Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Підняти рівень поодинці

ТОМ III. Розділ 1. Частина 3

0% of chapter read

« Це справді ворота... Чорт забирай, як це взагалі можливо? Як ворота утворилися прямо переді мною? Як вони взагалі так почали і утворилися?." Ці думки металися в його голові з шаленою швидкістю.

Але ті ворота були зовсім не схожі на звичайні рейдові брами, які зазвичай з'являються в місті.

Врата була менш поширеною, і відрізнялись ззовні від тих, що звикли бачити мисливці.

У той же момент, після закінчення освіти врат, система відправила повідомлення.

[ Будь ласка, увійдіть в підземелля через ворота]

"Ну, шляху назад все одно немає, підемо, мабуть» - підбадьорив сам себе Джін Ву.

Він почав поступово заспокоюватися і налаштуватися на вхід.

Адже так.

Якщо так подивитись, немає ніякої різниці як попасти в підземелля. Чи пройдеш ти ворота, які відкриваються за допомогою спеціального ключа... Або проходиш ворота, які несподівано з'являються з нізвідки.

Це все одно один вихід. А головне - результат, вірно?

Джін Ву і далі заспокоював себе. Він був шокований тим, що ворота будуть штучно створені прямо перед ним.

Але тепер він був готовий.

Відкинувши всі сумніви, він просто крокнув до воріт.

« До речі... цікаво, чи зможуть інші мисливці потрапити в ворота, які були створені таким дивним способом?»- задався питанням Джин Ву.

Але він не мав часу перевіряти свої теорії.

Поруч явно не було і бути не могло ніяких мисливців, яких можна було попросити потурати й взяти участь у експерименті. Як і не було мисливців, яким можна подзвонити, і вони відразу ж прибігуть сюди ...разві не так?

Раптом перед його очима розлютило обличчя Ю Джин Хо, і він помотів головою, щоб позбутися цього образу.

« Якщо щось піде не так, чи можеш ти гарантувати, що з ним все буде добре? »

На тому и поешали.

Це воно.

Як тільки Джин Ву закінчив ганяти різні думи, вилізло наступне системне повідомлення.

[Будь ласка, увійдіть в підземелля через ворота].

Десь на задньому фоні пролунав шум машин.

Джін Ву вдарив себе обома руками по щоках, створюючи бойовий дух.

« Іноді не час відволікатися на щось, а то й більше розклеюватись. Зібрався! Швидко!»- наказав він собі.

Якщо він зараз не в змозі виконати це завдання, то точно може попрощатися з різними плюшками, які йому можуть дістати.

І якщо він зазна́є невдачі, то не отримає жодного результату і може втратити те, що вже має.

Все. Настав час повністю зосередитися на завданні.

Фух.

Джін Ву зробив глибокий вдих.

« Ну все, поїхали».

З цими думками, міцнішими зтиснувши свій клинок, він буквально застрибнув у ворота перед ним.

Частина...

[Ви увійшли в підземелл .

"Хм?"

Джін Ву дуже нервував перед входом у підземні підземелля. Він навіть не знав, що його чекає. Але коли нарешті потрапив сюди, не побачив нічого нового.

Це була звичайна печера.

- Та тут все точно таке ж?

Навіть коли ви входите у підземелля вищого рівня, навіть виконуєте завдання в підземному підвалі, деколи утворюється зв’язок із зовнішнім світом. На щастя, незважаючи на всі турботи Джін Ву, обставини склалися так, що цього разу такого не сталося.

Несподівано знову з'явилося повідомлення.

Але тепер його контекст явно відрізнявся від попередніх.

Трыньк.

[В поточному місці заборонено використання зелень та інших предметів, куплених у магазині. Якщо ви зміните рівень, то не зможете його розблокувати.

Джін Ву помітив, що зник навіть носовичок. Весело.

Зрозумівши, що повідомлення не зникне доти, доки він не забере кинджал, він відкрив склад і поклав зброю всередину. Потім він закрив усі вікна-вкладки у своїй голові.

“ Так, це не легко. Але ж по-іншому не цікаво, вірно? »

Щоправда, ця робота була надто обмежена.

Найбільш неприємним є те, що за допомогою зілля заборонено доповнювати свою витривалість і хп.

"Вся збитки, що я отримаю, накопичуватиметься"- подумав Джін Ву.

Якщо він отримає травму, то залишиться з нею і не матиме можливості її швидко залікувати.

У нього не буде можливості видужати. І тому слід діяти швидко, чітко, а головне - обережно. Він мусить робити все можливе, щоб залишитися неушкодженим.

« У будь - якій ситуації потрібно бути вертикальною. Не втрачати свідомості і не падати. Стояти до кінця.»

Джін Ву закрив вікно повідомлень.

Потім він увійшов у темницю підземелля. Все здавалося йому до болю знайомим, як ніби він вже був тут раніше.

[Ви не зможете покинути підземний простір, доки ваше завдання буде завершено].

Це повідомлення з'явилося тоді, коли Джін Ву торкнувся рукою врат із боку підземелля.

Ну, дякую. Зараз перевіримо.

Джін Ву вирішив перевірити це і наставив на двері зворотній бік. Але, скільки він не докладав зусиль, все було марно.

-....

Джін Ву прибрав руки.

Вхід був заблокований.

Немає ранги, немає відновлення, нема шляхів відступу. Дуже гарно.

Це підземелля разюче відрізнялося від інших. Хоча б тим, що було дуже ризиковано.

Навіть не кожен високорангий і сміливий мисливець захоче відвідувати такі місця.

"Але ризик завжди має позитивні моменти."

Чим вищий ризик, тим більше компенсується за нього.

Джін В зрозумів цю просту істину з власного досвіду.

Якщо в цьому підземеллі так багато обмежень і в нього настільки складно потрапити, хіба це не означає, що це чудова можливість отримати якісь ніштяки як нагороду за його перебування?

Але є лише один спосіб перевірити всі здогадки.

"Надо піти і самостійно перевірити."

І з цими думками Джін Ву зробив наступний крок.

https://literna.net/uk/books/254-pidnyati-riven-poodintsi

Previous chapterNext chapter