Глава 165
Су Ло виглядала розслабленою і впевненою, наче король, який створив аудієнцію своїм жебраком - людина повністю контролює ситуацію.
Людина в чорному прикусив нижню губу, він вагався деякий час, перш ніж нарешті заговорити:
- Це третя Міс Вашої сім'ї. Її завдання було видане.
Третя мисс? Су Вон?
Раптом-то як.
Насправді, Су Ло відразу подумала на свою третю сестру, але вона не мала доказів. Не спіймано - не злодій.
Дівчина попала у « ісмішку »:
- Третя старша сестра? Кому ти це розповідаєш? Не вірю жодному слову.-голодно проговорить Су Ло, виблискуючи своїми зловісними очима.
Від слів Су Ло, біля бідолахи побігли мурашки по спині.
- У мене є докази! - Він швидко затопив аркуш паперу, витягаючи завдання Гільдія Наемників зі свого одягу. Він передав його Су Ло, яка дрейфує рукою. - Подивіться, це контракт з завданням, особисто складений Третьою Міс Вашої родини, в ньому її підпис. І почерк теж її! Якщо ви все ще сумніваєтеся, підійдіть і уважно навчите його.
Під слабким місячним світлом мало що можна було розібрати, але Су Ло, безсумнівно, дізналася почерк Сю Вон.
Вона справді була організатором всього цього шоу!
- То для чого ж тебе направили сюди? Вбити мене?
Су Ло неквапливо сховала листок з замовленням у свій одяг, після чого переклала погляд на людину в чорному, від якого той задрижав усім тілом:
- Ні, не це ... - Зневірився, чоловік у чорному відвернувся.
- Швидко, говори правду або...
Су Ло викинула червону пиячу, що розбила серце і помахала нею перед чоловіком. Досить таки загрозливий натяк і дуже ефективний, як ніяк доведена стовідсоткова ефективність цього методу.
Страх і паніка відразу відбилися в очах людини у чорному, він заїкаючись проговорив:
- Я повинен був убити Вас. Але спочатку, мені було наказано зґвалтувати Вас і тільки потім вбити... А також...
- О... є щось ще?
Хоча вираз обличчя Су Ло не змінився, в її очах з’явився злісний блиск.
- А також... Я повинен був забрати ваше тіло з собою і викинути його десь у пустелі, де воно залишилося б на розшарування та споживання вовкам ...
Спочатку людина в чорному не збирався розповідати про цю частину завдання, але коли вона стикалася з вбивством Су Ло, то не посмів приховати від неї що-небудь. Він у всьому признався, не приховуючи жодної деталі завдання.
Спочатку зґвалтувати, потім вбити, а в кінці кинути вовкам, щоб від її голого тіла ріжки да ніжки залишилися, у кращому випадку? « Ось, люба Су Вон. У тому, що ти злодюжка дрібна я і не сумнівалася але вже щоб так... ви змогли мене здивувати. Кожного разу, це ти перша починала на мене атакувати, а я тільки пасивно оборонялася. Але, мабуть, тобі палець до рота не клади — по лікоть відкусиш. Ти, мабуть, не оцінила мого пацифізму і вирішила стати на стежку війни. Невже ти насправді думала, що мене так легко залякати? Та ще й такий... Огидною і огидною виходкою.
Дуже добре, ні, все просто чудово!
Якщо я спущу тобі все і цього разу, то як Су Ло зможу спокійно жити далі в резиденції Су?
Замість того щоб кожного разу зрізати гнилі гілки дерева, краще відразу спилювати дерево під корінь.
Оскільки ти настільки безсердечна до своєї маленької сестрички, не винни її за те, що вона відплачує тобі тією ж монетою. "
Очі Су Ло викрикували вбивствним наміром, що жахнула аура вирвалася з її тіла.
Це був перший раз, коли вона хотіла комусь смерті.
(П/п: ну, це прям фантастика. Вона за всі роки, що була вбивцею в попередньому житті нікому смерті не хотіла? І про своє горе женішка теж забула?) (п.п від Гугла: а може, вона вбивав тільки недобрих, і лише за гроші було жахливо протино?), так би мовити, килер високих моральних принципів XD).
- Вы... - Людина в чорному відчув цю жахливу зміну у настрої дівчини, що його сильно не зрадів. Його інтуїція в усі дзвони блювала тривогу.
Він встиг лише помітити, як рука Су Ло наблизилася до нього.Після чого людина в чорному знепритомнів.
Після того як тіло чоловіка впало на землю, у Су Ло з’явилася велика ненависть і злоба крижана усмішка.
Спочатку згвалтувати, потім вбити і викинути труп у пустелі, правильно? Су Вон, так і бути, будемо діяти за твоїм планом.
Але перш ніж ми почнемо, дозвольте мені, твоїй коханій молодшій сестрі відправити тобі головний подарунок.
Місяць ледве бачився серед хмар, ніч була холодною, як вода з колодязя.
Така ніч була ідеальною для вбивства.
Су Ло переодяглася в чорну одежу, яка була відповідною для нічних вилазок. Вона тримала в руках чоловіка у чорному і перестрибнула через стіну.
Її тендітне й гнучке тіло побігло вперед на великій швидкості, розчиняючись у нічній темряві.
Рівень безпеки в Реденції Су вважався найвищим, але жоден охоронець не зміг відчути присутність Су Ло.
Після того як вона з Наньгун Левунем украла Божевільну духовну Воду, Су Ло почала добре орієнтуватися всередині резиденції Су.
(П/п: Так ми вже не вперше переконуємося, як "хороша" ваша охранна система в резиденції Су!)
Розділ 166.
Су Ло спокійно ридала в Гібіскусовий двір Сю Вон. Завдяки своєму гострому зору темрява не була перешкодою, а старими інстинктами вбивці дозволяли їй безпечно уникати нічної патрульності.
І ось, вона на місці.
Так, її подвір’я та Подвір’ям Су Вон — це звичайно небо й земля. Навіть якось образа стала. Її Гібіскусовий двір знаходився поруч з головним будинком, і всередині все було так красиво-вишукано, прямо руки сасались підпортити інтер'єр.
Світло.
Всі нічні лампи вже погашені, крім однієї — в кімнаті Су Вон горів самотній вогник.
Су Ло тихо підійшла і злегка відсунула паперове вікно. Заглянувши всередину, вона побачила Су Вон, що сидить на м'якому дивані і явно думаю про щось дуже добре. Куточок рота був піднятий в веселій усмішку, але так само, вона, здавалося, кілька нервувала і чого то чекала.
Цікаво, чим вона така задоволена і чого чекає? Су Ло, здається, знала відповіді на ці запитання.
На місьці Су Ло розцвіла дотепна усмішка: « Сю Вон, насолоджуйся поки зможеш. Боюся, що після сьогоднішнього... Це допоможе тобі бути задоволеним. Настав час розплати... І ти не втечеш від неї, бо я подбаю про це."
І з цими словами Су Ло вправно витягнула трубку зі свого простору сонного газу.
Спочатку вона хотіла, так би мовити: « Зазуб за зуб» - застосувати ту саму трубку, яку вона відібрала в цього горю — вбивці. Але, трохи погойдуючи мізками, все ж відмовилася від цієї ідеї. Цей, з дозволу сказати, сонний газ був занадто низької якості — Су Вон відразу його виявить. А ось газ, який їй дав Аптекар Лен, не мав ні запаху, ані кольору і був в кілька разів ефектнішим. Так і бути, зміюка, розщедрюся на тебе.
Прокинувши трубку у вікно, Су Ло почала поволі вдувати газ.
Менш ніж за хвилину Су Вон відчула дивну ейфорію, тіло кинуло в жар, у роті пересохло, серце завмерало, як скажене. Унизу живота розтікала приємна поколювання. Їй стало так добре, як не було ще ніколи в житті, ці дивні, але шалено приємно відчуття були для неї в новинку.
Обличчя швидко почервоніло, очі теж стали червоними і гарячково забиті. Все навколо було наче в тумані.
Вона несвідомо почала зривати із себе одяг, шар за шаром...
Доки, нарешті, не залишилася лише в одному тонкому бельєшці.