Розділ 47. Зіткнення
На якомусь острові.
На напівзруйнованій вулиці зібралося більше десяти чоловік, а на бочці сидів один чоловік. Він милувався химерним фруктом, що лежав у руці.
"Ти кажеш ... за таку дрібницю сім'я Донкохот готова віддати 200 мільйонів білизна? Це дійсно так цінне?"
"А з чого б їм тоді пропонувати таку високу ціну? Врешті-решт, це легендарний диявольський фрукт, який можна з'їсти за допомогою унікальної здатності та проклять моря."
Хтось з заздрістю дивився на диявольський фрукт в руках Таморі: "Достать шеф, якщо ви їстимете цей дияволський фрукт то станете сильним, може бути нам і не потрібно нікому продавати його."
Таморі ще раз подивився на диявольський фрукт у руці: "Навіть з особливою здатністю, якщо вийти в море і стати піратом, чи вийде без проблем отримати 200 мільйонів білизна ...вдодавок до Іст Блю з'явився могутній мисливець на піратів, невідомо скільки слави від його руки впав."
Таморі посміхнувся і сказав: "З двома сотнями мільйонів я зможу жити в багатому районі великого міста, не потрібно ризикувати піратом!"
"Говорна ідея, але ти не покинеш нас".
Кілька чоловік поруч жалібно подивилися на Таморі.
Таморі посміхнувся: "Звичайно ні, я заберу вас з собою із цього брудного міста".
Вони були бандитами в цьому місті, зазвичай їхнє життя залежить від крадіжки звичайних перехожих або купецьських судів.
Невдовзі після того, як стало відомо, з ними зв’язалися і запропонували 200 мільйонів за фрукт диявола. Звичайно, звичайний бандит Таморі не міг відмовитися від такої приголомшливої суми.
"Призначений час наближається, вони повинні скоро з'явитися."
Більшість з них були нервовими і неспокійними, адже невдовзі відбудеться угода на двісті мільйонів. Це величезне багатство, про яке бандити не могли й мріяти.
Таморі виглядав як йому байдуже, але насправді він не міг дочекатися початку угоди. У той момент коли все вже зачекалися, на вулиці нарешті розступилися звуки кроків.
Стук-тук.
Прийшло близько десяти чоловік. Людина на чолі виглядав дивно, в роті була соска а на голові сопчик, на додаток стирчав величезний пивний живіт.
Таморі та його люди бачили образ цього чоловіка показали дивні обличчя, деякі не могли не засміятися, але побачивши за ним більше десяти озброєних чоловіків в чорних костюмах, швидко замовкнули.
"Ти Таморі?"
Чоловік з сокою в роті вийшов вперед і підійшов до Таморі. Він є офіцером Сімі Донкіот, Сеньйор Пінк. Тому що цей раз він особисто згадав про фрукт диявола.
Таморі встав з бочки, із усіх сил опираючись дивному образу Сеньйора Пінка, серйозно сказав: "Я тамори, ви з сім'ї Донкіот?"
Сили Сім'ї Донкокот поширилися по всьому темному світу, Таморі хоча й був звичайним бандитом, але трохи контактуючи з темним світом він так само чув про Семе Донгіот.
Сеньйор Пінк кивнув, не звертаючи уваги на дивний погляд Таморі запитав: "Що щодо товару?"
"Тут..."
Таморі витягнув долоню з диявольським фруктом, який лежить на ній.
Сеньйор Пінк нахилився і розглянув ближче: "Це дійсно диявольський фрукт, схоже на парамецію..."
Хоча він не запам’ятав опису фруктів диявола з спеціальних книг, проте їхній тип все ще можна розрізнити без жодних проблем.
Парамеція найскладнішого і різноманітного типу, логія вважається найсильнішим типом доти, доки власник не зіткнувся з волею озброєння майже непереможний.
Побачивши, що Сеньйор Пінк підтвердив автентичність фрукта, Таморі захоплено сказав: "Дьяволський фрукт, ви обіцяли за нього двісті мільйонів."
"Звичайно, несіть сюди."
Сеньйор Пінк підняв погляд на Таморі і зробив жест рукою своїм людям позаду.
Таморі та інші думали, що люди ззаду повинні принести гроші, але інша сторона послала зброю на них.
"Що!?"
Таморі миттєво розширив очі, накреслюючи відтінок жаху.
Але не чекаючи поки вони відреагують, люди Сеньора Пінка відкрили вогонь, Таморі і його люди були розстріляні практично в упор.
Бах! Бах! Бах!
Всі люди Таморі вже валялися на землі, у нього теж є кілька поранень. Стоячи на колінах і стіючи кров'ю він люто подивився на Сеньйора Пінка: "Ти... виродок ...Сім’я Донкіот ... навіть не тримає свого слова..."
З сокою в роті, Сеньйор Пінк спокійно подивився на Таморі, що стояв на колінах і направив прямо йому в обличчя пістолет: "Не потрібно дотримуватися угоди з звичайними двориками. Крім того хто дізнається? Всі подумають, що ви втекли з грошима і оселі в якомусь великому місті."
Якщо це угода з королівством або якоюсь великою силою, природно все буде зроблено згідно зі домовленістю, але дотримуватися слово перед простими бандитами ... немає необхідності в цьому. Їх можна знищити в будь-який момент, не важче ніж прибрати звичайне сміття.
Фраза закінчилася, Сеньйор Пінк натиснув на курок.
Бах!
Погляд Таморі був сповнений ненавистю.
✔ У тебе не буде хорошого кінця ублюдокhane
Погляд звичайного бандита з Іст Блю не міг викликати ніяких емоцій у Сеньйора Пінка. Після вбивства Таморі він прибрав пістолет "Уходимо".
Люди позаду почали прибирати зброю.
У цей момент.
Обличчя Сеньйора Пінка різко змінилося, він відчув відчуття небезпеки, в цей момент донісся звук з даху.
Хоча він не міг зрозуміти що відбувається, але це відчуття небезпеки змусило Сеньйора Пінка без коливань використовувати здатність диявольського фрукта, він раптово пірнув в землю.
Сеньйор Пінк ухилився від атаки, проте його люди не володіли великою силою, вони не встигли відреагувати і ухилитися.
Через мить, бризки крові.
Ці бандити були розкидані поряд з трупами.
"Сім'я Донкіот ... схоже це доля..."
На даху з’явився Фігура Рона, який тримав у руці чарівну паличку. Він іронічно пробурмотів, дивлячись на вулицю покриту трупами.
Рон отримав інформацію від піратів саме про цю групу бандитів, він збирався вирвати в них диявольський фрукт, але не очікував що з ними вже встигла зв'язатися сім'я Донкікот.
Але якщо подумати про це.
Сім'я Донкойот має завдання зібрати диявольські фрукти, новина про появу одного з них звичайно не могла бути проігнорована. Без його втручання цей фрукт повинен був спокійно потрапити в руки Сім'ї Донкіот.
З його появою ймовірно відбудуться якісь непередбачені "завдання".