Вона бачила занадто багато Мисливців, що втратили своє життя, не бажаючи дотримуватися правил і зухвало вірячи в свою силу.
Навіть S-рангові такі ж, як і всі інші...
Вона знала з досвіду, що Асоціація існувала саме для того, щоб запобігти такі випадки. Першим і пріоритетом Асоціації була безпека мисливців. Особливо, якщо мисливець був S-ранговим. Вона твердо постановила не допустити цієї фатальної помилки.
— Будь ви хоч тричі S-ранговим, я не можу впустити вас, ігноруючи звичайні процедури.
Не знайшовши слів, Джін Ву плював на обличчя жінки. Він не очікував такого. Дівчина подумала, що їй вдалося переконати мисливця.
— Ви отримали дозвіл на рейд?
Джін Ву негативний закочав головою.
— Нет. Навіть якщо б ви мали дозвіл, тут немає достатньо мисливців. Я б все одно вас не пустила, - будоком тоном вимовила вона.
Джін Ву, подивившись в очі дівчини, зрозумів, що вона не з лихого наміру. Просто, співробітниця була з тих впертих людей, які завжди все роблять за правилами.
Ну, оскільки так, то тоді ...
Секунду.
Він швидко подзвонив. Коли на тому кінці відповіли, він простягнув трубку дівчині.
— Вот.
Вона підозріло на нього подивилася, Джин Ву повторив.
— Візьміть. Це вас.
І знову вона з підозрою окинула його поглядом і запитала:
- Хто це?
Мабуть, ще один порушник правил.
Коли вона взяла у нього телефон, то подивилась на ім’я абонента.
— Г-го Гун Хи?
Що ж, людина на тому кінці був...
— З-здоровайте.
Коли вона боязким голосом відповіла на дзвінок, з трубки донісся бас.
- Це президент Асоціації.
О, боже...
Дрозжаюча жінка не могла перестати кивати, отримуючи накази.
— Да. Да. Ні, сер. Да, да... Я розумію. Зроблю як скажете.
Дрозжаними руками вона скинула дзвінок.
На її обличчі читалося поразка. Жінка повернула телефон Джин Ву. Мисливець підійшов до неї і прошепотів:
- Дякую...
- Не зрозуміла співробітниця.
- За те, що турбувалися про мене, - Додав він.
— В-ви... Ви знали?
S-ранговий швидко зник у воротах.
Ох...
Виставлена цілковитою дурою, дівчина задрижала від люті і обматеріла... ем ... Вона не хотіла відреагувати на Джін Ву за його спиною.
— О, боже! Ну і хлопець. Та щоб він там ногу підвернув!
Все ж, Мисливець Сон Ву повернувся з захопленого монстрами рангу S острова Чеджу цілуватим.
Що може статися у підземеллі рангу В?
Але в ту ж мить з натовпу розчулювалися крики.
— А? Що таке? Чому вони червоні?
Коли Джін Ву увійшов всередину, чорна поверхня врат повільно розрослася у криваво-червоний колір.
Червоні Ворота!
Ці слова вселяють жах.
— Ох...
Співпрацюниця глянула на Червоні Ворота, не довіряючи своїм очам.
- Це все через мої прокляті речі? — вигукнула дівчина.
Звичайно, що ні. Але вона не могла відділитися від думки, що в цьому є її вина. Після навчання й тренувань в Асоціації вона добре розуміла небезпеку, що криється у Червоних воротах. Дівчина згадала чутки про те, що навіть у високорангових мисливців відсоток виживання в таких воротах досить низький.
А що, коли?
Представивши найгірший сценарій, дівчина зблідло.
“ Якщо пан Мисливець постраждає......"
“Скільки хвилин пройшло? ” — відповіла вона.
Жінка, що звинувачувала себе, раптом відчула присутність магії і підняла голову.
Прямо перед нею стояв Джін Ву без єдиної подряпини.
“Що за? ”
Вона підстрибнула, наче побачивши привида. Але хлопець просто посміхнувся їй і пройшов мимо.
...
Вона почервоніла ще сильніше, ніж раніше.
У той самий час Джін Ву, опустивши околиці поглядом, підійшов до водія вантажівки, в причепі якого варила картопля у мішках.
— Дідусю, можна у вас купити мішок? — звернувся він до водія.
— А? Хочете картоплі?
Джін Ву загарбав головою,
— Нет, тільки мішок.
Заступник голови гільдії Аджін, голова відділу рекрутування, адвокат і бухгалтер Ю Джин Хо начепив веселе обличчя та з ентузіазмом привітав людину, яка входила до кабінету Гільдії.
- Ти прийшов!
— Нічого не сталося цікавого, поки мене не було?
— Нет... Ну, деякі люди виявили інтерес у постанові третім власником гільдії.
— Добре, давай мені список. Я перевірю, - запитав Джін Ву.
Ю Джин Хо з самого ранку займався проштовхуванням цієї проблеми. Молодий чоловік поспішав якомога швидше сформувати їх гільдію. Добре, що Джин Ву хотів того ж. Третій власник Гільдії. Їм потрібно відповідати мінімальним умовам, щоб створити гільдію.
Навіть якщо він нам і потрібен просто потім, щоб отримати мінімум членів для створення гільдії, потрібно взяти когось гідного. Не те, щоб на такій посаді планувалося теккучка.
Джін Ву кивнув сам собі. Раптом він помітив, що вираз обличчя Ю Джин Хо помряно.
- Щось не так?
- Це... Братишка...
— Гм? — пожартував мисливець.
- Я впевнений, що ти це знаєш. Але створення гільдії - це не дешево. Нам потрібні гроші, щоб викупити високорівні підземелля. І на зарплату новачкам, і, особливо, на платню власникові.
— Це буде достатньо? — крикнув Джін Ву.
— Це ще що таке? — вигукнув Ю Джин.
Він з Опакою подивився на мішок. Той був під зав'язкою набитий магічною рудою високого рівня.
— Дружище... Це звідки? - Зрозуміло запитав молодий чоловік.
Джін Ву спокійно відповів:
— Забіг у ворота по шляху сюди.
...
Він же не встиг піти? Як за такий короткий проміжок часу братик зміг утекти в високорівневе підземелля і забрати звідти всю цю руду?
— Ну і ну, братику!
Ю Джин Хо вирішив про це не думати. Він давно зрозумів, що логікою цього хлопця не зрозуміти. Джін Ву з теплом дивився на те, як заступник майже не дмухає від радості через наявність необхідних коштів.
Досить кивнув, Джин Ву повернувся в бік кімнати для переговорів.
- До речі, чому вона тут? Не зрозумів мисливця.
— А? Ох, це те, про що я намагався тобі сказати... Посада третього члена-засновника Гільдії тут.
Очі Джін Ву широко розкрилися.
- Члена-засновника?
— Да.
— Кто?
- Людина в кімнаті для переговорів, брате.
- Це вона сама сказала?
— Да, братан.
Що за маячня? Джін Ву поспішив відкрити двері в кімнату з претендентом.
У них навіть не було часу обставити офіс необхідними речами. Тож Ю Джин Хо довелося піти і купити каву в банку для їхнього гостя. Дівчина, що похлебнула каву, підняла голову.
— Чому ти тут? — запитав Джін Ву.
Коли Ча Гаєн подивилась на нього своїм звичаєм, то відповіла:
— Щоб... вступити в твою гільдію.