Джин Ву пройшовся по команді Хван Дон Сока поглядом хижака, що виживаюче вибирає свою жертву на корм.
Сам же її ватажок раптово сильно занервував, зковтнувши горло. Його жахнуло не настільки з'явився нізвідки кинджал, скільки миттєва кіннота Пак Джун Тхе.
"Нехай Є-ранговий, і ось так з одного махав Д-ргового?"
Він не мав жодного уявлення, що ця звірина має на думці, але тепер вона була недоречною. Треба було бути на чеку. Брак пильності коштував їм чимало грошей.
Хван Дон Сок озирнувся.
- Гю Хван, вправ йому ще раз.
Джо Гю Хван відповів кивком
Цього разу не можна було помилитися! Маг рішуче почав збудовувати частинки світла у своїй руці, придаючи їм форму. Але перш ніж він встиг вистрілити світловою стрілою, перед його носом виникла Джін Ву.
– Эм, че?
Нижня щелепа Джо Гю Хвана не могла визначити, куди їй треба — вгору чи вниз. На секунду, жахливий блиск пробіг в очах Джин Ву.
« Існування розсудливе. Почав зачистку з мисливців з високою атакою і слабкий захист.»
Це стало його останньою думкою, так-як откнувся в його горло кинджал перервав існування хлопця.
- Кха-ах!
Труп з продувленою глоткою зі гуркотом свалився на землю.
— Убью, нах*й!
- Ну все, хана котенку, більше не буде брехати. Завалимо його разом, хлопці!
- Хааая!
З єдиним бойовим клічем вони кинулися разом в бік Джин Ву.
Сам Джін Ву напружував всі свої почуття, і з залізним спокоєм зосередився на рухах своїх ворогів.
Всі зайві звуки наче вивітрилися, а час сповільнився. Це здатність, яку він дав Лавкості, которою на той час підняв до тридцяти вісім очок.
Мечі, стріли, списи нахлинули в нього з усіх боків. Але Джін Ву, не рухаючись потихеньку, ухилявся від усіх атак і кілька разів втікав від них.
Очі мисливців тепер були подібні до старих телевізійних тарілок.
« Чого він такий швидкий? І це Е-ранг?
"Слишком швидкий!"
« Ми що, матрицю знімаємо? До нього взагалі можна поступитися?»
Перший, другий, третій. Один за одним, у мисливців обличчя проливалися кольором вивести.
Швидкість на середньому рівні. Але в їхніх очах Джін Ву був швидше вітру.
Одним кроком, він пройшовся між ними, цілуючись по життєво важливих органах кожного.
[ Дія: запуск ефекту паралічу, - активовано. ]
[ Дія: запуску ефекту шкоди, - активовано. ]
[ Дія: запуск ефекту паралічу, - активовано. ]
Уперше під дією дуже специфічних ефектів «Трубчастого зуба Василіска » жертви впали в глибоку паніку.
- Т-тело, тіло не зсунути! - Аа!
- Магия? Це магія?
- Сучий ти син!
[ Дія: запуску ефекту шкоди, - активовано. ]
[ Дія: запуск ефекту паралічу, - активовано. ]
[ Дія: запуск ефекту паралічу, - активовано. ]
- Гек!
- Так от ти який з себе, ніндзя єб@ний! Що ти зі мною зробив, гнида азіатська?
- А-а-ах!
Передсмертні крики почали лунати без умолку. Якось п’ятеро сусідів Джін Ву впали вниз, наче пелюстки лотоса.
Плюх, - і погасла ще одне життя.
Дзинь!
[ Число ворогів, яких буде ліквідовано: 1 людина]
[ Вже знищено: 7 чоловік ]
Джін Ву повернув голову в бік останнього смертника, а по суміснню, ящера-голова Хван Дон Сока. Бородастий гойдак, кинув щит свій на землю з похмурим виразом обличчя.
І загримів у весь голос.
- Уа-а!
Потім, він швидко кинувся в атаку. Кожен його крок роздавався сильним відлунням.
І поки біг, він думав про наступне:
« Серед д-шників Сранга, я далеко не слабший, цей гаденішу швидше за все маг. А маги, як відомо, хоч і дуже спритні та ловці в рухах, але відносно вразливі до потужних атак у ближній битві. Перед "Зміцненням" д-д-дишка, він навряд чи довго протримається!
- Якщо збирався проткнути мою броню якимось лівим ніжиком, то хрен тобі! Момент нашого конфлікту стане для тебе вироком! Мій дядько покаже тобі де раки зимують".
Майже досягнувши своєї мети, Хван Дон Сок надул свої плечі.
- Підсилення!
І раптом перед його очима здалося, що йде довкола стеля підземелля.
Голова кухнулася, і гостра біль спалахнула в області затилку та по спині.
Він хотів підійматися, тіло його не прислухалось і він знову опинився на землі.
- Кха-агх!
З його уст потекла кров.
« Мене... Швирнули на землю? Мене-то?»
Щоб Хван Дон Сок виявився слабшим?
Та ще й у силовій сватці!
- Але ти ж всього-навсього невдаха Еранга...
Тут точно була якась помилка. Він за ті півтори хвилини з хвостиком вклав п'ятьох С-рангових, і Трійцю мисливців D-сторангу. Він ніяк не міг бути Є-ранга. Абсурдно, просто ...!
Джин Ву нависав над Хван Дон Соком, якого не було в порядку з хваном Дон Сонком який як перевернута черепаха навіть штовхнув піднятися.
Вихід бою вже був передречений. Був би це спортивний спарінг, на цьому все і закінчиться. Але це не було спортом, і він навіть не думав зупинятися.
– С-стой.!
Хван Дон Сок підняв свої руки.
- Пощади меня, мужик! Гроші, якщо справа в них, то я заплачу. Скільки захочеш, все віддам. Тільки не вбивай мене...
— Тричі, - сказав Джін Ву крижаним тоном.
- Просити пощади у людини, яку ти цілих три рази в один день намагався вбити — трохи наглух, не думаєш?
Спочатку зруйнувавши вихід із залу боса - це раз.
Підстебуванням на це Ю Джин Хо - два.
І нарешті, останньою магічною атакою Джо Гю Хвана - три.
Цей чоловік тричі покуштував на його життя, хоча й непрямо. Якщо вважати і боротися, яку він буквально за хвилину до цього затіяв, то чотири рази.
І, як говорити, що поїси, то й пожнеш.