Через тиждень у пустелі Алабаста двоє чоловіків боролися один з одним. Обидва вони володіли вогнем, і кожен їх помахав рукою або випадково удар викликав хвилі полум'я, які могли спалити цілі міста. Коли їхні огненні атаки зносились, навколо піднялася палява полум’я і відбувалися потужні вибухи. Цими двома були Ейс та Амелл, і їхня боротьба тривала вже три дні. Команда Ейса залишилася в поблизькому місті, бо ніхто не міг перебувати поряд з ними під час їхньої бійки. Амелл вчив Ейса поєднувати свої вміння з бойовими мистецтвами. Раніше Ейс надто покладався на свою невразливість як користувач логіки.
- Це неможливо! - Ейс впав на спину на розгартований пісок, піт струмив по його тілу. Він виглядав так, ніби тільки-но пережив годинну тортуру, і це було недалеко від правди. Амелл не наносив ударів під час цього інтенсивного тренування. Він дав Ейсу небезпечну, виснажливу програму.
- Немає нічого неможливого, вся справа у тому, щоб знайти золоту жиливу. Ти став набагато сильнішим, ніж три дні тому. Я навчив тебе справжніх бойових мистецтв і показав, як керувати своїм полум'ям. Тепер тобі просто потрібно застосувати це, і все що треба - трохи таланту та наполегливості. Таланта у тебе хоч трохи відбавляй, а працьовитість тобі не чужа. Амелл стояв на піску і його тіло було без краплини поту. - Не здавайся, Туз!
- Здатися? Я кинув в тебе все, що у мене є і навіть близько не підійшов до того, щоб змусити тебе використовувати іншу руку! - Ейс підняв голову і подивився на Амелла.
- Не порівнюй себе зі мною, сопляк! Я вбив Кайдо, майже не торкаючись його, і міг би так само легко впоратися з Белоусом. Спочатку тобі потрібно зосередитися на перемозі над адміралом, потім вже думати про імператорів, Амел посміхнувся, дрижня його.
- Дядько, ти взагалі людина? - Голова Ейса знову впала на пісок.
- Звичайно, що ні! Ха-ха-хо! - Амелл махнув рукою, і вітер підняв Ейса на ноги. - А тепер нападай знову! - Він жестом наказав Ейсу атакувати.
– Ааа! — Ейс піддався на провокацію і кинувся на Амелла, стягуючи сотні швидких та точних ударів. Чим довше вони проводили разом, тим більше Ейс перейняв стиль бою Амелла. Він почав битися як майстер вогню, а не просто горіти полум'ям на противника. Амелл використовував тильний бік долоні, щоб блокувати всі удари Ейса, і щоразу, коли він намагався атакувати вогнем, Амелл перенаправляв його.
- Будь обережнішим зі своєю силою. Коли ви воюєте з сильними противниками, маленькі концентровані язики полум’я значно ефективніші від велетенських хвиль.
- Я знаю, що вогонь більше енергії і більше урону. Ейс ухилився від удару Амелла, швидко нахилився в сторону. Він кинувся вперед і наніс удар в живіт, але Амелл зробив бічне обертання і ухилився. Потім він вдарив рукою по голові Ейса, змусивши його пірнути обличчям в пісок.
- Це неможливо! - Ейс схопився на ноги з червоною плямою на щоці. Раптом збоку роздалися величезні бавовни.
- Нагадує мені час, коли дідусь тренував мене! - Роздався солодкий і звабливий голос. Це була Робін. Вона та її опікун Мінерва стояли осторонь, тримаючи над Робін чорна парасолька, щоб захистити її від сонця.
- Хто ви такі? - Ейс заспокоївся і подивився на групу гарних жінок. Їхня поява була настільки несподіваною, що він навіть не почав досліджувати значення слів Робін. Вона перевела погляд на Амелла, швидко вийшла з-під парасольки, підбігла і обняла його. Ейс з недовірою подивився на них: « Ви двоє знайомі?
- Це Робін, моя онука, - сказав Амелл, відпускаючи її після обіймів. - Радий знову тебе бачити, маленька, — він підмигнув її і легонька клацнув по лобі.
- Я теж рада тебе бачити. Чому б тобі не відвідувати мене частіше? - Вона спробувала виглядати сердитою, але не змогла стримати усмішку.
- Багато чого відбувається, ти ж знаєш. У мене була війна з Кайдо, а тепер треба розібратися з іншими імператорами, — відповів він посміхаючись.
- Алло? - Ейс вийшов з себе, більше не в змозі терпіти, що його ігнорують. - Внучка? То вона теж Портгас? - Тепер, коли він привернув їхню увагу, він запитав:
- Тільки на словах. Дідусь врятував мене, коли мій рідний острів був атакований світовим урядом багато років тому. Моє справжнє ім'я Ніко Робін. Приємно познайомитися, Портгас Ді Ейс, - вона вклонилася, і через її мішоку сорочки Аз випадково побачив більше, ніж очікував. Його обличчя почервоніло, і він почав поводитись дивно, киваючи та повторюючи: - Я бачу, добре, гаразд.
- Що з тобою сталося? - Амелл нахилив голову, дивлячись на Ейса, чиє поведінка стало більш ніж дивним.
- Н-нічого, просто втомився! - Ейс сів на пісок, намагаючись приховати, що почервонів. - Дядько, я забув запитати скільки членів родини Портгасів ще живі?
- Окрім мене і вас трьох, є два моїх сини та онук. Можливо, колись ти їх зустрінеш.
- Вони сильні? - Ейс завжди надихався при думці про сильних ворогів.
- Дуже, — відповів Амелл. - Мій онук Бьякуя, ти напевно чув про нього. Щоб представити його силу, пригадай Кеншін мого третього командира. Бьякуя сильніше. Його батько ще потужніший. А мій другий син Гілдартс, хоч і молодий, але він би вставив тебе у землю одним пальцем.
Опис Амеллом своєї сім'ї змусив Ейса задуматися про те, що завжди знайдеться хтось сильніший, який чекає за рогом.
- Раптом світ здається більшим, ніж раніше, — Ейс був у дивному настрої. Він був схвильований, нервував, але в той же час боявся майбутнього. Амелл помітив його замішання.
- Не хвилюйся, малюк. Серед членів моєї сім'ї у тебе є реальний шанс перемогти Гілдартса, якщо ви коли-небудь зустрінетеся. Єдине, що тебе зупиняє - це ти сам.
- І у тебе, і в його жилах тече могутня кров Портгаса. Якщо ви й далі наполегливо працюватимете, то зрозумієте ваш великий потенціал і зрештою усміхнетесь Амелл Ейсу. Робін теж посміхнулася йому, і, помітивши це, Ейс знову почервонів. Однак цього разу Амелл зрозумів, що його дивна поведінка була причиною раніше.
- Ейс! - Його голос став серйознішим. - Моя внучка не твоя мета!
Ці слова Робін мало не впали.
— Не думаю, що він мав такі наміри, — сказала вона, невгамовно підходячи до Мінерве.
- Краще б і не було! Повернемося до справи, сопляк! - Амелл знову підняв Ейса на ноги. - Нападай на мене! - Він суворо наказав. - Досить люб'язностей!
Він почав випромінювати неймовірне тепло.
- А раніше ти була милою? - Ейс зробив крок назад.
- Спасите мене! - Тихо прошепотів Ейс, перш ніж все навколо занурилося у темряву.