Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
По-перше, заховаймо мого молодшого брата.

Розділ 3. Чому? (1)

0% of chapter read

Алевелла: перш за все, давайте сховаємо мого молодшого брата/Презенті, і складімо нашого наймолодшого братика.

Глава 2. Чому він небезпечний

Частина 1

Я не могла піклуватися про свого єдиного брата через компанію, в якій мені доводилося працювати на вихідні.

- ...сестра?

Навіть у той день, коли я прийшла з роботи, я сіла за комп'ютер для створення PPT (презентації) для праці, навіть не поцікавившись чи обідав мій брат наодинці або ні.

Мій молодший брат підійшов до мене і заговорив. Тихим голосом він сказав, що йому потрібні гроші.

- Що сталося? У тебе знову закінчилися кишенькові гроші? Я ж давала їх тобі вчора.

—...

— У ці дні ти швидко витрачаєш кишенькові гроші. На що ж?

На це мій молодший брат нічого не міг сказати, він лише схилив свою голову перед собою і перебираючи пальцями. Я відчувала сильне роздратування, коли він так робив! Я так втомилася від цього.

- А чому ти не носиш одягу, якого я купила тобі раніше.

Я побачила на надзвичайно тонкому зап'ястку мого брата пляму.

Він відчув мій пристойний погляд і поспішно відтягнув рукав, щоб приховати зап'ястя.

що ти дитина без батьків. Знав би ти, як я не хочу подібне слухати

Я зітхнула, дивлячись на свого брата, який нічого не міг відповісти мені.

Я не могла витрачати час на щось подібне. Мені треба було зробити проект завтра і показати презентацію начальнику.

Я розвернула крісло і знову втупилася у монітор. Але мій брат ще не виходив з моєї кімнати.

— Сестра... Ти знаєш.

Чула я нерішучий, хрипкий голос.

— Чи можу я не здавати тест?

Про що ти говориш, третій клас середньої школи? Я повернулася і подивилася на мого брата в гніві.

- Це тому, що ти не хочеш до школи? Тобі залишилося протриматися всього півроку.

Що у нього за вираз обличчя? Я поняття не мала, тому що він не дивився на мене, опустивши голову. Чесно кажучи, я не збиралася як слід розглядати обличчя свого брата.

Ні, правда в тому, що я не хотіла бачити обличчя мого брата належним чином.

— Знаєш, чому школа така важлива у твоєму віці? Справа не тільки в навчанні, але й у соціальному взаємодії.

Я кричала на свого брата. Миттєво щось на зразок краплі води впала на підлогу. Вода почала обкутувати мене, поширюючись усюди.

- ...!

Кунг! Я була вражена звуком свого серця і розплющила очі.

Перед моїми очима з'явився балдахін із драпіровкою з мережива. Сльози, сповнені смутку, зволожили подушку, а піжама, в якій я спала, була холодною потім.

— Хааа...

Я намагалася витерти сльози руками, але вони не хотіли припинятись. Я не могла перестати ридати. Моє серце боліло, віддаючи пульсуючої болю в все тіло.

***

У мене не було апетиту. Я не думала, що зможу поснідати звичайну їжу, тому попросила у кухаря тільки варені персики.

Хоч би що мені не хотілося їсти, або мій загальний стан був поганим, треба було хоча б трохи поснідати. Це було моє емпіричне правило, якого я дотримувалася в попередньому житті.

Однак сьогодні важко було проковтнути навіть м’який варений персик. Це тому, що я так і не змогла заснути з світанку?

- Моя сестра знову почуває себе погано?

Франц, який нарізав м’ясо оленя, заговорив зі мною, пережовуючи їжу.

Мій брат знав, що коли мені було погано, я їла варені персики замість інших страв. Як і слід було сподіватися, у нього вже був насаджене око.

- Я більше нічого не можу їсти, все інше мені не подобається.

Насправді, я люблю консервовані продукти.

У цьому світі є магія, тому технологія консервації не розвита. За допомогою магії можна зупинити порчу їжі на певний момент часу.

Наприклад, аристократи мали на кухні окремий продовольчий склад, який служив холодильником.

У простих людей було щось на зразок "варень", але воно не мало такого смаку, який мені хотілося б.

Як краще описати цей незвичайний дешевий присмак?

— Кайла, у вас щось сталося з сером Рітаусом?

Вилка встромилася у їжу.

Погляд місіс Веста, яка дивилась на мене, виглядав стурбованим.

— Так, сер Рітаус написав мені листа, в якому говорилося, що він хотів би відвідати нас, але я відмовила йому.

Пані Веста теж допомогла. Я подивилася на Франца, і він відразу опустив погляд.

Винником моєї поведінки був ти.

https://literna.net/uk/books/201-po-pershe-zakhovai-mo-moho-molodshoho-brata

Previous chapterNext chapter