Чоловік запитав:
— Скільки ви знаєте про ворота, монстри, підземелля, зупинки підземної станції і чого таке?
- .......
Це було дуже важке запитання. На несерйозне питання Хван Дон Су не відповів би. Він би знайшов, як заткнути рот цьому чоловікові.
Але це питання, яке багато хто заперечує і вивчає ще з того часу як перші ворота були створені та відкриті десять років тому, коли пробудження тільки почалося з'являтися серед людей, змушуючи їх битися. Але ніхто так і не знайшов на нього відповіді.
Можливо, зараз був момент, коли відповідь може бути знайдена.
Співробітники Бюро Мисливців, які були по інший бік дзеркала і також чули кожне слово, проковтнули ком у горлі. Усіх відвідали однакові думки. Всі зашуміли.
— Тихо, - пролунав голос заступника.
Присутні замовкли.
Замість відповіді Хван Дон Су поставив зустрічне питання:
- Хочеш сказати, що ти знаєш те, чого ніхто не знає?
— Да, я знаю. Підземелля, ворота, монстри і поля боїв... Це лише прелюдія до справжньої війни. І ця сила, яка викличе найжахливішу катастрофу тільки що прокинулася.
— Тоді яка твоя мета?
— Я повернувся, щоб запобігти катастрофі.
— Розкажи більше про яку найбільшу катастрофу ти весь час тавруєш?
— Я... поки не можу цього сказати.
Хван Дон Су розсміявся у відповідь. Можливо, чужинець бреше. Или нет?
- Як я можу вірити людині, яка стверджує, що прийшов запобігти катастрофі, але не може сказати, як це буде за нещастя? Якщо ти говориш правду, то повинен розповісти все, що знаєш. Тоді можна буде зібрати армію, щоб боротися і перемогти. Або ти збираєшся все зробити сам?
Чоловік кивнув головою.
- Кількість не відіграє особливої ролі перед цією силою. Якщо ми об'єднаємося і це не спрацює, то це може призвести до ще більшого хаосу. Плюс - ви не знаєте, з чим маєте справу. А я знаю.
— Чи тільки ти сам можеш зупинити це?
Чоловік нахилив голову на знак згоди.
Хван Дон Су втягнув повітря і цокнув язиком. Цей чоловік був неймовірно самовпевнений. Чи він просто збожеволів, коли блукав один підземеллям?
Тобто ми розглядаємо дві версії.
Або, після 10-річного ув'язнення в підземеллі він збожеволів від довгого там перебування і сам не знає що несе, або на нього реально вийшло якесь просвітлення, і він багато дізнався.
Не можна було також виключити ймовірність того, що перед ним сидів монстр, який якимось чином зміг замаскуватися під людину, і зараз тільки сидить і пудрить їм мізки, наслідуючи поведінку людей.
Ймовірність 50 на 50. Доведеться розглядати обидва варіанти. Послухаймо, що чужий скаже ще.
— Мабуть, ви дуже впевнені у своїх здібностях.
- У мене також є дещо, окрім моїх здібностей.
- Дещо? Та що ви говорите!
Було все ж дуже схоже на те, що перед ним божевільний.
Хван Дон Су замовк. Нам треба докладати зусиль, щоб не помилитися. Якщо незнайомець говорить правду, то потрібно негайно вжити заходів. Але все це може бути й марним.
Сон Іль Хван, ім’я якого було незрозумілим. Профіль один в один. Та й не тільки профіль.
Таке відчуття, що знімки зроблені лише кілька тижнів тому. А, за словами цього незрозумілого чоловіка, він провів у підземних підземеллі десять років.
Хван Дон Су допускав, що таке можливо. Він чув, що у мисливців вищого рангу процес старіння сповільнюється.
- Історія ваших заслуг, коли ви були мисливцем, вражає. Якби ви жили в наш час, то з такими показниками могли б непогано заробляти, виходячи у рейди,
Сон Іль Хван нічого не відповів. У той час не існувало системи оцінення мисливців і, відповідно, заробітку з цього.
У той час мисливці не мали навіть рейтингу і рангів.
Хван Дон Су продовжував вивчати документ.
— Пак Кён Хо. Є двоє дітей. Старший син.
Очі Хван Дон Су, який читав біографію Сон Іль Гвана, натрапив на графу дітей полізли на лоб.
"Сон Джин Ву?"
Не може бути!
Хван Дон Су спробував говорити спокійно, намагаючись не видати свого подиву:
- ....Сон Джин Ву, це ім'я вашої дочки?
— Ні, її звуть Сон Джин А.
— Добре, наступне питання.
— Зачекайте!
Сон Іль Хван несподівано перервав Хвана Дон Су, який збирався продовжити допит.
Хван Дон Су підняв голову і, відірвавшись від читання документа, здивовано подивився на чоловіка.
Вони зустрілися очима. Погляд Сон Іль Хвана став таким же холодним, як і у самого Хвана Дон Су.
- Чому я відчув злобу, яка вилилася від вас, коли Ви згадали ім'я мого сина?
- ...
Хван Дон Су повільно поклав документи на стіл.
І виключив мікрофон, який транслював весь їх вікно назовні і в записуючі пристрої.
— Тільки я можу ставити тут питання.
— Але на це вам краще відповісти.
— А що, коли я не збираюся відповідати на нього?
— Тоді я закладу вас на нього відповісти, навіть якщо мені доведеться застосувати силу.
Очевидно, що Сон Іль Хван не жартував. Його очі люто блищать.
Хван Дон Су зло розсміявся.
— Тепер мені все зрозуміло. Ти монстр.
Хоча, хіба тільки монстри здатні на такі відкриті погрози мисливцям?
І якщо чесно, варто визнати, що перед ним сильний суперник. Може бути, що він найбільше зустрічав людей.
Мабуть, цих фактів було достатньо, щоб дійти висновку, що цей не людина, а монстр.
Але з іншого боку, хто знає може небо дати другий шанс цьому хлопцю.
Але ризикувати було не можна. Краще перестрахуватися. який прийшов до такого висновку, знову включив мікрофон, котрий він раніше самолично вирубав.
Бип.
- Зам директора, цей чоловік монстр. Будь ласка, негайно почніть евакуацію з усього будинку, тому що я збираюся почати знищення монстра.
- Що? Як? Почекайте!
Після слів Хван Дон Су за дзеркалом почалася метушня і напружена діяльність. Всі забігали.
Незабаром у будинку задзвонила сирена про евакуацію.
У цей час руки Хван Дон Су покрилися сріблом і засяяли.
що ви трохи помилялись з Кореєм.
Після приготування до бою Хван Дон Су подивився на Сон Іль Гвана жорстким поглядом і посміхнувся:
— Отже, що ви хотіли б передати своєму синові? Не бійтеся, я передам все слово в слово.