Розділ 36 - перший Геній Конохі.
Якуші Ю, Учіха Шисуї завтра ви двоє приходите до мене в кабінет, - кажучи ці слова, фігура третього Хокаге і розмилася та зникла. Тепер був важкий період, він мав проробити ще багато роботи, якої інші навіть не підозрювали, бути Хокаге було надзвичайно важко.
« Ви чули? Сам Хокаге викликав їх у свій кабінет!"
« Так, Якуші Ю і Учиха Шисуї сьогодні в Конохі з'явилися два великих генії."
Почувши слова Сарутобі Хірузена перед тим, як піти, багато хто ще більше переконався в тому, що майбутнє цих двох підлітків буде безмежним.
- Дякую, Ю.
- Яке потужне медичне ніндзюцу, сьогодні ти мене переміг, але не смій розслабляється, я буду робити все щоб нагнати тебе якомога швидше! - З вражаючим виразом обличчя, від побачених медичних навичок сказав Шісуї посміхаючись.
- Добре, я чекатиму поки ти надолужиш запущене! - Дивлячись у очі Шісуі, в яких був запал конкуренції, Ю з жалем відповів йому.
У майбутньому Вчиха Шісуі напевно стане надзвичайно сильним ніндзя. Але Юн також не збирався зупинятися на досягнутому. Крім того, якщо він зможе отримати лялечок з села Скритого Песка, і успішно створить вкрай сильних маріонеток, щоб потім надати їм диявольських плодів то навіть Шісуї не може наздогнати його за решту життя.
Після розмови з Шісуі Ю обернувся і знайшов дітей із сиротинця, які втекли до нього, Уруші та Маюна з Момокою також були серед них. Вони підбігли зі своїми розлюченими обличчями.
Якуші Ноно, також стояла осторонь і дивилася на нього з ніжним та повним материнської любові поглядом.
...
Після того як Ю та інші пішли, натовп з них поступово розпорошився. Але з цього дня, на додаток до генію Шисуї із клану Учиха, ім'я першого генія Конохи, Якуші Ю поширилися по селі як чума.
Глибокий Чідорі та Потік Чідорі, що зникав, а також дуже сильний і до сьогоднішнього дня невідомий успадкований геном, все це робило Ю центром уваги й обговорення людей.
Навіть у цю бурхливу епоху війни ім'я генія Ю має тенденцію поступово поширюватися з села Скритого Листа.
Наступний день.
Саме тоді, коли всі в селі Коноха обговорювали вчорашню безпрецедентну аттестацію. Ніхто не знав, але в той час у кабінеті Хокаґе розгорялася запекла сварка.
- Ти розумієш про що говориш Данзо? - У цей момент Сарутобі Хірузен кинув свою курчу трубку на стіл і підвищив голос сказав: « Віддати тобі Якуші Ю та Вчаха Шисуї?»
- Сарутобі, віддай мені цих двох обдарованих дітей - з твердим виразом обличчя Данзо дивився прямо в очі Хірузена: « Зі своєю силою, я цілком можу навчити їх і зробити великими ніндзя".
Побачивши вчорашню виставу двох дітей, і взувши неймовірні таланти як Якуші Ю, так і Учиха Шисуї. Данзо більше не міг придушувати свою жадібність, він наступного ранку з'явився в кабінет Хокаге і зажадав Хірузена віддати йому ці двох хлопчиків.
- Звичайно, я не сумніваюся в твоїх здібностях, але мені шкода, що я планую взяти їх в Абу і як мені здається, їхній ріст буде не менше, ніж якщо вони будуть вчитися тобою.
- Що? Ти хочеш забрати у мене цих двох? - Данзо похолоділи очі.
- Відібрати у тебе? Не забувай Данзо, ти розмовляєш з Хокагое, це моє рішення і він не повинен заперечити - із невимовною владною аурой сказав Сарутобі Хірузен.
- Сарутобі, як ти можеш так говорити! Минулого разу, коли я хотів завербувати Хатакі Якаші ти встав у мене на шляху, тепер, поки я хочу знову взяти ці двох підлітків, ти знов вставляєш мені палиці в колеса! Що ти ... - Але перш ніж Данзо закінчив говорити Сарутобі Хірузен випустив аура ніндзя рівня Каге і перервав його.
- Данзо я Хокаге і я так вирішив, в селі є ще багато інших талантів, пошукай серед них людей у свою організацію.
- Та ти Хокаге, - проігнорувавши інші слова Сарутобі Хірузена, Данзо вийшов за двері стиснувши зуби.
Як тільки він залишив кабінет Хокаге світло в його очах став холодніше.
"Сарутобі, ти заганяєш мене... добродійці, я візьму твоє місце ... а потім..."
Дивлячись на двері, в яку вийшов Данзо, спогади про те, що це був його колишній товариш по команді, який тепер знаходитися абсолютно на іншому шляху, Сарутобі Хірузен не міг не зітхнув.
Коноха, шумна вулиця.
Ю йшов крізь нескінченний потік людей, однак, сьогодні все було інакше, якщо раніше його витягали через його красиву зовнішність. Тепер все стало по-іншому, кожен хто бачив його, показував на нього пальцем і починав шепотіти.
Коли вже хотів пришвидшити крок і швидко покинути цю галасливу вулицю, перед ним несподівано пролунав знайомий голос і відразу після цього з'явилися дві фігури.
- Анко? Узуки-семпай? - Ю здивовано глянув на двох дівчат, що з'явилися перед ним Мітараші Анко та Узукі Югау.
- Давай він перед тобою — ззорено посміхаючись Анко штовхнула Узуки ліктем.
- Ю-кун, я вчора не змогла тебе привітати з успішним складачем тесту на виживання і наступним випуском із академії, ось прийми будь ласка, вітаю вас зі встановленням офіційних ніндзя, - Узуки сильно червоніла передала Пю кілька кольорових кульок та коробку бенто.
- Це Такоякі, щоб отримати які я довго простояла в черзі, будь ласка прийми їх, - почувши її слова Ю поспішно взяв у неї з руки коробку бенто, де рівними рядами лежали такіки. Хоча Ю не дуже їх любить, йому було приємно бачити, як Узукі виявила ініціативу і поздоровила його.
- Дякую... і Ю не міг пропустити такого хорошого шансу побути з дівчатами.
- Я все це не зможу з'їсти самотужки, давайте знайдемо місце і купимо разом?
- Хе-хе здається у тебе все ще є почуття совісті, - зухвала Анко посміхнувшись відповіла за Узузки Югао, і взяла одне такеяки і з'ївши його підозріло подивилася на Півдня та Вузакі.
- Ви що... зустрінетеся?
Перевел - RavenDark
( Дякую, що ви читаєте мій переклад і пам’ятайте про помилки).