Глава 372
Не давши і слова самому Нанґун Лююню, дівчина знову з усмішкою звернулася до Су Ло:
- Міс Су, будь ласка, не ображайтеся на Наньгуна, що ж вдіяти - він такий, який є.
Ця поблажливість в тоні... ле Яояу говорила так, ніби була тут господинею і « попросила прощення» за свої "підопічні"
Су Ло кинула байдужий погляд на Нанґун Люня і посміхнулася.
Не так давно цей хлопець відмовлявся випускати її руку зі своєї долоні, не звертаючи уваги на натовп людей і ставився до неї як до скарбу. Зараз же, дівчина здавалася загубленою на цьому святку життя... Не здавалася, а була нею.
Тобто, вона була для нього просто Фейко-замінником? Поки ця муха не була поруч, він використовував її як запасну іграшку!
Дівчина продовжувала посміхатися, з прищуром поглядаючи на Нангун Лююня, але цей хлопець навіть не потрудився підняти на неї очі і робив вигляд, що її й зовсім тут немає.
« А ще кажуть, що це жінки несталі. У чоловіків є ще й інші речі! "Я - настрій Су Ло скіло остаточно і вона, не бажаючи бачити будь-яких комп'ютерних коників, втупилася на океан.
Біен Юін завжди знав, що Лі Яояу тільки зовні такаротна овечка, а всередині той ще маленький тиран. Він помітив зміну настрою Су Ло і хотів було якось втрутитися, спробувати виправити ситуацію, але був перерваний самій дівчині.
Су Ло з усмішкою сказала:
- Які образи? Фея Нефритового озера, не хвилюйся, - дівчина вирішила поступити їй « законне» місце господині на яхті Наньгун Люня. Тим більше, що вона спочатку не претендувала на цю почесну посаду.
Вона могла б пару слів з легкістю поставити Лі Яояу на місце, але навіщо?
У серці цього чоловіка, від початку до кінця, була тільки Фея Нефритового Озера, він завжди дбав лише про неї. Крім того, навіщо їй боротися за нього з Фейкою? До чого ж їй ці стреси? Це бізнес з сумнівною вигодою напевно приречено на провал.
Тільки Су Ло не сподівалась, що після її абсолютно нешкідливої фрази обличчя Нанґун Льоуня мов крижана кірка вкриється і перед очима з'явиться такий мороз, як від їхнього погляду мурашки по шкірі.
Фейка, схоже, не помітила змін і з посмішкою продовжувала спілкуватися з Су Ло:
-Кстаті, міс Су, Ви сюди теж на риболовлю прибули?
- Так, вирішила подивитися світ, розширити свій кругозір, — коротко відповіла дівчина.
Коли Лі Яояу побачила кисле мицьке море Су Ло, усміхаючись, вона сказала:
- Міс Су, не варто так розстроюватися, зловити цю рибу вкрай важко. Тим більше для людини з Вашими здібностями... Не дивно, що вам е вдалося зловити ані одної аметичної колючки. Перший раз я потрапила на риболовлю в п’ять років, так от і пішла з порожніми руками. Загалом, не варто розчаровуватись такими дрібничками.
Від цих слів, на обличчях всіх присутніх застигли дивні вирази. Однак Фея нефритового озера настільки втішилася, що заставила Су Ло відступитися і ткнувши свою соперицю у невдачу з усіма параметрами, які вже нічого навколо не помічала.
Ось тільки легка насмішка, що мілина в очах Четвертої Міс, змусила Лі Яояу злегка занепокоїтися.
Дівчина, безумовно, загралася в « те, наскільки я краща від цієї гадкою Су Ло». Порівняти її з собою-п'ятирічною? Це було вже занадто зухвало.
На жаль, вона не знала новин « риболівного вісника ». Та про успіхи Су Ло на третій ранг так само нічого не чула. Загалом, Фейко-муха, намагаючись якомога сильніше вкусити Міс Су, сама потрапила у дуже незручну ситуацію.
Су Ло байдуже подивилася в очі Лі Яояо і посміхалася сказала:
-Фея Нефритового озера, прошу, не треба мене потішати. У Вас це якось погано виходить, чим більше Ви намагаєтеся, тим більш пригніченим я себе відчуваю, дивно, чи не так?
Від її слів, на обличчі Лі Яяо застигло вираз образної у кращих почуттях невинності.
Глава 373
-Мисс Су, Вы... Ви звинувачуєте мене? - Нарікала Фея Нефритового озера, безпорадно дивлячись на себе як у пошуках підтримки, - Але я ж дійсно про Вас турбуюся, як... Як ви можете так говорити?
Навіть Су Ло не очікувала такого акторського мистецтва. За мить ця благородна крига, холодно - високомірна Фейка, перетворилася на жалобного котика з Шреку. Та якщо б Лан Сюань побудував такі жалобні, кмітливі очі - вона б відразу віддала йому не сотню а тисячу Аметистих Колучих риб. Як добре, що у цього хлопця такого скілла не було, а то Су Ло просто розірвалася б.
Але це був тільки початок: Фея Нефритового озера ніяковіла за рукав Нангун Левюня, демонструючи умильну прізвищу вже йому:
-Третій старший брат, скажи їй — бо я намагалася підтримати Міс Су своїми словами, я піклувалася про неї! - Дівчина всім своїм виглядом кликала до правосуддя, в особі Нангун Люня, мабуть: - Я й не думала, що мої слова можуть якось образити її. Я не навмисне, правда!
« Будь ласка, дивись, що я така хороша, а ця злюка звинувачує мене незрозуміло в чому» - буквально кричали її очі. Однак принц Цзінь став глухим до м’яких оболонок і просто усміхнувся, не вимовляючи ні слова.
-Третій старший брат, чому ти мовчиш? Тільки ви можете справедливо розсудити, — в хід пішло наступна зброя — сльози. Залишатися байдужим міг тільки що камінь.
Су Ло з мазохістською цікавістю стежила за реакцією Нанґун Люня, їй було цікаво, як же він їх « справедливо» розсуджувати.
Однак вона була розчарована тим, що чоловік і далі не мав наміру вказувати на свою позицію. Зате знайшовся інший бажаючи « розсудити » - хлопець, який весь цей час простояв позаду Феї нефритового озера, рішуче виступив вперед і загрозливо втупився на Су Ло.
У руках блиснув обосічний меч, блискавично викопаний з ніжних ніг і спрямований на горло дівчини:
- Особа, яка так зневажає Яояу заслуговує смерті! - і, не чекаючи будь-яких вибачень або пояснень, клинок швидко розсік повітря.
Ніхто не очікував, що цей хлопець так швидко перейде від загрози до смертної дії. Лі Егуд був експертом шостого рангу — лише на один крок нижче від Нангун Левуня.
А лезо все наближалося до горла Су Ло.... Яка все ще була спокійна, як слон. Єдине, що її цікавило в цей момент — що буде у погляді Нанґун Люня, який веде падіння її тушки до калюжи власної крові?.
Але, здається, на сьогодні купання в червоному жижу скасовується: як тільки меч наблизився до максимальної небезпечної відстані від шиї дівчини, він відразу був скинений убік легким клацанням тонких пальців по лезі.
-Наньгун Люнь! - З нотками образи в голосі вигукнув Лі Аотінь. Він не сподівався, що принц Цзінь втрутиться в останню секунду! Зрештою, хіба він не був повністю і на стороні Яояу?
Наньгун Левуні повільно піднявся, спрямувавши очі на прикрість Фейку, і з легкістю струшив руки дівчини, яка обвив його власну кінцівку. У цьому русі не було ані краплі ніжності, а одне злегка прикрите роздратування.
Лі Яояу з подивом втупилася на свої руки, які щойно були так сильно відкинуті, і перевела ошоршенний погляд на Нанґун Люня:
-Третій старший брат ...
-Хмф, - чоловік неквапливо підійшов до Су Ло і встав поруч з нею. - А я подумав, у тебе з пам'яттю проблеми і ти забула хто я тобі.
-Третій старший брат... безпорадно повторила Фея Нефритового озера, крокнувши вперед.
- Запам'ятай, я завжди буду твоїм третім старшим братом. Але й тільки, - і з цими словами Нанґун Левюнь міцно стиснув долоні Су Ло.