Йому все одно треба було б часу, щоб зрозуміти природу цього дивного явища. Але коли він спостерігав за ростом і змінами, то вирішив вірити у те, що не було зла в системі.
Оглянувшись, він зрозумів, що вже давно настала ніч.
Вже так пізно...
Джін Ву нахмуріл брови. Через такий тривалий находок перед монітором, у нього почали плакати очі. Протеривши їх гарненько, він встав і почав розмиватися, розігріючи різні частини свого тіла.
Коли він знову вклонився, то побачив дві ящики на підлозі.
— О.
Рандомні сундуки. Дві коробки, наче новорічні подарунки з одноколірного папоротичного паперу і вкладені стрічкою у бантику.
“ Вікімо, коли я піднімався довкола, то скочив на підлогу.
Він вилетів з голови зароблені ним предмети. Піднявши коробку, що лежала ближче до неї, Джін Ву відкрив її і заглянув всередину.
— Пластир...?
Щось схоже на медичний лейкеплав визирав з коробочки, над якою піднялася зелена табличка.
[Остан: Пластир ]
Лейкопластир — це медичний, середній розмір. Виготовлений з синтетичного каучуку. Добре підійде для виліковування маленьких подряпин. Легко носити при собі в Інвентарі.
— Реально пластирр, от дела.
Він очікував чогось більшого, на зразок скарбів з підземної землі. Однак, як і завжди, очікування не справдилися.
“ Я не пригадую, щоб колись з Рейда приносили пластир. Мда... >>
З нетерпінням і навпіл з розчаруванням, він розгорнув другу свою наргаду.
Цього разу там опинилася... ручка.
Звичайна. Кулькова. Ручка.
Ручка...
Ручка. Працює на чорнильній пасті. Чудово підійде для записок. В Інвентарі.
Якщо подумати, сама назва "Арандомного скриня" означає наявність різних і випадково вибраних речей.
— Хм.
Але він мав усі свої переваги, навіть якщо не потребував пластири чи ручки.
— Инвентарь.
Як тільки він закликав інвентар, навколо нього втілилися десятки графічних комірок для зберігання. Справжня кладка. Спочатку йому здавалося, що перша комірка порожня, як і багато інших. Але придивившись, він дізнався там щось майже дещо знайоме.
- Це ж...
Він витягнув предмет.
Дзинь!
[Предмет: Литий сталевий меч Кім Саня Шика]
Сила атаки + 10.
Це був той самий меч, що залишив йому мисливець Кім у підземному храмі, тільки Джін Ву думав, ніби він затерявся разом з усім іншим.
Привіт, друже.
Він розчарувався і пустив веселий сміх. Зустрівши єдиного товариша, що залишився поруч з ним до самого кінця, Джін Ву розчулився майже до сліз. Цей меч був надто цінним і надійним, щоб його позбувалися як небажану дитину.
“Скілько там говорив дядько Кім, він погрожував на цього малюка три?
І хоч він і мав посередній вигляд, зброя не була такою. Дехто мав магічні чари, деякі легко відбивали напади противника. Звичайно, їхня ефективність залежала від сили власника і від рангу противника.
“ Я притримую тебе на якийсь час...."
Він був змушений боротися з порожніми руками, так як у нього ніколи не вистачало грошей на купівлю нормальної зброї.
Для бою він, звичайно, коротковат, але, до чого ж солодке це слово: ХАЛЯВА.
“ Тепер ти мій.-- ”
І взагалі, малоймовірно, щоб мисливець Кім з'явився до нього з пою в рота прохаючи повернути йому меч. Це лезо було залишене йому як відхідні у сплату свого життя. У нього і в думці не було відмовитися від нього без бою.
Очі Джін Ву наповнилися гіркотою. Підземний храм навчив його двох життєвих істин:
Перше: ти залежиш тільки від себе і своєї сили. Ніхто не зобов'язаний тобі допомагати. Слабким призначено померти.
І не тільки це. Знали б вони з самого початку, ніж це закінчиться, той юний хорист не заспівав би, а старий Сонг і далі закрив очі не провини мисливця Кіма.
Коли мова доходить до питання виживання, люди починають передивлятися свої життєві принципи і ігнорувати правду.
Джін Ву хотів жити, тому закрив очі на нечесні вчинки і не соромився цього. Він соромився лише своєї слабкості і безпорадності.
І друге: Вильна доброта до інших не веде ні до чого доброго. У відповідь на його самозречення йому довелося зраджувати. Троє з тих, хто вижив, покинули його калікою і врятували свою шкуру, не озираючись назад. У той момент, вони навіть не згадали, кому зобов'язані своїм життям.
“ Сприйнятливе правило компромісу: завжди шукай власної вигоди.
Він більше не збирався кидатися на допомогу іншим, адже немає нічого важливішого за власне життя.
Це був моральний урок, що він зазнав смерті.
Потрібно було стати сильнішим, набагато сильніше.
- Я зможу, я впораюся.
Джін Ву належав до того типу людей, що ніколи не забували пройдених уроків.
*Пізня година в одній вуличній забігайлівці, медсестра на ім’я Чхве Ю Ра вилила свою душу подрузі.
— А, правда.
Юу Ра раптом згадала, що її прийняли на роботу медсестрою. Саме завдяки цій подрузі вона працювала в апартаменті мисливців.
— Ти ж добре обізнаний з мисливцями?
— Ну, більш-менш. Не більше інших.
— А ти не знаєш, чи мисливці мають здатність самовиліковуватися, щоб загоїти рани?
- Ти про мисливців-лекарів? Вони таке можуть. Як наколюють свої закляття, всі рани прямо на очах тануть. Пух, і немає й подряпини.
— Не, не. Я не про магію зцілення. Тут швидше, лікування на підсвідомому рівні.
- Це як?
- Нумо подумаємо... під час сну.
У відповідь дівчина лише повернула головою.
- Та ну тебе, слів немає. Цю здатність називають Відродженням. Їй володіють тільки демони з Богом А-ранга. Дуже рідко зустрічається, правда.
— А серед людей?
— Не-а. Не чула про мисливців з такими здібностями.
— Вот... как?
Може їй привидів? Юра’ помочила головою.
Її подруга відновила розмову.
- Так, але він знає. Може серед мисливців S-ранга і зустрічаються.
Вона підняла голову.
— С-ранга?
- Цих людей вважають за ходячих монстрів. Майже немає відкритої інформації про них. Все зберігається в таємниці від громадськості. Чула, що в Білому Тигрі є мисливець на ім'я Бек Юн Хо. Так от, кажуть, що він може перетворюватися на демона.
Але Сон Джин Ву належав до Є-класа. Вона перевіряла.
На сайті Асоціації для загального ознайомлення був виставлений список всіх існуючих мисливців з їхніми здібностями і рангами. Хто завгодно міг ознайомитися з цією інформацією одним клацанням мишкою. Тому вранці вона не змогла позбутися цікавості і навела про нього довідки.
« Убивство у цього хлопця слабоват, щоб таким умінням володіти... хвилиночку!»
Можливо, це ще не все!
Покопаючись у своїй пам'яті вона згадала, що ніби чула про повторне пробудження за день до цього, проходить повз палати пацієнта.
“ Я не можу бути. Невже цей хлопець еволюціонував у високорівного мисливця?
Зазвичай, простим смертним не те що подружитися, а навіть наткнутися на мисливця S-ранга було складно. Це пояснюється тим, що вони заходили з головою у свою справу і місяцями залишалися на високорівних місіях.
І ось на неї знизилося таке везіння, щоб така видатна людина, якій вдалося перестрибнути з самого дна аж на найвищий S-ранг, виявився її пацієнтом!
Подолавши всю інформацію і додумавши щось у своїй голові, Ю Ра почала планувати як повернути цей щасливий випадок на свою користь. Адже нечасто трапляється така удача. Люди платять гроші, щоб знайти цих людей, а він їй майже що на блюдечку вискочив.
Вона почала співати пісеньку, коли її обличчя розпливалося в усмішку променя.
ви лиш погляньте на цю самодостатню колючку. Чого посміхаєшся, сучко? Притихла раптом, підозріло це.
— Та ти, нічого такого--
Однак, скільки б Ю Ра не применшувала, а підняті кутки її губ все одно видавали дівчину, і вона була не в стані забрати своє самовільне хихування.