і вирішив, що дівчину треба здерти... Ну або заспокоїти. І оскільки останній варіант був все ж кращий, я дозволив собі невелику шалість, банально і безпричинно поціливши роздратовану дівчинку прямо у всіх на очах ...

Після подібного Дафне було якось незручно пропалювати поглядом конкурентів. Та взагалі вирішила опустити очі в підлогу, тихо шипаючи всяке різне на мою адресу. І я, насправді, зводив її слова до того, що я - злодій і взагалі не так себе повинен поводитися джентльмен із благородного роду чарівників. Ось тільки я бачив, що моєю витівкою дівчинка все одно рада і крапля задоволення в її емоціях же проскочила. Це дуже потішає, коли ми не знаємо, що передала свою головну суперницю Пенсі, навіть якщо б це було поцілючою.

Ну а потім і зовсім почався бал, а дівчатка стало кілька не до цього. Та все ж ми з нею, незважаючи на те, що бал відкривали чемпіони, були однією із найкрасивіших і найбільш привабливих пар цього вечора. Тому дівчина просто не могла дозволити собі впасти в бруд обличчям при такій то концентрації чужої уваги на нашій парочці. Ми не мали з цим проблем, тому що вели добре життя у пристойному суспільстві і в нас ніколи не було жодних проблем із танцями...

На відміну від того ж Поттера, що вже встиг ще раз зганьбити на весь світ, оттоптав ноги своєї партнерки під час танцю. Так, не пощастило Чжоу Чанг, тій в компаньйони потрапив косолопий олень... Що ще і закоханий погляд від неї не зводить, чим бісить саму китаянка неймовірно. Та і так пішла на бал з Поттером лише через мій наказ, відчуваючи себе при цьому мало не відданою, так тут ще й цей кадр з неї погляду не зводить.

Мда, не пощастило дівчині... Ну а оскільки причиною цього "невезіння" є я сам, то й врятувати дівчину потрібно було мені. Добре, після двох обов'язкових танців добропорядним парочкам варто було ж змінити партнера по танцях, ну або відійти в сторону, показуючи таким чином своє небажання продовжувати веселощі. Не варто пояснювати, що останній варіант не для мене, я більш ніж благоволоситан, щоб віддати Дафну в руки знайомого мені Дурмстрогця, а самому піти відбирати мою китаєць у Поттера...

Той, правда, не дуже то й горів бажанням відпускати свою партнерку зі мною, але тут вже Чжоу Чанг сама від нього втекла, приклавши до мене в руки навіть занадто швидко... Та її погляд дуже відрізнявся від того, що та демонструвала своєму невпевненому усмішку, і це здавалося поміччю всього. У тому числі дівчата, але чи інакше претендують на мою руку і серце... А також печінка, мозок, рахунки в банках, рушій і нерухомого майна, бібліотеки двох родів... Кожна ціль.

Місяць, що до речі, прийшла на бал в компанії трохи повноважного когтевранця — боржника моєї китаянки, геть ні на що не претендує, бажаючи використовувати мене майже як живу іграшку для сексу. Але опустимо такі пікантні подробиці з мого особистого життя, тим більше, що сьогодні я хотів представити Чжоу Чанг всьому своєму квітникові ... У декого вже входять сестри Грінграсс, Пенсі і власне Сестри Патіл, батько якого нещодавно висловив надію зустрітися зі мною на одному з балів у міністерстві. Відмовляти я тому, звичайно, не збираюся, тим більше, що його донечки вже почали виправдовувати мої очікування ...

Загалом так, на сторонні речі мені було відволікатися колись. Ми з Чжоу Чанг мали показати іншим, що не просто випадкова парочка для одного танцю. Та й сам танець між нами був далеко не випадковий... По суті, було не так складно донести до людей справжній стан справ. А те, що на Чжоу Чанг поклав око на мою китаянку, лише підвищувало мене в очах інших. Адже Чжоу, теж не найпростіша дівчина в Хозі, вважала мене геройською. І це при тому, що в моєму оточенні і так вже є мало не дві офіційні дівчата.

Та і погляд самого Поттера мене багато повеселив... Навіть шкода, що я не зміг довго насолоджуватися його увагою, настільки чистою ненависті і сказунів я давненько не відчував ... Щоправда, згодом мені довелося відчувати глухий роздратування і злість тепер у виконанні Пенсі, що танцювала зі мною після Чжоу Чанг. І нехай сама дівчина так нічого мені і не сказала, а під кінець танцю, коли я пообіцяв тій зустрічі під омелою, так і взагалі пробачила мені будь-які гріхи, але це не означає, що інші дівчата були настільки ж терпимі.

Ну, коли я був убраний прямо з під носа сестер Патіл, Дафна була явно в не кращому настрої духу. Та взагалі хотіла мене вивести з цього заходу, щоб влаштувати стандартну таку сімейну суперечку... От тільки хто їй це дозволить. Я, знаєте, зібрався сьогодні як слід розважитися, а не її упреї слухати. Правда, залишити ту зовсім без пояснення сумління мені не дозволила...

І нехай це не було найобережнішим рішенням, але я привідкрив ту частину істини про справжнє становище Чжоу Чанг у нашій маленькій, проте дуже дружній сім'ї... На моє здивування, Дафні повністю задовольняла. Здавалося, що після мого лагідного пояснення китаянка взагалі перестала цікавитись моєю наречену. Що не так вже й погано, тим більше, що я починаю усвідомлювати справжню причину цього поведінки моєї маленької дівчинки - вона банально боїться втратити голову підле мене...

Все інше юну Грінграсс, що взагалі-то виховалася на посаді фактичного глави свого роду, не дуже те і турбує. І я навіть не знаю, чи варто мені радіти з того, що ця особа, якщо все правильно подати, точно не буде обурюватися на докір цілого гарема дівчат підле мене? Або вже починати турбуватися про своє лідерство у власному роді?... Мда. Це ще питання, а з такими заскоками Дафни варто щось робити.

Може, якщо план з Асторією вигорить, взагалі варто віддати моїй майбутній дружині управління над її сім'єю. Ну так, чисто для збереження власних нервів і задоволення вологості однієї чарівніиці з занадто специфічним вихованням...

https://literna.net/uk/books/256-drako-malfoi-i-spadok-temnoho-lorda

Previous chapterNext chapter