Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Підняти рівень поодинці

ТОМ VI. Глава 8. Частина 1 на патріоне

0% of chapter read

Мисливець ранга Е не барився.

— Ладно.

- Ну, я зрозумію, якщо тобі це не підходить.

- То куди мені йти завтра?

— А?

Очі лідера широко розкрилися від подиву.

- Я щось не так сказав?

Він був упевнений, що тільки - но пояснив Джін Ву, наскільки небезпечні будуть завтрашній день. Хлопець слухав його слова з дивним виразом обличчя. Тому лідер вирішив, що з ним все втрачено, він не буде працювати в його команді. Але яка ж неймовірна радість? Завдяки Сон-шу, їм завтра не потрібно буде шукати додаткові руки.

І це не все...

Сон-шу працював за п'ятьох в його перший день у якості шахтаря.

Усі дивувалися, як швидко він виконує роботу. Він працював швидше кращого шахтера в команді - Мок Джин Со. Отже, коли Лідер Боу почув, що Джін Ву завтра прийде знову, він був дуже задоволений.

— Сон-щы! Чудовий вибір!

Ліддер Бо широко посміхнувся. І просто на всяк випадок, щоб Джин Ву не передумав за ніч, додав.

— Я поговорю з начальством і за завтра тобі виплатять вдвічі більше!

- Це нормально?

Звісно! Це найменше, що я можу для тебе зробити, Сон-шші!

Лідер постукав у себе по грудях.

— Не переживай ні про що. Все, що тобі потрібно зробити - це просто прийти завтра.

Звичайно. Було дуже вигідно дати людині, яка працювала за п’ятьох доларів зарплати за двох. Якби він був головою гірдіїв, то платив би йому всього за трьох, якщо б не більше!

- Ха-ха, подумати тільки що настав день, коли я шкодую про те, що не є головою гільдії!

Лідер поковтнув смішок. І тоді Джін Ву запитав.

— Ох, ще я домовився про зустріч на завтрашній вечір, це нормально?

Йому подзвонив Ю Джин Хо сьогодні вранці.

- Ген Нім, ми можемо зустрітися?

Голос хлопця звучав дуже скромно.

- Цей придурок, я думав він сказав, що все пройшло як треба?

Джін Ву був злегка здивований. На жаль, він вже зголосився на роботу шахтаром і повинен був відкласти зустріч з Ю Джин Хо завтра.

— Лідер Бо відповів з посмішкою.

- З того, що я чув завтра роботи буде небагато. До шести впораємося.

Навіть сьогодні вони закінчили на п'ять. Якщо робота буде меншою, то матиме достатньо вільного часу на зібрання.

Джин Ву кивнув.

- Тоді побачимося завтра.

— Добре, бережи себе!

Спостерігаючи за тим, як Джін Ву йде, лідер Бо посміхнувся.

— Якби я був одружений, то мій син уже був би його віку.

Навіть спина хлопця виглядала надійною. Якби тільки всі нові в цьому світі були як Сон-шті... Посмішка не зходила з обличчя лідера. Але він не лише усміхався. По дорозі до автобусної зупинки Джін Ву теж посміхався. Проте, на відміну від посмішки лідера, Мисливець Єранга посміхався з іншої причини.

— Ну... не те щоб я хочу, аби щось пішло не так завтра...

Але якщо раптом щось станеться, він сподівався надати цінну допомогу рейд-групі або команді шахтарів.

Хлопець не змінив своєї думки і намірів. Якось дивно, що для нього ворота А ранга проходять більш успішно в порівнянні з низькими ворітьми.

По-перше, асоціація не дала б права на рейд такого підземелля кому попливе.

По-друге, отримавши право на рейд будь-яких враті, гільдії кидали туди всіх, хто у них є.

Однак...

Завтра ніхто не збирається кидати.

Подумати тільки, вони збираються розділити рейд-групи і зачистити два підземелля одночасно. Така впевненість була гідна гільдії номер один в країні. У той же час... Такий намір мав велику небезпеку.

“ Що б не сталося, я нічого не отримаю.

Якщо рейд закінчиться без втрат, це буде найкращим результатом.

Але якщо щось піде не так, Джін Ву отримає високорівневий магічний звір як плату за допомогу гільдії Мисливців.

Чудово.

Джін Ву з усмішкою пішов у автобус.

*

Пізніше тієї ж ночі.

Ча Хаен верещала у своєму ліжку.

- Що в ньому такого особливого?

Вона ніяк не могла заснути після зустрічі з тим хлопцем близько кімнати боса. З тих пір, як вона прокинулася два роки тому, дівчина зустрічала багатьох мисливців, але всі вони були однакові. Мисливці, а ще більш точно, пробуджені, віддавали огидним запахом, що бив їй в ніс. Спочатку вона думала, що захворіла і ходила по лікарях. Один з них обережно висунув свою думку.

“ Можливо... Полювання Ча-нім може відчувати запах магії?

Цілком ймовірно. Високорангові мисливці орали набагато гірше, ніж низькогарго. Звичайно, звичайні люди взагалі не орали.

Но...

Він був першою людиною, яка пахне приємно.

Пам'ятаючи події минулого дня, її серце почало битися частіше.

Від цікавості вона вирішила знайти цього хлопця на сайті Асоціації.

“Е-ранг.--

“Сон Джин Ву. check

Так було написано на його ліцензії.

Ніякої інформації.

Стоп, а у кого вона взагалі могла дізнатися про нього? Не довго думаючи, що на сайті майже нічого про нього немає, вона зателефонувала головою відділу Рекрутерів Джо Мун Ґі.

— Охотница Ча-нім, яку зараз годину?

— Уже перевалило за годину ночі.

Якби не була єдина S-ранговой жінка Південної Кореї і заступником Ґлави його гільдії, чоловік би ні за що не підняв би трубку. Вона відразу пошкодувала про свій дзвінок, після того як почула сонний голос на дроті.

- Ви не могли б знайти інформацію на мисливця, якого звуть Сон Джин Ву?

— А? Ви маєте на увазі E-ранго, який працює на Асоціацію?

Ча Хаен здивувалась. Джо Мун Гі був головою відділу набору персоналу в гільдії номер 1 у країні. Звідки він знав ім'я Е-рангового*

- Ви його знаєте?

— Ну... Голова Гільдії Чон вчора питав мене про те ж саме. Просили знайти інформацію на Сон Джин Ву.

— Глава Чон?

- Так, мем.

— А ви не знаєте чому це він?

— Эм, нет...

- Так що вам вдалося з'ясувати?

По ту сторону трубки пролунав глибокий подих.

— Я вбив на це багато сил, але Асоціація повністю заблокувала всю інформацію про нього. Раніше такого не бачив, щоб вони блокували доступ до даних звичайного мисливця.

— Ох...

- Але вам він навіщо? Охотница Ча-нім? Я можу якось допомогти?

— Ні, вибачте, що потурбувала вас у таку годину.

Вона скинула дзвінок.

Минуло три години відтоді. Вона наважилася з'ясувати хто такий Джін Ву, але нічого не дізналася. Замість цього в її голові накопичувалося тільки більше питань.

Чоловік, інформація на якого шукав сам глава гільдії ... Чоловік, якого Асоціація приховала від чужих очей. Е-ранговый...

“ Щось тут не так......"

Вона навіть сподівалася на це.

Він може бути ключем до її загадкової фізіології. Через те, що вона прокинулась у 20 - річному віці, їй було лише два роки.

“ Це чоловік... Чи побачу я його колись ще?

А якщо ні? Дивне занепокоєння оселилося у неї в голові.

Слава богу, вона згадала, у що він був одягнений. І на касці, і на уніформі хлопця фарбувалося лого гільдії мисливців.

“ Він працює на команді шахтарів.

На відміну від команди нападу А, в якій вона чистилась, шахтарі сьогодні знову працюватимуть. Якщо Сон Джин Ву не покинув команду, вона зможе знову зустрітися з ним.

“ Нужно піти. check

Не буде нічого дивного в тому, що заступник гільдії перевіряє, як ідуть справи у рейди.

“ Я буду поводитись як завжди, якщо з’явиться.

Що ж це таке? Коли вона подумала про те, що зможе побачити цього дивного мисливця знову, їй стало легше.

“ Нужно йти спати. check

Чаен не могла спати, коли роздумувала про те, як зробити свій план на сьогодні.

https://literna.net/uk/books/254-pidnyati-riven-poodintsi

Previous chapterNext chapter