- ЩО СКАЗАВ? - Адмірал флоту Конг страшенно вдарив кулаком по столі. Перед ним стояв віце-адмірал Момонґа, тільки що передував слова Гінрея. - Момонґа, ти не знаєш чому він спеціально згадав моє ім'я? - Сэнгоку, одягнений у чорну майку і штани та морську куртку.
- Ні, сер. Він тільки сказав, щоб ви готувалися до його командира і нічого більше — відповів Момонґа. Він все ще не міг прийти в себе після того, як бачив, що Стролбері загинув у нього на очах і не зміг помститися за нього.
- Ну що, малюке, якби ти цінував його силу, куди б ти поставив його? - Гарп запитав, що жуя закупки прямо з пакета.
- В принципі більше адмірала. Він схопив меч і розрубав мій корабель, вбив всіх на борту, і я навіть не помітив руху його руки. Це сталося в одному напрямку від його правої ноги, — знову розповів Момонґа. Це було жахливо, бути свідком такого.
- Конг, якщо все це правда, то він може бути порівняно з тими четвірками, — сказав Сэнгоку, очевидно маючи на увазі Йонко, які почали захоплювати Новий Світ.
- У плані швидкості він точно на рівні з Шанксом. Ми й досі не знаємо ні його грубої сили, ані про силу командирів, — Конг відкинувся на спинку стільця, задумавшись.
- Подзвони Цуру і Зета. Для цього нам потрібні всі адмірали. Якщо його командири прийдуть, то все, що вони знайдуть - це смерть, — сказав Конг і відпустив їх усіх.
- То як же ви всі тут опинилися? Тільки трьом людям було доручено наказ, — сказав Лаббок оглядаючи командирів з Б’якуйєю.
- Ми всі пили чай з Б'якуєю, коли Сильвія передала твоє повідомлення. Я не міг пропустити цього, тому зателефонував капітану і поскаржився, а він погодився піти разом з Веш усміхаючись.
- О, і старший капітан наказав мені передати вам, хлопці, що тепер ви повинні називати його просто капітан, а ми - командири дивізій, — додав Ваш з легким замішанням у голосі. Він не цікавився титулами чи рейтингом. Він просто хотів доброї бійки, яка б його задовольнила.
- Тобі потрібне інше хобі, Веш. Думки про боротьбу весь час будуть зводити тебе з розуму, — нейтральним тоном сказав Кеншін, потягуючи чай.
— Як скажеш, - відповів Вэш і сів.
- Ми в одному дні шляху від Маринфорда. Готуйтеся до бою. Нам наказано викликати певний хаос, а не повне знищення морського дозору - сказав Бьякуя і пішов медитувати перед битвою.
- Як він і сказав. Це лише битва, щоб показати світові нашу силу. Капітан не хоче захопити світ, знищивши його весь. Тож проявіть трохи стриманості, — додав Тошіро, забезпечивши всіх крижаним поглядом.
Над Маринфордом нерухомо ширяли два гігантських небесні острови. Вони були в режимі маскування, так що ніхто на землі не міг їх бачити. На краю вкритого льодом острова стояли сім чоловік, які дивились вниз на Маринфорд.
- Всі готові? - запитав Бьякуя в групи сильних, але дивних людей.
— Звичайно, підемо вже, - відповів Веш підстрибуючи від збудження.
— Гм, — кивнув здоровий чоловік з масивним мечем і видав звук на підтвердження.
Всі кивнули один одного, потім побігли в повітря і почали падати вниз з надзвичайною швидкістю.
На землі лютували морські дозори. Адмірал флоту відніс двох адмиралів, які були на завданні. Всі знали, що щось відбувається, але не знали що саме.
- Як Зет сприйняв те, що йому відмовили з цієї причини? – запитав Сангоку у Конгу. Вони стояли на балконі Конга, звідки відкривався вид на Маринфорд.
- Він був радий, що більше не доведеться супроводжувати світових аристократів. Натомість Момонге дали йому завдання, — відповів Конг уважно оглядаючи кожний куточок.
- А Цуру? Що вона думає про все це?
- Скептицизм — це одне слово, яке вона відчуває тепер, — сказав Конг. Він і сам не знав, коли прийде напад або чи загроза була реальною.
- Конг! Ти відчуваєш це? - Несподівано вигукнув Сангоку.
З нізвідки в небі з'явилися сім могутніх аур, що швидко наближаються.
- Збери людей на центральній площі. Я впевнений, що інші теж відчули це, — сказав Конг.
Його командири дійсно прийшли. Конг зістрибнув з балкона і почав падіння в бік вулиці внизу. Це буде найжорстокіша битва в його житті, якщо судити за цими аурами.
На центральній площі Маринфорда морські дозорні бігали взад і вперед. Їхні тривожні передчуття справдилися — Адармірал флоту повідомив про наближення ворожої атаки, і всі солдати мали негайно зібратися на площі.
- Ей, хто, по-твоєму, настільки божевільний, щоб напасти на Маринфорд, коли тут всі зібралися? - запитав один нечесний у оточуючих.
- Адмірал флоту зібрав адмиралів, так що, очевидно, це той, кого він вважає загрозою. Тепер заткнись і зосередься, — відповів інший на обличчі якого читав страх.
Сім чорних плям з'явилися швидше, ніж їхні очі могли вловити і ... *Взрів!*
Великий вибух розірвав повітря, наче декілька військових кораблів впали з неба. Сім силуетів створили велику завісу, розірвавши землю, на яку вони приземлилися.
— Сэнгоку, — сказав Конг, дивлячись на адмірала, що стояв праворуч від нього. Тут з’явилися всі високопоставлені морські дозори, як тільки відчули аура.
- Зрозумів! - Сонгоку грюкав ладонами, і весь дим розвівся під тиском його руху.
- То це наша вечірка? - Сказав високий блондин, коли він і його група повільно з'явилися з зникаючих диму.
- Тепер ти щасливий, Вэш? - запитав чоловік з заплющеними очима, тримаючи меч в одній руці.
- Звичайно. Це буде весело! - З широкою посмішкою відповів Веш, озираючись на всіх морських піхотинців, які втупилися на нього як на божевільного.
- Ось це відмінне падіння. Хто ви і що вам потрібно? - Він запитав Конг, хоча всі вже знали чому вони тут.
- Ну, я відомий як Вэш! - Він сказав, дивлячись на Борсаліно поглядом: « Ти мій».
- Ми тут, щоб перевірити силу морського дозору. Наш капітан не вірить, що ви гідні керувати світом. Отже, якщо хочете зберегти цей контроль, спробуйте не померти занадто швидко! - Бьякуя сказав це без емоцій, поклавши руку на меч. - Починайте! - Він зробив знак рукою.
- Спочатку зменшимо їх число, — габбок махав рукою в сторону дозорного Конга. - ЧОП!
Коли він промовив це слово, голови всіх елітних морських дозорів, які стояли за адміралом флоту. Решта дозорні замерли, дивлячись на мертвих товаришів, а потім перевели погляд на посміхаючий Лаббока. Гнів і лють спалахнули в очах кожного морського дозору. Майже миттєво за спиною Лаббока з’явилася жовтий спалах.
- Умри за мене! - Борсаліно з'явився нізвідки, націливши удар в голову зеленуволосого хлопця. На його обличчі читалися гнів і жаль.
- Ні, не знаєш! - Веш з'явився перед ударом, зупинив ногу Борсаліно пістолетом і натиснув на спусковий гачок.
Людина світла зачепила біль, коли куля пройшла крізь її ногу і прошивала ще дві морські дозори позаду неї.
- Воля? - Борсалій сказав це, коли його нога відновилася завдяки силі диявольського плоду. Він сердито подивився на Ваша і злегка гойдав ногою, щоб повернути їй рухливість.
- Цей Веш досить швидкий, щоб не відставати від Борсаліно, але судячи з того, як вони розмовляють і діють, той з довгими чорним волоссям повинен бути лідером цієї групи, Конг швидко проаналізував ситуацію. Він відчайдушно хотів зрозуміти, на якій рівні сили перебуває цей світловолосий чоловік.
- Цей хлопчик став піратом. Це буде ще більшою проблемою, ніж я думав. Ґарп помітив хлопчика з голубим волоссям, який стояв поруч із зеленими смугами, які щойно вбили елітних дозорів.
- Ви дуже небезпечні, — Борсаліно уважно спостерігав за рухом Віша.
- Мене звати Вэш, і ви можете посперечатися, що це так. Недооцінюй мене, і ти втратиш своє життя, — він голий націлив пістолет на свого ворога.
- Борсаліно стояв перед солдатами морського дозору. Хоч би як він вів себе у повсякденному житті чи на полі бою, він ненавидів бачити, як його союзники гинуть.
— Б’якую, я хочу цього чоловіка для себе, — сказав Гатс на Зета, в його очах проймалося хвилювання. - Тільки не вбивайте його.
- Гатс стрибнув до Зета з такою швидкістю, що той встиг реагувати. Гатс потягнувся за мечем, але з лівого боку до нього летів гігантський кулак лави.
Гатс не турбувався, відчуваючи, що хтось вже рухається, щоб заблокувати атаку. Коли лавовий кулак підійшов, перед ним з’явився хлопчик і розрубав його на шматки.
- Тошіро Хицугая. Зрадник. Я вб'ю тебе в ім'я справедливості, за твої злочини проти морського дозору - Сакадзукі знав цього хлопчика. Він завжди виявляв до нього повагу і надію. Тошіро був одним з найсильніших віце-адміралів, поки не зник.
- Які злочини? Небажання служити покидькам на кшталт світової знаті? Це ви повинні бути страчені за те, що дозволяєте їм діяти — Тошіро схопився за меч.
- Ублюдок. Досить базікати, пора тобі померти, зрадник, — Сакадзукі кинувся до Тошіро, його кулак знову перетворився на лаву.
- Цього не станеться, — Тошіро покрив кулак льодом і зустрів атаку Сакадзуки. Лід і лава вибухнули в битві за панування.
- Звідки в тебе цей диявольський плід, зрадник? Ця сила належить морському дозору. Тепер ти можеш мріяти про те, щоб залишити це місце живим, — лють Сакадзуки досягла межі.
- Кузан, ти втратив свій диявольський плід? Як він використовує лід? - Конг уважно подивився на Тошіро.
- Ні, я все ще крижана людина. Я не думаю, що це мій диявольський плід. Щось змінилося, Кузан спостерігав за Тошіро.
- Ви абсолютно праві. Це зовсім не схоже на ваш слабкий плід, — Б’якуя перервав його.
- Ваше ім'я Бьякуя, чи не так? - Сенгоку крокнув вперед, вирішивши перевірити силу цього хлопчика.
– Да. Він тобі також знадобиться, інакше ти негайно програєш, — Боякуй вказав на Ґарпа.
- Сенгоку, зупинись! Хлопчик, що ти мав на увазі, коли сказав, Що плід Кузан був слабким? - Конга більше цікавилася інформацією.
- Достопочений дідусь подарував Тошіро стародавньої і могутньої здатності. Ваш диявольський плід — це лише погана копія сили Тошіро, яка його володіла.
- Так ти внук Гінрея? - Ґарп із цікавістю дивився на Бьякуя.
— Так, це правда, — відповів Бьякуя.
Ґарп і Сенгоку поставилися до цієї ситуації серйозніше, тепер, коли особистість Б’якуї була розкрита.
- Ґарп, Сенгоку, швидко розберіться з цим свавільним хлопчиком, — Конг був стурбований, але знав, що ці двоє впораються.
— Ходімо, малюк, покажи мені свій дух, — Гарп сміявся і кидав до рота ще одну цукерку.
- Гарп, обережніше. Він не виявляє страху. Він пишається своєю силою, тому нам треба не поспішати. Сенгоку було легше контролювати.
- Починайте! - Бьякуя зробив крок вперед.