Глава 3901
Невдовзі палуба наповнилась отруйним шипінням. Усі злі наміри, підступні підозри і сповнені ненависті слова, на які тільки були здатні ці розгнівані дівиці градом повалились на Су Ло. Повітря буквально наелектризувалося від їхньої заздрості, а атмосфера стала настільки важкою, що здавалося, ніби її можна було різати ножем.
Тан Ялань, чиє серце було переповнене несправедливістю, був розлючений. Її обличчя розмальовувалося, а дихання збилося. Вона не могла більше виносити ці безпідставні нападки і, витягнувши руку, люто ввела пальцем на натовп образник, розчавившись розлюченою тирадою:
— Та ви просто не вмієте програвати з гідністю! Спочатку ви вопили на все Хмарне море, що ловити рибу можна тільки на власний смак. Моя сестра Су використовувала свою наживку, і що ж? Тепер, коли результат стає очевидним, ви завели стару пісню про жульництво! Вам просто нестерпно визнати її майстерність!
Гу Сін’ян зробила крок уперед, її очі звузилися, перетворившись у дві крижані щілини і сповнені обурення. Вона вдерла підборіддя і викрикувала:
— Якщо це не шахрайство, то як ви поясните те, що сталося з моїм дев'ятим старшим братом? Чому його викинуло з води саме в тому місці, де ловила ця вирізка? Випадковості такого масштабу не буває!
Тан Ялань від обурення навіть видала короткий смішок, повний сарказму:
— Твоя логіка просто неймовірна! Це ж чистої води софістика! Дотримуючись твоїх безглуздих міркувань, якщо ми зараз зіштовхнемо тебе за борт, а потім стая срібних розсікаючих воду риб-морських звірів витягне твою твушку назад на палубу, це теж буде вважатися жукництвом нашої сестри Су?
Гу Сін’ян на мить втратила дар мови, ніби піддалася власними словами. Відповідь Тана Ялань потрапила в саму точку, залишивши її у замішанні. Зрештою, вона знала правду ліпше за всіх присутніх: її дев’ятий старший брат Цяо Пін'юань ризикував своїм життям і стрибнув у пучину Хмарного моря зовсім не для того, щоб допомогти Су Ло. Він хотів перешкодити їй, зіпсувати улов і зірвати риболовлю за будь - яку ціну!
Але, вперто скинувши голову і не бажаючи відступати, Гу Синьян процідила крізь зуби:
- Мені начхати на твої виправдання! Я не вірю жодному вашому слову! Я переконана, що дев’ятий старший брат допомагав Су Ло шахраювати! Цей вистава — суцільний обман!
У цей момент Су Ло, яка до цього зберегла крижаний спокій, повільно перевела свій погляд на Цяо Пін'юаня. Її погляд був неквапливим, майже лінивим і але в ньому приховувалась полохлива проникливість.
— Якщо ви є головним героєм цієї сцени, — промовила вона дуже стисло і кожен її склад чітко говорив у тиші. Чому б вам не розповісти правду? Розкажи всім, заради кого ти насправді спустився в Хмарне море? І кому саме ти допомагав "жульствувати"?
Очі Су Ло були надзвичайно ясні, наче два глибоких озера з кришталево чистою водою, в яких віддзеркалювалася сама правда. Вони видавалися бездонними і відкинуті, ніби їхня власникка зовсім не турбувалася вся ця марнота навколо. Але в цю мить її погляд став гострим, як закривавлений клинок, що увігнався прямо у серці дев’ятого старшого брата.
Обличчя Цяо Пін'юаня миттєво втратило всі фарби, ставши мертвим.
Насправді, з того моменту як Гу Сін’ян вчепилася у його руку мовчазно замовляючи мовчати і почала наковтатися спотворити факти, перетворюючи їх на співучасника брехні, обличчя дев'ятого старшого брата стало бліде савану. Він стояв, наче громом уражений, відчуваючи, як його душа повільно покидає тіло від усвідомлення того, що низько може паща людина, якого він вважав близьким.
Тепер же, коли мислення всіх присутніх, наче гострі стріли, схрестилися на його обличчі, Цяо Пін'юань відчув, як по його шкірі пробіг мороз. Його обличчя то залила фарбу сорому, то знову покривала смертна блідість.
Інстинктивно він повернувся до Гу Сін’ян.
У її очах він побачив цілу гамму почуттів: хворобливе занепокоєння, удавану образу, немолоду благання і відчайдушні прохання про допомогу... Навіть тепер, в цей критичний момент, вона все ще сподівалася, що дев'ятий старший брат виступить вперед і підтвердять її фальшиві звинувачення, ставши її маріонеткою у цій брудній грі.
Цяо Пін’юань видав гіркий, надтрібний сміх. Як же все це прийшло? Як його кохана молодша сестра-наставниця могла так вчинити з ним? Як вона могла так безжалісно використовувати його відданість?
Він щиро прагнув захистити Гу Сін’ян, але не міг підтримати цю брехню. Побувавши під водою, він на власні очі бачив цю неймовірну майже містичну привабливість, яку мала навантажка на гачку Су Ло для величезної, темної зграї срібних вод риб-морських звірів. Він знав, що будь-яка брехня зараз буде миттєво викрито, стоїть Су Ло знову закинути удочку.
— Молодша сестра Гу... Пробач мені. Цяо Пін'юань видав із себе сумну, вимучену усмішку, повна невимовної скорботи.
Потім він випростався і, намагаючись додати своєму голосові твердість, звернувся до натовпу:
- Я не збирався нікому допомагати. Я просто виявив необережність і випадково впав у Хмарне море. Продовжуйте вашу суперечку, ваша пара мене більше не стосується.
Сказавши це, дев'ятий старший брат розвернувся і пішов геть. Його видаляється силует виглядав нескінченно самотнім, а в кожному русі стримувала глибока, нездійсненна смуток людини, чиє серце було розбите зрадою.
Цяо Пін'юань волів покінчити з собою, відмовившись прийняти чиюсь сторону, але хіба розлючені дівиці могли так просто залишити Су Ло в спокої? Перемога вислизала з їхніх рук, і це призводило до сказу.
Вони роз'їхалися холодним, презирливим сміхом:
— Су Ло, тільки тобі відомо, правда говорить Цяо Пін'юань чи ні! Невже ти сподіваєшся, що ми повіримо в цю казку? Досить з нас твого шахрайства!
Су Ло з ледь помітною, багатозначною усмішкою обернула їх поглядом:
— Жульництво, говорите? Що ж, просвітіть мене: що саме у вашому розумінні не буде вважатися джульництвом?
— Хоч ми й не знаємо, які саме хитрощі використав Цяо Пін'юань, це місце явно « заговорене ». Напевно ви розбризкували тут якусь таємну пахву воду або використовували заборонені зілля... У будь-якому випадку, тобі заборонено ловити тут! Зміни місце негайно!
Всі ці жінки були священно переконані, що причина успіху Су Ло крилася в якихось маніпуляціях, які дев'ятий старший брат встиг провести під водою.
— І ти не маєш права використовувати свою власну удочку! — Викрикнула одна з них.
Глава 392
- І свою наживку тобі теж не можна використовувати! — підхопила інша, підбадьорена загальним гулом схвалення.
- А місце для риболовлі виберемо ми самі! — Переможно скінчила третю.
Умови ставали дедалі абсурднішими і несправедливіші. Тан Ялань, слухаючи цей потік вимог, була готова в будь-який момент знову вибухнути від обурення, її кулаки мимовільно стискалися. Однак Су Ло... Її усмішка була такою ж мирною, як легкий вітерець.
Су Ло мірошком поглянула на наставника Сюя. На її губах грала легка поулибка, а голос лунав неквапливо і впевнено:
- Що про це думає наставник Сюй?
Наставник Суй прибув сюди спеціально заради Су Ло. Йому було до біса цікаво подивитися, як поведе себе ця загадкова дівчина, опинившись в оточенні стількох несхвальних людей, коли весь світ, здавалося, заповнився проти неї.
А поведінка Су Ло не лише задовольняла його сподівання, але й прищепило йому щиру зацікавленість. Її витримка і гідність були вражаючі.
Проте вчитель Суй вважав, що коли він не втрутиться прямо зараз, то може виявити себе ще більш блискучим і здивувати його.
Тому він лише злегка посміхнувся і відповів з діловою байдужістю:
— Я тут лише суддя, дитя моє. Договоріться про умови самі, і якщо обидві сторони прийдуть до згоди, я зафіксую результат.
Су Ло злегка кивнула і, повернувшись до стайки дівчат на чолі з Ґу Синян, спокійно сказала:
— Ладно. Я не буду використовувати свою удочку, відмовлюся від власної наживки, і місце для лову ви виберете самі. Ці три пункти мене цілком влаштовує.
Серед дівчат ледве не роздалися переможні вигуки. Вони переглянулися, ледве утримуючи смердюче хихікання. Їм здавалося, що Су Ло просто непрохідно дурна. Чи вона не усвідомлює, наскільки небезпечно використовувати якусь чужу наживку і снасті? "Ха-ха-х, вона сама йде в пастку!" - вигукнули вони про себе.
— Але я також маю одну умову: Су Ло обвела їх поглядом, в якому стримувала насмішка. — Ви додали три нових вимоги, а отже і ставки повинні вирости. Вам доведеться виставити на кон набагато більше, ніж раніше.
- Які ж твої обставини? — підозріло запитала Гу Синян.
Су Ло схилила голову набік, роблячи вигляд, що ретельно розмірковує:
- Магічні звірі... Спершу я хотіла вимагати, щоб кожна з вас додала по одній суті до ставки, але боюся, мені не під силу буде їсти стільки м'яса за один раз. Так що, мабуть, залиште своїх пітомців при собі ... Поки що.
Ця зухвала фраза Су Ло ледь не змусила дівчат задушитися безсилою люттю. Вона говорила про них так, ніби їхня поразка вже була наперед визначеною фактом!
Тим часом Су Ло продовжувала все з тією ж безтурботною посмішкою:
— Отже, давайте зробимо простіше. Нехай кожен з вас внесе по сто тисяч пурпурних кристалів у додаткову ставку. Сто тисяч — це сума для вас цілком підйомна, чи не так?
Дівчата переглянулись у замішанні. Сумма була незвичайною, але азартна і бажання принизити Су Ло перевішували. Врешті-решт, Гу Синян рішуче заявила:
— Ти думаєш, сто тисяч пурпурних кристалів! Я згодна! Ті, хто зараз не має потрібної суми, не хвилюйтеся: я за вас заставу!
— Правда, це лише сто тисяч кристалів, які зводяться до дрібниць! Я теж беру участь!
— И я! Я впевнена, що Су Ло просто блефує, намагається нас залякати! Подивимося, як вона заспіває, коли залишиться без своїх примочок і ніхто не зможе їй підіграти. Як вона тоді виловить хоч одну срібну розсікуючу рибу-морського звіра?
- Саме так! Ми всі в справі! Ніяких винятків!
Через деякий час палуба зашукала від купки розсипаних пурпурових кристалів. Врешті-решт, всі ці скарби були акуратно зібрані в один просторовий мішечок і передані на зберігання наставнику Сю.
Усього в парі взяло участь тридцять шість чоловік. Це означало, що у випадку перемоги Су Ло миттєво збагатить на три мільйони шістьсот тисяч пурпурових кристалів. Величезний стан за будь - якими мірками!
Су Ло з легкою посмішкою сказала вчительці:
— Наставнику Суй, прошу вас, бережи мої кристали. Було б дуже сумно, якби рука зісковзнула і вони закинулися в Облачне море — боюся, ніхто не відважиться спуститися на дно.
Наставник Суй розчавився громовим реготом:
— Ну і дівчина! Ти вже й справді вважаєш ці кристали своїми, ще не закинувши гачок! Ха-ха-хо!
Така самовпевненість і брак фальшивої скромності, як правило, викликали у людей роздратування. Але наставник Суй знаходив дуже цікаву річ. Він бачив, що Нін Цзю був бездоганний.
Проте, дівиці просто злостиво розкаялись у відповідь на слова Су Ло. Вони вибрали місце на іншому кінці палуби, максимально віддалене від того, де вона ловила раніше, і всій натовпі, шумно переговоряючись, вирушили туди.
Потім Гу Сініан з крижаною ухмилкою простягнула Су Ло снасті:
— Ось, використовуй цю вудочку.
Су Ло прийняла інструмент і відразу помітила на уламку тонку, ледь помітну тріщину. Тільки велика риба сідає на гачок і почне трохи чинити опір, як удочка неминуче розлетиться в щіпки.
— А ось твоя наживка, — Ґу Синян недбало кинула Су Ло цвіркун з порошком рожевого кольору.
Су Ло піднесла його до обличчя і ледь не заморщилася: наживка була густо видобута смердючим чорнилом семиколірного восьминога. Запах був настільки огидливим, різким і гнилим, що жодна жива істота не мала б такого бажання й удруге.