Ю Джин Хо настільки широко відкрив очі, що, здавалося, вони вилізуть з орбіт.
Братана?
"Братан?"- подумки перепитав батько.
У очах Ю Мен Хана проминув жах. Але він відразу ж це сховав.
— Верно
У Ю Джин Хо зник дар мови.
"Ось блін...."
Його довір’я справило добре враження на батька. Він хотів бути впевненим у собі. Але його супротивник — це брат.
Джін Хо, звичайно, міг зробити серйозний вигляд і пообіцяти все що завгодно, заради гільдії. Але брехати батька...
Тому він вирішив сказати максимально чесно:
— Я не знаю.
- Це ж має бути гарною пропозицією для тебе,- не відступав від свого батька. — Якщо умови такі прості, то чи є сенс турбуватися про виконання?
Голова Ю Мен Хан перервався на ковток води. Далі він сказав:
— Якщо ти потрапиш у невдачу, то гільдія буде передана твоєму старшому братові. Може, все ж спробуєш зробити це?
Обличчя Ю Джин Хо запалилося вогнем надії.
"Це така чудова можливість"- мрійно подумав він.
Якщо він просто змириться і піде звідси, то втратить своє обличчя перед братом Сон Джин Ву. А ведт той стільки зробив, щоб допомогти йому!
Ю Джин Хо серйозно сказав:
- Я спробую це зробити.
- Дуже добре сказано,- похвалив батько.
На цих словах угода була укладена.
Ю Мен Хан мовчки кивнув, а Ю Джин Хо встав, вклонився і вийшов з кімнати.
Ю Мен Хан прикрив рот носовим хусточком. Він хотів приховати посмішку, яка проти волі розсунула його губи.
"Цей хлопець...."
Попросив у нього гільдію Юджин.
Ю Мен Ган очікував зустрічі в ресторані підтвердження того, що Джін Хо збирається виконати свою обіцянку. А може бути приготує для нього щось нове. Але він не очікував такого результату.
"Дитина тигра - це, безсумнівно, тигр."
Його усмішка ставала дедалі більшою.
"Предсушувач Ю Мен Хан посміхається!"
Очі Ґо Мен Гвана розширилися від цього незвичайного видовища.
Прозвуще відомого голови Ю Мен Хана було - Покер Фейс.
Він був відомий тим, що ніколи не виявляв емоцій навіть у найтяжчих ситуаціях. За що він і отримав своє прізвисько.
Ґо Мон Хван дивився здивованим поглядом на людини, яка стояла перед ним, а відомий голова Ю Мен Хан несподівано обернувся до нього і запитав:
- Мисливець, можливо, ви хотіли б щось сказати мені?
Го Мон Хван, застигнувший зненацька питанням , поспішно похитав головою.
— Ні, вибачте.
***
....... 47, 48, 49, 50.
Джін Ву наближався до верхніх поверхів з жахливою швидкістю.
[Ви вбили проміжного демона.]
[Ви набрали 300 очок досвіду.]
[Ви заробили один шматочок Душі Диявола]
.
.
[Ви вбили проміжного демона.]
[Ви вбили проміжного демона.]
Кожного разу, коли він ловив нового монстра, було важко визначити кількість досвіду і накопичених шматочків душ. Крім того, кожного разу демони змінювалися.
[Кілька сзбираних шматочків душі: 4388]
"Як? Я навіть половини не зібрав?" - здивувався Джін Ву.
він знищив настільки велику кількість дияволів, що вже перестав їх рахувати.
А як щодо рівня?
[рівень 69]
За останні 24 години він піднявся ще на два рівні.
З одного боку, це було повільніше ніж першого дня. Але, порівняно зі швидкістю збору шматочків душі це було дуже навіть швидко. Навіть тепер, нагромаджений досвід за одного демона перевищує душу.
— Киияа!
[Ви вбили демон]
[Ви набрали 300 очок досвіду.]
[Ви заробили один шматочок Душі Диявола]
— Фуух,- Джин Ву смахнув піт з лоба.
Коли він вбив останнього демона, то виліз у весь зріст. Його спина втомилася і вже починала хворіти від такого напруженого навантаження. Потім Джін Ву озирнувся.
Перед ним висіла ціла гора з розшарпаних тіл демонів. А над усім цим височіли його тіньові солдати.
Дычь.
Джін Ву посміхнувся їм і тихенько зааплодував.
- Чудова робота, хлопці. Дякую!
Солдати, які всього пару хвилин тому важко билися, миттєво повернулися в тінь.
Навіть якщо солдати могли підняти здобич Джін Ву міг отримати тільки певні предмети.
[Ви хочете придбати... ?]
Він повинен був прийняти системні повідомлення. Знову.
"Це трохи незручно. Така кількість ворогів..."
Коли число демонів було мале, він чудово справлявся сам. А з такою оравою без армії було необхідно.
І коли боротьба закінчується, збирання здобичі нарешті починається.
"Що було цікаво, так те що Джин Хо попросив мене продовжувати спілкуватися з ним, чи не так?"
Роздумуючи про різне Джін Ву вийняв предмет, що стирчав з тіла монстра і засміявся.
Очеретна непотрібна річ.
Був один дуже незручний момент в цьому підземеллі.
З монстрів демонського підземелля видобутку теневих солдатів було неможливо.
Він намагався робити це як із проміжного, так і з нижчих. Нічого не виходило. Коли він намагався виштовхнути солдатів, чорний дим не піднімався з трупів демонів. Це означало, що вони не вловлюються.
Джін Ву з жалем дивився на марні тіла монстрів.
Нарешті з’явилося повідомлення про те, що сталося.
[Це забруднена манна]
[Дзвонить тіней неможливо]
Зрозуміло, що манна забруднена і видобутка не може бути зараженою.
« Що за хрінь, нерозумна. І я нічого не можу з цим вдіяти."
Джін Ву з сумом дивився мертві демони, розглядаючи скільки можна було б отримати хороших солдатів.
Клік.
[Вам вдалося знайти 29 штук « Попередок — роги проміжного демона] »
[Ви хочете продати це все?]
Джін Ву зрадів такій пропозиції системи.
«Звичайно!»
Джін Ву, зрозумівши, що предмети вирішив , Що і так чудово. Ти думаєш, що можна обійтися без додаткових солдатів. Хоча, звичайно, прикро. Зате можна продати предмети.
Все продано!
Усе відбувалося дуже швидко. Він позбувся речей безпосередньо в магазині, і йому відразу падало золото, яке йшло на зберігання до гаманця.
[Ітогова сума : 914,690,772 золото]
Чого!
Коли Джін Ву виявив, скільки золота в Інвентарі, його очі розширилися від здивування. Вже назбиралося понад 900 мільйонів монет!
« Зрозуміло. Виходить, один ріг диявола стоїть близько 200000 вон. А оскільки я назбирав понад 4000 рогів, то вийшло. Ідеально»-задоволено подумав Джін Ву.
У результаті того, що він заробляв за рахунок рогів, додавалося до цього. Тому остаточна сума вийшла такою серйозною.
« Може, варто придбати зброю або обладунки С?»
Джін Ву негативний похитав головою на ці думки.
Він відчував, що поки у нього ще немає гострої потреби в цих предметах. Краще накопичити більше грошей. На чорний день, так сказати.
« Коли-небудь я зможу використовувати їх з розумом»
Джін Ву закрив Інвентар і потер руки. На цьому поверсі він майже закінчив.
Він вже давно отримав ліцензію на 51-ий поверх. Слідувало нарешті дістатися туди. Значить, так. Залишалося тільки сісти в ліфт.
Джін Ву подивився на ясний стовп світла. Він дуже осліпив очі.
Він також помітив дещо поруч з магічним колом. Вірше, кое-кого.
Там стояв гігантський демон. А хлопець був не просто. Один з вищих.
Джін Ву підняв голову і уважно прочитав напис.
Ім'я великого монстра було написано іссіня чорними літерами.
[Повелитель нижнього рівня, Жадный Болкан]
Джін Ву боявся навіть уявити собі, скільки ж важить ця мафія. Але справа була не тільки в розмірі. Його зброя була дуже сильною: він тримав дубину величезного розміру однією рукою.
Джін Ву скромно посміхнувся.
« Це середній бос? »
У нього не було поганих спогадів про босів різних підземель. Адже за вбивство боса він отримував купу різних привілеїв.
Босси середнього та вищого рівня завжди були справжніми подаручними коробками в порівнянні з болями нижчих рівнів. І хоча перемога над ними є важкою, вона того варта.
Цікаво, який об'єкт викине цей хлопець?
Джін Ву загорівся бажанням це з'ясувати.