Компанія дружно вирушила до місця, звідки і з'явилися Врата. А виникли вони прямо по середині будівельного майданчика майбутнього багатоповерхового житлового комплексу.
— А ще дивується, чому наша країна переживає економічний занепад... — Сказав Хван Дон Сок, засуджуючи поцокав язиком. Звоювання лісу, яке було збудовано на незавершених будівлях, виднілися величезними камінцями. Якщо б існувало кладовище для велетнів, то відчуття при його відвідуванні було б принаймні схожим.
— Ти хіба не в курсі?
Ю Джин Хо, що подорожує поруч, раптом заговорив, знизивши свій голос.
« Тепер не залишилося жодного сліду від працівників та інвесторів, але два місяці тому президент компанії взяв собі дев’ять мільярдів доларів і змився за кордон. Чи є ще люди, які не знають про це?
- ......
Джін Ву вже кілька разів намагався натякнути цьому хлопцю, що він не схильний до спілкування, але очевидно той пристрасно відмовився від нього. Проблема могла бути в тому, що він не зміг зійтися з іншими вісімома людьми, які мали спільний досвід і час, який проводивсь разом у одній команді. Так що у нього нічого не залишалося крім як приєднатися до такої ж чужинку-новічку, яким він був і він сам.
— Братан, ти по житті такий мовчан чи тільки сьогодні?
Тепер він ще й заробився "Братаном". Просто ігнорувати виявилося не ефективним рішенням. Доведеться напучувати.
- Ти що, зовсім натяків не розумієш?
- Мені просто не доводилося раніше отримувати натяки, хе-хе.
Важко було зрозуміти, чи наївністю це було, або ж доросле їдьте був просто тупим.
Джін Ву подивився на невинного усміхаючого Ю Джин Хо, почухав голову в легкому замішанні.
«Фіг уже з цим. Одно ясно..."
Щоправда, під час перебування поблизу Ворта він ставав чутливішим і дратівливим. І з цим неможливо було боротися.
Він не знав, чи були Рейди чимось іншим для інших мисливців, крім як легким способом заробляння, але для Джин Ву кожен рейд був важкою битвою заради виживання.
У нього було занадто багато болісних спогадів про підземелля, щоб повністю зберегти холоднокровність.
— Ми на місці, — сказав Хван Дон Сок.
Група мисливців не могла стримати своїх вигуків подиву.
— Старший Хван, а це точно Варта С-ранга? Чи ж вони не великі?
— Думаєш, люди з Асоціації почали б поширювати фальшиву інформацію? А ці Ворота, а навіть два рази вже перевіряли.
Те чим вони називали "вратами" було чимось на зразок величезної чорної діри, що виникла з пустоти.
Зазвичай, люди з Асоціації визначали ранг підземелля вимірюючи показники сили коливання магічних частинок по ту сторону воріт. Вони мали привілей першого виміру, і публічне оголошення встановлених даних. Потім приватним командам або гільдіям з наміром завоювати ворота повинні подати заяву для відкритого доступу, і чекати офіційного дозволу за протоколом.
Доступ до воріт А і В рангів завжди розподіляли пріоритетно великим гильдіям, так як довірити таке приватне особи було дуже небезпечно. Отже, приватним працівникам не залишалося нічого іншого, окрім як змиритися з низькорівними "достатками". Саме тому підземелля С-ранга вважала найуспішнішим уловом для приватників, які не мали вибору якогось особливого. Відповідно до рівня складності С-ранговий підземелля був для них максимальним.
Хван Дон Сок встав перед воротами, і обернувся звертаючись до інших:
- Я піду першим, іншим не відстати.
За лідером стали входити найсильніші представники групи, всі ДД-шники.
« Я не можу знати напевно, — подумав Джін Ву.
Повертаючи голову, він помітив Ю Джін Хо, який стояв поруч, і почав поволі витягати спорядження своєї сумки та готуватися до бою. Особливо приковували до себе увагу меч і щит, які могли нанести урон одним своїм абсурдним глянцевим сяйвом. Неозброєним поглядом було зрозуміло, — дороге озброєння.
Новачок в мисливській справі яким цей малий і був, не зміг би забезпечити себе таким обладнанням. Тут потрібні були величезні гроші.
"Мажорчик, якому ніколи не натякали, значить?"
Джін Ву не зміг приховати свого здивування цьому відкриття. Очевидно, помітивши його реакцію, але знову ж таки помилково її вияснивши, Ю Джин Хо зрадів і заявив з запиленою, проте все ще дитячим переконанням:
— Братан, ты же е-ранга, да? Не хвилюйся, я буду тебе захищати. Старайся не віддалятися від мене.
І знову Джін Ву роздратовано почухав голову. Це хто ще буде захищати.
- ...ага, словами не висловити мою вдячність.
- Прийшла наша черга заходити.
Джін Ву відсунув свої емоції в сторону, і двоє молодих людей пройшли через ворота, замикаючи чергу.