Навіть у очах сивоволосого старого Ісака Кляйна, який до цього часу зберігав абсолютну холоднокровність, промайнула нестримне здивування. За своє життя він побачив занадто багато: генно-модифіковані солдати, біоорганічна зброя, мутирові істоти... У ті роки він брав участь, керував і створював найбезглуздіші експерименти корпорації Амбролла.
Але людина, яка могла б з'їсти гени безпосередньо, ніколи не бачила. А ще, коли мова йшла про відбірні фрагменти такої високої концентрації.
В його голові з'явилася неймовірна, приголомшлива думка:
Чи може бути так... що вона сама по собі є вершиною генетичного злиття? Формою життя вищого порядку, здатної поглинути, інтегрувати та асимілювати чужі гени?
Якщо це правда... Він глибоко зітхнув, придушуючи шторм. Кляйн добре розумів, що це питання ніколи не задасть. Якщо він буде вимовляти вголос, то відповість на це запитання разом зі світом. Але якщо його здогади правильні, то ця маленька дівчинка - найбільш досконале створіння під цим сонцем!
Ніхто не знав, скільки часу минуло. Чорний Танець взяла з полиці останній контейнер, осушила його до краплі і поставила назад. Вона прикрила очі, мовчазночучи, як сильний у неї генний приплив поступово вщухає.
Звуки системних сповіщень в її голові нарешті припинилися:
▫ Звіт про поступ злиття фрагментів генів: check
Сінекольчатий восьминіг: 87% бич
◯Меголодон: 71% >
▫ Мозавр: 61% 8.
✔ Велецираптор: 56% 8.
▫ Кетцалькоатль: 48% 8.
▫ Анкілозавр: 43% 8.
Териннозазавр Рекс: 39% 8.
✔...
Більшість інших типів зумовлювали це в районі 3-5%.
Чорний Танець відкрила очі, і в її багрівових зрочках пром'яв задумливий блиск. Причина, чому ланцюг Меґалодон і Мозавра заповнився так сильно, крилась не в кількості зразків, а у колосальних розмірах самих цих істот. Оскільки генетичний матеріал, викопаний з кожної особи людини, часто перевищував показники інших організмів, то кількість прогресу зросла.
Але вона не планувала активувати злиття цих гігантів прямо зараз.
Синекольчатий восьминіг і слимак зі спухчастою ногою (Scaly-foot snail) залишалися її основними цілями на наступному етапі. Перший дав їй смертельний токсин і адаптацію до гіпертонії, а другий — неймовірну термостійку силу. Обидва створіння були скромними. Злиття з ними не призведе до різких змін у габаритах її власного тіла і не вимагає великих затрат енергії.
Що ж стосується Мегалодона і Мозавра... Якщо вона інтеграє гени, то як розмір її тіла злетить на абсолютно новий рівень і тоді нові потреби у енергії та поживних речовинах стануть дедалі помітнішими в геометричній прогресії.
Вона відкинула зайві думки і перевела погляд з тремтячих дослідників на Кляйна:
- Я забрала Гени. Передай резервні копії даних моєму ад'ютанту.
Кляйн мовчки і шанобливо кивнув.
Чорний Танець розвернулась і пішла до виходу, її босие ноги м'яко шлели по холодній підлозі з сплаву. Лія і п'ятеро Реінкарнаторів пішли впритул за нею.
Перед тим як Форд пішов, він озирнувся на застиглі вчені і його серце наповнювалось складною гамою емоцій. Ще зовсім недавно він був лише марним "Заводчиком", який влаштовував жалюгідне існування на дні підземних підземель. А тепер він вже стояв на висоті, якою цим людям ніколи не досягнути. І все це завдяки крихітній фігурі, що йшла попереду.
Біля виходу Чернельний Танець зупинилася. Не обертаючись, вона вимовила своїм дитячим голосом:
- Найважливіше в цьому підземеллі ми вже отримали. У позосталий час просто спокійно чекайте повернення. Ходімо.
Як тільки слова зірвався з її lips, вона переступила поріг диспетчерської і скрилася геть. Лія пішла за нею, а за ними ланцюгом потягнулися інші Реінкарнатори.
У головному залі управління залишилися лише шоковані вчені і Кляйн, мовчазно дивлячись на порожній дверний пром. Через багато часу один з молодих дослідників врешті-решт не витримав:
— Кто... Хто вона взагалі така?
Кляйн не відповів. Він тільки повільно опустився назад у своє крісло, а на його старому обличчі з'явилася гірка посмішка.
Монстри, створені людьми за допомогою технологій, хоч би якими сильними вони були, все одно залишаються лише монстрами. Але деякі істоти... Народяться для того, щоб правити.
За вікном на руїнах лабораторії все ще слухняно лежала сповідельська Королева Чужих. Її темно-золоті вертикальні зіниці були спрямовані в ту сторону, куди пішла Чорний Танець. Її поза виявляла абсолютна пошана.
Як підданий, що веде свого Монарха.
Таймер зворотного відліку підземелля безстрашно відрахував секунди. Сім днів? Три дні? Один день? Це вже не мало значення. Все, що треба було взяти вже взято. Все, що потрібно було отримати вже отримано.
Залишилося лише одне.
Чекати повернення.
https://literna.net/uk/books/156-teritoriya-ihri-vid-kazhana-vampira-do-loli-tira