Сарахен придивлялася до неї, подивившись на Ві Джі Хюн. Вона ніяк не могла бути тут без дозволу королеви. Ніхто, крім самих духів, не може існувати в її світі, і з цієї ж причини Сарахен створювала для Каїна окремий простір, а не оселила його із собою. А Ві Джі Хюн не була духом, але зараз стояла прямо перед нею.
— Хто ти?. — запитала нарешті королева.
Чому людина перебуває в цьому світі? Ні, а вона взагалі людина?
Ві Джі Хюн мовчки пішла прямо, впершись поглядом у королеву духів, але земля стягнулася під її ногами, і з неї почали виникати шипи, ранячи дівчину.
Хоча частини духів і загинули, їх все ще залишалося досить багато. Всі вони, слухаючись волі королеви, кинулися на Ві Джі Хюн.
Духи землі створювали колючки, але вони аж ніяк не загрожували самозваній гість. Як тільки клинки торкалися Ві Джі Хюн, її тіло віддзеркалювало атаку і відводило їх в інший бік. Простір, в якому вона знаходилась, змінював і захищав її.
— Як же вас багато, — пробурмотіла Ві Джі Хюн.
Вона повільно повернула голову, подивившись на духів, які атакували її у відкриту, і на тих, хто сховався. Вона планувала вбити їх усіх, і королеву духів заодно. Саме заради цього вона прийшла у світ духів. Звичайно ж, вона і сама розуміла, що це буде нелегко, бо її противник - королева духів. Сарахен була настільки сильна, що не йшла в жодне порівняння з тими, кого Ви Джі Хюн протягом десяти років билися у різних підземельах.
"Для останніх п'яти підземель були дійсно складними".
Вона навіть мало не померла, тому що п'ять останніх підземель були призначені для пришвидшення кінця. Але вона вижила і знищила ці підземелля. Вони більше не з'являться в Ерії.
Мабуть, останні десять років її життя виявилися найбагатішими. Вона не відпочивала і продовжувала боротися. Я зробила один бій і переходила до іншого, а це загоріло її.
Дар, здібності, досвід — навіть маючи все це, їй доведеться тяжко. Ві Джі Хюн розуміла це. Перед нею стояло занадто багато духів, а позаду була їхня королева, яку слід було уникати вдвічі. Вона здобула собі перевагу і була безсмертною. До того ж, зараз вони були у світі духів на її території. Тут Сарахен може використовувати всі свої сили і не отримати за це ніякого покарання.
І все ж вона справиться. Вона повинна впоратися. Ві Джі Хюн пішла вперед, дивлячись на своїх противників. Духи використовували язики полум'я, а вона йшла серед них як королева червоною доріжкою. Її оточував вогонь з усіх боків.
За ними з’явилися духи вітру, які утворили вибухи. Сарахен просто спостерігала за дівчиною.
— Добре, — ви Джі Хюн кивнула.
***
— Я хочу дещо запитати, - сказала Тереза.
Сон Мін, спостерігаючи за всихою Пек Сого, кивнув і уважно подивився на Терезу. Він був безмежно вдячний їй. Якби і вона сказала, що не зможе впоратися з отрутою Джу Вона, він би впав у сттупор, не знаючи, як діяти далі.
— Звичайно, питай.
Він почав ставитися до Терези з повагою за те, що вона зробила для нього, і був готовий виконати будь-яке її прохання, якщо, звичайно, це буде в його силах.
- Що ви збираєтеся робити? - Вона прямо запитала.
Це було несподіване питання. Сан Мін нічого не відповів і оглянув себе. Тереза перевела подих і сказала:
- Це ж дивно.
- Що саме?
- Десять років тому Ви знищили короля магів і провідника лицарів смерті. І в результаті король чарівників наслав на вас прокляття, від якого Ви вилікувалися аж десять років потому.
- Так і є.
- І що ви тепер збираєтеся робити? Подивіться, Тереза опустила очі. — Пек Сого назвали "Странуючим Рыцарем" і її високо оцінюють.
- Ви добре обізнані.
— Я, можна сказати, перебуваю в пастці, так що мене дуже цікавлять чутки з зовнішнього світу. Я багато про що знаю, і чула багато чого. Тереза розсміялася. — Мудрець червоної вежі, наскільки я знаю, вийшла з гільдії і відбудувала свою власну вежу. Тепер її ніхто не хвилює, і вона виховує своїх учнів. Думаю, що гільдія магів її недооцінює, але про її навички знає кожен глава вежі.
Кан У подивився на Скарлет, що стояв неподалік. Та помітила, що її погляди дещо змінилися.
— А ще куміхо з Ормуру.
Яни поблизу не було. Вона, ухиляючись від святої сили Терези, вирішила триматися подалі, але вона чудово чула все, що тут відбувається.
« Більше, ніж десять років тому, господар Ормура свердлів і його місце зайняла Яна. Ну, і... феї. Це все якийсь хаос, ви так не вважаєте?
З точки зору Терези, яка не знала всіх обставин, ситуація виглядала дійсно дивно. Вищий чарівник, що є Рицарем, нелюдом і королева фей - усі вони були в одному місці.
- Все це відбувається через Вас? — З усмішкою запитала Тереза.
— Так, — відповів Сун Мін.
Оскільки Тереза врятувала життя Пек Сого, Сан Мін хотів бути чесним з нею. Та й насправді, приховувати тут було нічого. Сон Мін сказав правду, і в очах Терези запалився блиск. Вона трохи підсумувалася до хлопця і продовжувала ставити запитання:
- То що ви хочете зробити? Чого досягаєте, збираючи такі сили? Хоча вас небагато, але всі присутні тут, включаючи Вас, неймовірно сильні. Ви ж не збираєтеся захопити світ або щось на зразок цього?
— Ви не надто багато коміксів читаєте?
- Але ж і правда, якщо так подумати...
— Ні, нічого такого. Я просто...
Тереза не знала про близький кінець, як - от Скарлет і Яна. Остання допомогла Сун Міну не зупинити кінець, а врятувати Ходжу. Але, на відміну від нього, Скарлет просто була позитивно настроєна і дбала про Пик Сіґо.
Може краще розкрити всі карти і нормально попросити їх допомогти? Невідомо, коли королева духів відкриє очі. І навіть якщо вона ще не прокинулася, є Дженіелла і хищники, які вже існували в цьому світі та погрожували йому.
— Яна... — Він тихо покликав куміхо по імені.
Як краще розповісти про це? Сон Мін на мить задумався. Одного разу світ зникне. Як повідомити про це?
— Просто скажи, — з’явився Осла біля хлопця, який роздумував про попередню розмову. - Королева вампірів більше не бачить майбутнього, а це означає, що у світу тепер тільки один кінець. Тепер, скільки ні слова про кінець і його причини, нічого не зміниться.
Не найбільш підбадьорливі слова. Якщо Осла говорить правду, то у них дійсно немає шансів уникнути кінця?
Сун Мін спробував розповісти основну суть. Він промовив найбільші слова і терміни. У цей час звичайно з’являлися вершники кінця. Спочатку вершники кінця — це система, спрямована на те, щоб ніхто не дізнався правди про цей світ.
Ніхто не з'являвся, і це означало одне: як я сказала Осла, світ приречений та прив"язаний до долі.
Коли Сун Мін розповів їм, Яна замовкла і продовжувала дивитися в його очі. На відміну від неї, Скарлет і Тереза відгукнулися більш чітко. Тереза затопила прочинений рот і скотнула.
- Чого хоче Ходже? — запитала Яна.
І цього разу вона піде бажанням Ходжу.
— Того ж, чого і я.
— Ну, а я хочу того, чого хочеш ти, — сказала Яна, трохи опустивши голову.
Нічого не змінилося.
— Тому... — Додала Тереза тремтячим голосом. - Для того, щоб зупинити кінець, ти...
— Да.
Як тільки Сун Мін відповів, Тереза накрила обличчя руками. Вона не знала, як реагувати на таке. У цього світу є мета — прийти до кінця. Вона ніколи не задумувалась над цим усе своє життя, навіть уявити собі те, що могло статися. Терезі було лише трохи більше 20 років. У неї попереду все життя.
— Це... Можна змінити?
— Не знаю.
Він не казав, що це можливо.
— Але я думаю над усіма можливими варіантами, щоб уникнути кінця, — сказав Сун Мін і подивився на Пек Сого.
Вона розплющила очі і подивилася на нього. Сан Мін знав, що вона вже прийшла в себе. Її мутний до цього погляд злегка прояснився.
Тереза, не знаючи, що робити, опустила голову. Вона не хотіла вмирати, як і більшість людей. Через це у Терези виникло ще більше питань.
- Чому королева вампірів прагне кінця?
— Ну... як людина може зрозуміти, що на думку у монстра?
Сан Міну не залишалося нічого іншого, як відповісти на такі запитання. Дженіелла вже кілька століть готувалася до появи Пожирара. Вона знала, що Пожирач стане тим, хто знищить цей світ але навіть на це вона прагнула його з'явлення. А тепер вона збирається зростити Пожиратель своїми руками.
Тереза знову накрила обличчя руками і опустила голову. Тут навіть не було про що думати. Якщо ви можете змінити долю і звільнитися від кінця, вам потрібно докласти зусиль.
« Не варто проводжати мене », — зітхнула Тереза і підняла голову. - Якщо я чимось можу вам допомогти, то це зроблю. Я можу хоча б загоїти рани. Хоча... Ні, це не допоможе... — Тереза не добровільно дивилася на Сан Міна.
Для нелюдей свята сила не тільки не допоможе, але й стане отрутою.
Дякую.
Хоча Тереза не зможе допомогти їм з Яною, Скарлет і Пек Сіґо можуть стати для неї підтримкою. І далі, якщо їм доведеться битися з хижаками, вона теж зможе допомогти. Сон Мін посміхнувся Терезі.
Чому все так! — Выплюнула Скарлет. - Я навіть не встигла зробити все, що хотіла. Я присвятила всю свою молодість магії. Коли я мала веселитись, то провела на горі Муші, в поту та грязюці.
Скарлет згадала ті часи. Вона виглядала не краще волоцюги на околиці дороги.
- Через цю чортову магію я навіть ні з ким не зустрічалася, і чоловіка у мене немає! І що тепер я чую? "Кінець»? "Мир збирається розвалити"? — Скарлет заскрипел зубами. - Ну вже ні. Я житиму довго. Чортовски довго. До того я тільки й робила те, що страждала, і надалі буду веселитися.
— Хіба ми не можемо сьогодні веселитися?
— Нет, звичайно. Я ще навіть не закінчила свої дослідження, яке тут весело!
Насправді, її реакція була звичайною. Якщо задуматись, то й сам Сан Мін хоче зупинитись з особистих причин, яких з кожним днем стає все більше.
« А як ти?.»
Сан Мін згадав Ві Джі Хюн. Цікаво, чому вона намагається зупинити кінець?