— Ти, як тебе звати?
Поки вони йшли з Гей Луном, Сан Мін запитав у найманця*, який йшов з ними, його ім'я.
(Сміх)П.р: Помінялося на "намник". Так в англ. версія)
Вони провели разом пів дня, але Сан Мін не знав ні його імені, ані віку. Єдине, що він чув від нього - важке дихання.
— Да? Мо... Моє?
Помічник з подивом подивився на Сан Міна. Його обличчя було повністю в пилу і поті. За брудом, якщо придивитися, проглянулися зморшки. І, мабуть, вони зумовлені важким життям, а не віком.
— А кого ще? - Сказав Сан Мін. Хей Лун подивився на того, але нічого не сказав. Поки найманець вагався, Сан Мін проворчав:
Ім'я - це не така вже таємниця чи щось інше. Чому ти такий нерішучий?
— А... Просіть.
— Тут не за що вибачатися. Я не з твоєї гільдії.
Він розумів через що найманець такий боязкий. Можливо, Гай Лун або Реніс неодноразово додавали йому неприємності. Мабуть, не тільки вони, але й інші ставилися до нього.
- Так, як тебе звати?
— Зовит... Браус. — Він відповів. Сун Мін цокнув язиком у відповідь. У Браусі він бачив себе в минулому.
— Браус. Чесно кажучи, у мене немає впевненості, що вдасться захистити тебе від орків.
Браус тут же зблід.
— У тебе є вибір: ти можеш втекти або піти за нами.
Сан Мін казав правду. Він був десь між першим та другим. Він міг вирватися з бою, але він не був впевнений, що зможе допомогти Браусу.
"Не думаю, що Гей Лун взагалі вирішить йому допомагати"
Хей Лун зовсім не слухав. Сун Мін був привітний, він справив на нього перше враження, але це було лише першим. І воно не означало, що Гей Лун був дійсно хорошою людиною.
— Убе... Жати.
Браус вагався. Сан Мін сказав йому вибирати, але він знав, що Браус не втече. Але якби це і сталося, то він би не став того ловити.
Але куди він піде. Він не міг жити в лісі, так що йому доведеться повернутися. Однак він був надто слабкий, щоб пройти самому через небезпечний ліс. І навіть якщо б він якось вижив, що він скаже гільдії?
- Я не можу... Втекти.
Звичайно. Він був би покараний, якби повернувся назад в Дженабіс. Тому що він запитав Браусу:
- Якщо ти помреш, то не вині мене.
Це було виправданням для себе. Браус сказав, що піде за ними. Сан Мін дав йому вибір, навіть якщо відповідь була очевидною.
Їм пощастило. На варті нікого не було. Хей Лун, Сан Мін і Браус просунулися досить-таки далеко. Сан Мін витягнув маяк.
Він вже кілька разів використовував його раніше. Коли люди розділені, він творить чудеса. Коли потрібно виманити монстрів - він також допомагає, як і в випадках, коли потрібна допомога. И...
Коли люди помирали, він також використовувався.
Це була проста причина. Щоб тіло знайшли. Сун Мін не використовував його, коли помирав. Просто все сталося надто раптово. Він увійшов у підземелля, яке ще не виявили, так що там в будь-якому випадку нікого не було б.
"Надея, інших найманців не буде"
Мабуть, серед них не було нікого доброго. Можливо, товариш по команді і відгукнеться на маяк, але найманці не були настільки добрими.
Дим мыгся ввись.
- Думаєте, вони прийдуть сюди? — Запитал Хей Лун. Сун Мін подивився на дим, а потім повернув голову до Гей Місяця.
— Придут.
Сан Мін знав, що це станеться, але Хей Лун не так добре знав орків.
Орки дуже дбали про свою територію. Якщо щось сталося на їхній території, вони прийдуть. Вони були абсолютно простими істотами, так що не замислювалися, що це може бути пастка.
« Якби у нас більше людей, було б простіше влаштувати засідку або зробити пастку."
Три людини не встигнуть змайструвати пастку для орків. Це займе надто багато часу, і якщо наступить ніч, стане занадто небезпечно.
Навіть якщо вони досягають успіху, то виснажать себе.
— Давайте сховаємося, — сказав Сун Мін. Після чого дістав просторовий мішок.
— Що?. — Здивовано сказав Хей Лун. Це було обличчя того, хто не знав, що у Сан Міна є своя сумка.
— Я знову отримала таку.
Сан Мін витягнув звідти велику пляшку з водою. Потім він вилив її на землю. На тому місці бруд став в’язкою.
- Що ви робите?
— Я збираюся приховати свій запах за допомогою бруду.
— Ах, хороша думка.
Хей Лун похвалив його. Спочатку Сан Мін повалився в багнюку, потім Браус і останній зробив це Хей Лун.
- Здається, для свого віку ви облаєте великий досвід.
—... Я дізнався про це від свого вчителя.
— Великого учителя.
Хей Лун знову подивився на просторову сумку. Сун Мін згадав його минулий погляд.
Браус весь трясся. Він був наляканий. Сун Мін проігнорував його реакцію і витягнув зі сумки спис.
- Ви використовуєте спис?
— Да.
— Ясно.
Хей Лун більше нічого не сказав. Сун Мін, оглянувшись, переклав дух. Браус лежав між ним і Гей Луном; Сун Мін навмисно зробив так.
Він не довіряв Хей Місяць.
Сан Мін дізнався цей погляд, коли той подивився на сумку. Жадібність. У відкритій формі. Він не міг довірити комусь з таким поглядом.
— Урк!
Я озвучував звук.
Приблизно десять орків прямували до диму. Сун Мін подивився на спорядження новоприбулих орків. Всі вони виглядали сильними і мали зброю. Молоді орки.
« Приблизно п’ятдесят особин. Якщо половина - жінки, молода і стара... то все одно багатовато."
У суспільстві орків роль голови займають чоловіки. Жінки-орки не билися і не ставали воїнами.
Це стосувалося й старших осіб. Орки зазвичай мали величезні тіла протягом довгого часу, але потім старість швидко нагоняла їх. Орки не турбуються про старших і їх не поважають. Їх вважають непотрібними, а у критичній ситуації їх використовують як їжу.
Орки без докорів сумління їдять своїх родичів.
« Ліпше повне знищення... але, якщо ми проігноруємо жінок і старих людей це все ж спростить нам завдання."
Його турбувало кількість орків, але план був успішним, оскільки він виманив воїнів назовні. Запропонував гільдії захопити села.
— Вперед.
— Погодите.
Хей Лун зупинив його.
- А як щодо того, щоб спочатку підсунути їм носальника?
—... А?
- Використовуючи його, ми зможемо відволікти їх. Після чого нападемо.
Пропозиція Хей Луна не була поганою. Якщо вони відправлять Брауса, орки напевно вб'ють його. Їхня пильність буде знижена, і вони з Хей Луном зможуть легко їх перебити.
Браус зблід. Його губи тремтіли. Напевно, він хотів закричати... але не зміг. Хей Лун різко прикрив йому рот.
—...
Сан Мін мовчав. У нього не було обов'язку рятувати Браусу життя. Але він не хотів погоджуватися на план, що Брауса підштовхне на вірну смерть.
Причиною цього було те, що Сан Мін теж Безкласовий.
— Чи є для цього причина?
- Так краще.
- Я піду першим. - Сказав Сан Мін. На цю заяву очі Брауса розширилися, а Хей Лун подивився на нього. Сун Мін знову зловив його погляд на сумці. Хей Лун - явно не хороший хлопець.
- Тоді займись цим. — Сказав Хей Лун. Сон Мін проігнорував увагу Брауса і затамував подих. Там було тринадцять орків.
Чи зможе він це зробити?
Повинен.
Це було його благородство або співчуття. Його ніщо не пов’язувало з Браусом. Просто вони обидва були Безкласовими. Причина була тільки в цьому.
Він не повинен був рятувати його.
І все ж, якби на Брауса напали, Сан Мін взявся би його рятувати.
Такою вже він людина.
Сан Мін побіг вперед. Облако наповнило його тіло енергією. Внутрішня сила кипіла і розгнила кров.
Правда така, що їли б Ві Джі Хюн не збільшував внутрішню енергію Сан Міна, він би не допоміг Браусу. Ось і все. Якщо становище не шкодить йому і його життю, то він може допомогти нам виявляти доброту.
Крім того, це була не просто доброта. Його метою було показати свою силу.
Коли орки повертались до Сун Міну, він вже проткнув одному з них горло. Орк загинув без зайвого шуму. Він швидко витягнув спис і розмахнувся вдарити по орчій голові. Бап! Він розбив йому голову.
— Акх!
— Акх!
Орки захопили. Сан Мін встав у стійку. Орки не намагалися на нього кинутися. Незважаючи на їх тупість і безскладність, вони не були настільки дурні, щоб кидатися на того, хто щойно вистрибнув з кущів і вбив двох з них.
Орки рушили вперед. Передова заповнилися молодими і безстрашними орками. Вони корінилися в страху перед гримасами і погрожували зброєю.
Сан Мін обережно тримав спис. Воно було довгим. Враховуючи це, він міг спершу атакувати з відстані. Це основи технік списа. Як використовувати і тримати дистанцію.
Це були основи. Убий опонента раніше, ніж він наблизиться.
Такими були пояснення Ві Джі Хюна. На словах все було просто, але насправді це не так. Те, що було легко для Ві Джі Хюн, не могло бути легким для Сун Міна. Між ними була величезна різниця.
— Аррк!
Орк побіг на нього. Сан Мін відкрив ширі очі і зміцнив свою стійку.
Техніка духовного переслідування.
Бабап! Коп'є зачепило трьох орків. Йому бракувало сили. Або він неправильно пхав момент для удару. Це була слабкість тіла. Він пробив двох, але не третього.
Любителі списа. Він показував її Хей Місяць. Він показував йому клас техніки. Це справить на того враження.
І те, що він вже робить, не турбувало Сун Міна.
Він застосував духовне переслідування. Прискорившись своєму тілу, він накинув дівою рукою на спис. Брк! Коп’є, що застрелялось на півдорозі, пробило тіло орки.
“ Я вбив п’ятьох. Зліва залишається... >
Вісім. Роздався шелест з куща за Сан Міном.
— Я помогу!
- Ен Хей Лун. Хоробро крикнув цей нахальний виродок, вистрибуючи з кущів.