5. Любов Ніколаса Чіарда
Довгий подих вирвався з рота Ніколаса Чіарда, 21-річного чоловіка.
— Ха...
Ніколас недавно був дуже пригнічений.
- Чому ти виглядаєш таким млявим у ці дні? Через це такий непривабливий...
Лавіан Корка, інша лицаря, яка проходила повз неї, замість привітання зробила різке зауваження.
— Ха...
Коли Ніколас зітхнув глибше, Лавіан зупинилася на місці. Вона трохи хвилювалася тому, що він був її наймолодшим з Академії-інтернату Кратьє.
- Сер Ніколас, що сталося?
Він озирнувся на Лавіан з похмурим обличчям.
- Хіба сер Кайла не збирається вийти заміж?
— А-а...
Ніколас був закоханий в сера Кайлу протягом п'яти років, і тільки зараз Лавіан згадала про це. Хоча вона й не мала значення, але Ніколас її не цікавився.
— Ха-а, я молодий чоловік, якому подобається сер Кайла...
Він знову зітхнув.
- Може це не моя справа, але я можу засипати тебе мішечком з піском всякий раз коли ти в поганому настрої...
Лавіан знову подивилася на нього і перевела погляд на газету, яку той тримав у руці.
— Читал эту газету?
Це була газета, яку Лавіан також читала напередодні. Було чути, що Маркіза Кайла Веста стала Імператрицею і любила чоловіків нижчими та жорстокими за них.
- У тебе теж буде хороший партнер. Не знеохочуйся.
Лавіан стояв поодаль, склавши руки на грудях і заспокоювала Ніколаса. Її обличчя було підбадьорливим, але він дивився на Лавіан і опустив плечі.
- Як вийшло, що все від Ліліт-сонбэ до Лавіан-сонаби, такі недостатки? Ти сказала, що потішиш мене, але навіть не похолола свого молодшого по плечу.
Здається, що багато лицарів, які пройшли повз Ніколаса, потішали його лише на словах.
— Що, коли я поплескаю тебе по плечу, і ти закохаєшся в мене?
- За якого збоченця ти мене приймаєш?
— Не знеохочуй, Ніколас! Озирніться навколо, є багато хороших дівчат.
- Лицарі-Хранники?
Ніколас відразу насупився.
— Ні, будь ласка, не роби цього. Будь ласка.
Лавіан знову змінила вираз обличчя і ніжно усміхнулася своєму молодшому.
— Дівчата з сімей, близьких до Чіарда, теж гарні.
- Я захоплююся лише красою сера Кайли...
- ...кай збоченець.
Лавіан пробурмотіла приглушеним голосом.
- Що ти щойно сказала?
- Можливо, це може звучати дивно, я трохи сумніваюся в цьому, але чи є можливість, що ти закохаєшся у дівчину, яка б'є тебе наступного разу? Що ти думаєш про таку гіпотезу, Ніколас?
— Сонбэ, вы дуже зла.
- Так що не знуджуйся.
Лавіан, якій треба було подолати важкий шлях, злегка помахала рукою і швидко зникла з поля зору Ніколаса.
Він знову важко зітхнув, як ніби земля ось-ось вибухне. Як би він не намагався думати про це, він всі думав, що в якості партнера Маркіза Кайли Веста не буде такого чоловіка, як він. Згідно зі статтею в газеті, він міг сказати, що відповідав її смаку.
По-перше, він був молодший за Марка Веста. Йому подобається, коли його б'ють так сильно, як тільки можна... Ні, він був просто тупим. Його зовнішність була гідною, сім'я була хорошою, так що у них вийшло б народити дітей з доброю спадковістю...
- Це розбиває мені серце. Чи дійсно немає способу розв’язати цю агонію?
Ніколас стояв, притулившись до стіни і тримаючись за одну сторону грудей. Він не знав, що робити з болем розбитого серця. У цей момент:
- Ти повинен бути вільний.
Рітаус, який став командиром, підійшов до нього, бо він не хотів бачити новачка-перокурсника, що базікає без роботи.
***
За наказом свого начальника Рітауса Ніколас вирушив на патрулювання по торговельному районі Кейдельбурга в цивільний одяг.
Недавно торговий район Кейдельбурга покалічився посеред білого дня.
— Тут скрізь лицарі, а грабіжники досі не схвалені.
Ніколас прищепив язик, коли побачив всюди охоронців у цивільному. Він не міг повірити, що грабіжники не вловлюють їх, хоча так багато людей працює під прикриттям.
- Сер, для нас це теж дуже смішно. Але ви зрозумієте, коли побачите це. Як сміливо і наглуг. З іншого боку, наскільки послідовні їхні дії.
Ніколас внутрішньої фирсав під час слів охоронця.
Ви просто некомпетентні, тому прикриваєтесь подібним виправданням.
— Так от чому ви попросили мене одягнути звичайний одяг?
— Так, вони будуть більш пильними, якщо побачать форму Стражів.
- Думаю, вже поширилися чутки про те, що охоронець в цивільному і насторожі...
У цей момент хтось крикнув у нього за спиною.
— Будь ласка, обережно перетягніть статую, це стародавній предмет, розкопаний в районі Аліка!
Він дізнався голос дівчини. Просте, але знайоме обличчя з золотисто-каштановим волоссям.
— Айрис Кляйн?
Ніколас повернув голову і подивився їй в обличчя. Пані Айріс - донька Барона Кляйна, одна з найкращих подруг Кайли Веста.
« Ти відкрила магазин у Кейделбурзі».
Ніколас стояв перед магазином, куди перевозили предмети мистецтва і антикваріат. Побачивши, що скляна вітріна все ще порожня, здавалося, ніби магазин тільки повинен відкритися.
"Магазини в Кейделбурзі, напевно, дорогі..."
Ніколас спостерігав за Айрісом, який блукав довкола.
Його ніколи не цікавила Айріс Кляйн. Але він знав про паща сім'ї Кляйн. Це тому, що вони часто ставали посміховиськом у аристократичному суспільстві, бо були заможними, але займали бізнес як звичайні люди.
« Якщо подумати, коли вона була в Краті, то спілкувалася тільки з простими людьми».
Репутація Кайли Веста також погіршилася через близьких друзів.
"Сер Кайла, чому ти спілкувалася з такими людьми?"
Очі Ніколаса, які пильно спрямовані на Айріс, звузилися.
швидко перемістіть цю картину. Вона може бути обезцвіченою, тому що вимальовується слабкої проти світла фарбою!
Айріс уважно подивилася на робітників, які були зайняті переносом речей.
Ніколас похитав головою, побачивши, як вона командує гучним голосом. Ті, хто втратив гідність у сім’ї, більше не вважали себе аристократами.
« Не бери в голову, це не твоя справа»
Ніколас був змушений з сьогоднішнього дня вбивати грабіжників у Кейдельбурзі, як наказав його начальник. Не можна було марнувати часу.
Але коли Ніколас спробував повернутися, повітря змінилося.
- Гей, що ти там робиш?
Коли голос Айріс почувся запеклим, той чоловік, який змішувався з робітниками, побіг. В його руках була скульптура, зроблена з золота.
— Вор!
Почувши голос Айріс, Ніколас та інші охоронці в цивільному зосередили свої голови на одному місці. За її голосом грабіжники, що ховалися серед робітників, дістали зброю.
На перший погляд, це була гвинтівка, заряджена магічними кулями. Це було зроблено з певною метою.
— Вони ховалися серед робітників!
Ніколас також дістав чарівну гвинтівку, яку тримав у своїх руках. Але грабіжник швидко схопив Айріс за шию і направив гвинтівку їй в голову.
- Охоронці в цивільному, якщо ви зробите крок звідси, голова цієї сучки буде знесена.
Коли робітник, який до цих пір дотримується її вказівок, швидко перетворився на грабіжника, обличчя Айріс з’явилися ознаки божевілля.
— Покваптесь і спочатку візьміть найдорожче!
Грабіжники, які ховалися, втікали один за одним і тримали в руках цінні речі.
— Ні, ідіть за ними!
Охоронець гукнув своїм колегам, бо не міг бачити, як грабіжники тікають. Потім ватажок грабіжника негайно застрелив робітник, який сидів неподалік.
Тан!
Плюх!
Ні в чому невинний робітник, який був безпосередньо вражений атакою магічної кулі, впав на землю.
— А-а!
Чули крики перехожих, коли бачили людину, яка померла через кров.
— Покваптесь і спочатку візьміть коштовності й золото!
Охоронці більше нічого не могли зробити з ними. Саме в цей момент Айріс підняла руку і розтягнулася бронзовим глеком зверху вниз.
Куанг!
Роздався важкий, глухий і освіжний звук.
Це був щасливий випадок. Розбійнику в голову прилетів бронзовий глек, який тримала Айріс.
- ...Ах!
Бум!
Коли ватажок повалився з закритими очима, капітан охорони жестом викликав своїх людей у цивільному.
— А тепер, хапай його!
Охоронці в цивільному одразу почали ловити підозрюваних грабіжників.
Бах! Бах! Бах!
Сцена була собою безладний погоню, де один за одним все гналися і гналися, стріляючи з рушниць.
— Гха-а...
— Не стреляйте в нас!
Це була небезпечна ситуація, тому що там були звичайні люди, які просто стали невинними жертвами і потрапили в пастку.
Ніколас оглянув місце події і швидко очистив свої думки. Тепер, коли лідер втратив свідомість, він повинен був швидко вирішити проблеми з його прибічниками. Можливо, вдасться знищити їх усіх сьогодні.
Але в цей момент Айріс потрапила на очі Ніколаса. Айріс витирала кров з бронзового глека про свій рукав.
— Це дорого...
Грабіжник позаду Айріс, яка бормотала, що це марнотратство бронзових глеків, повільно наближався з дерев'яним жердином.
- Гей!
Тіло Ніколаса випередило слова і поспішило до Айріс. У цей момент її очі стали гострими, і вона замахнулася бронзовим глеком в бік Ніколаса, який втік.
Дин.
Ніколас впав з гучним звуком удару, подібним до дзвона. Бідолаха, одна сторона його обличчя почервоніла.
— Боже, сэр Ніколас!
Тепер Айріс побачила Ніколаса, і Айрис здивовано подивилася на нього зверху. На щастя, Ніколас з усіх сил намагався показати пальцем за спину Айріс.
— Эй, назад...
Коли Айріс прийшла на заклик Ніколаса, чоловік тримав палицю у своїх руках. Але Айріс не була ні здивована, ані збентежена. Навпаки, в її очах був гнів.
Бах!
Чок!
Коли грабіжник знепритомнів, бронзовий глек розлетівся в друзки. Айріс вдарила його глеком так сильно, як тільки могла.
- Це реліквія стародавнього Королівства!
Грабіжники, які ховалися біля Айріс, стурбовані запізненням, знову наблизилися. Ніколас вистрілив у них з рушниці, зібравши всі свої сили. Як тільки магічна куля вибухнула, мережа широко розкрилася в повітрі і обвила їх навколо.
— Ловите тих, хто з будь-якої причини здається підозрілим на місці злочину!
У той же час, як Ніколас закричав, охоронці всунулися до унісон і вистрілили з чарівних рушниць.
Чарівна гвинтівка, яку вони використовували, відрізнялася від того, що було в грабіжниках. На відміну від тих грабіжників, які могли нападати, Ніколас, державний службовець і охоронці були здатні захищатися та виснажувати.
— Невинних можна звільнити пізніше, спочатку зловіть їх усіх!
У хаотичних умовах охоронці захопили всіх у торговому районі Кейдельбурга. Навіть невинні люди були спіймані, але їх відпустили відразу після того, як вони встановили свою особистість.
Завдяки дотепності Ніколаса всі грабіжники Кейдельбурга були знищені. Коли він вперше допитав озброєних злодіїв, то зміг затримати й усіх інших людей, яких не було на місці злочину.
Коли ситуація, яка була хаотичною, в деякому розумінні прояснилася, Ніколас відчув біль на обличчі, що запозло з'явитися. Це був біль від бронзового глека, яким його удала Айріс ранній.
Пульс-пульс.
« Це боляче».
Трепет.
Його серцебиття зросло, коли він розслабився. У той момент, коли грабіжники збили його з пантелику, у нього було досить спокійне серце.
— Эй, сэр Ніколас!
Айріс підійшла до Ніколаса, який притискував пошкодження рукою.
— Мені шкода, що я вдарила вас раннє. Я думала, що це був грабіжник.
Пульс-пульс.
Лоб Ніколаса звузився від поколюючого болю в голові. Коли Ніколас не відповів, Айріс витягла з кишені візитницю.
— Ви можете взяти з мене плату за лікування. Я пришлю вам її відразу.
Ніколас, який прийняв візитну картку Айріс, все ще дивився на золоті літери, надруковані на ній.
◯Галарея Бельчеф. Генеральний директор Айріс Клайн
Схоже, це був магазин Айріс Клайн, а не сім'ї Кляйн.
Бувай.
Айріс була зайнята тим, що йшла туди, куди вона мала піти.
Трепет.
Серце Ніколаса, що вдивлялось у спину Айріс, забило ще більше.
— Ха...
Ніколас глибоко зітхнув і опустився на землю. Він згадав розмову, яка відбулася між ним і Лавіан, сонбе з лицарів, що стався вранці.
- Можливо, це може звучати дивно, я трохи сумніваюся в цьому, але чи є можливість, що ти закохаєшся у дівчину, яка б'є тебе наступного разу? Що ти думаєш про таку гіпотезу, Ніколас?
Айріс, яка вдарила його з усіх сил, прийшла на думку. Айріс також мужньо противилася грабіжникам. Вона виглядала дуже сміливою і яскравою.
— Божевільний.
У Ніколаса вирвався подих.
— Божевільний.
Він не міг цього визнати, але його смаки завжди були постійні.
— Це мабуть божевілля.
Його приваблювала особистість, яка у вирішальний момент показувала тверду натуру, а не звичайний тихий стан. Ніколас завжди виявляв прихильність до тих, хто стримував себе.
- Я що, збоченець?
Він впав на землю в шоку, близько до замішання.
https://literna.net/uk/books/201-po-pershe-zakhovai-mo-moho-molodshoho-brata