Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Дюку, будь ласка, зупиніться, мені боляче!

Розділ 91

0% of chapter read

- Тільки подумай, Лілі: твої грубі руки тепер куди важче.

- Це все, дякуючи вам. Я наносила той цінний лосьйон, який дала мені мадам.

- Справді? Я дійсно рада, що мій подарунок десь прийшов до місця.

Коли Моллі зобразила посмішку, обличчя Лілі прийняло дивний вираз. 

- І тому...

Коли вона заговорила, Моллі змінила на неї погляд.

Коли служниця трохи заїкається, то зрештою відкрила рот так як можна обережніше.

- Ну, я трохи хвалилася цим. Подарунок від мадам...

- Лили.

Ще до того, як Лілі закінчила фразу, наче тихий тайфун, на неї накотив голос Піллен.

- Хіба я не наказала тобі не говорити про це?

- Ах, але я просто розповіла своїм найкращим друзям. Проте я й подумати не могла, що багато людей про це дізнається.

Моллі почула виправдання Лілі і не знала, що вона дійсно намагалася сказати. Коли вони зустрілися, Лілі відразу схилила голову так низько, як тільки змогла і опустила погляд у підлогу ванної.

- И?

- Ма... мадам, це... це...

Моллі посміхнулася, побачивши Лілі, що злякалась.

Проте саме Лілі особливо похвалила її лосьйон. Мабуть, вона заявила, як пишається тим, що її мадам схвалює.

- Якщо у мене випадково залишаться якісь інгредієнти після його виготовлення, я дам їх тобі.

- Правда?

- Але наступного разу більше ніколи не проси його для інших і веди себе пристойно. Адже це може призвести до інших проблем.

Однак ще треба було мати певні обмеження. Якщо стосунки між паном і його слугами стають трохи розмитими, то ситуація господаря може погіршитися в будь - який час.

- Добре! Дуже вам дякую, мадам!

- Я б теж хотіла привітати їх, але, на жаль, найближчим часом це неможливо.

Крім того, вона хотіла подякувати маркеру Нібейю особисто.

Тоді Моллі повільно шевельнула, і після ванни їй стало куди краще. Моллі мала довге волосся, і її почали прив’язувати з допомогою своїх служниць.

Коли вони обережно зачісували волосся, на них з’явилася біла шия. Її волосся, яке звисало на щоку, прибрали назад, відкриваючи тонкі риси обличчя.

- Давайте цього разу нанесемо лосьйон більш тоншим шаром. Можливо, у деяких випадках мені потрібно зробити повторний напад на нього і таким чином він може швидко всмоктуватися в мою шкіру.

- Він може впіться навіть швидше?

Моллі злегка усміхнулася, побачивши подив на обличчя Лілі.

- Звичайно, це можливо лише якщо добре слідкувати за пропорцією інгредієнтів.

Тоді Моллі одягла шаль, яку вручила Піллі.

- Є ще дещо, що мені потрібно підготувати, і я хочу, щоб ви приготували...

- Мадам, мадам!

Вона відразу ж замовкла, коли до неї швидко підійшла покоївка.

На відміну від Піллен і Лілі, вона відповідала за хол та не була служницею Молля.

- Що відбувається? 

- У нас відвідувач.     

- Відвідувач? Кто?   

Сьогодні не було заплановано жодних прийомів. Віт був раптовим.

Це так терміново? Коли Моллі нахилила голову, служниця відразу відкрила рот.

- Це леді Клеменс.

- Ах.

Моллі втратила дар мови. 

Ти вже тут.

Ар’яна була лише скороминущою тінню минулого, але як справжня дочка свого батька, вона не пропустила нагоди скористатися нагодою.

- Ладно. Скажи їй, що я зараз буду.

- Так, мадам.

Коли покоївка, яка принесла неприємні новини, нарешті зникла, Моллі з усіх сил постаралася зобразити обличчя усмішкою.

- У нас немає іншого вибору, крім, як відкласти це на деякий час.

- Мадам, з вами все гаразд?

Заспокійений голос Лілі позбавив Молли дар мови.

Насправді вона трохи нервувала. Не настільки, як її батько, але, безумовно, достатньо. Сестра вміла вивести її з рівноваги.

- Все повинно бути в порядку, - Нарешті, пробурмотіла собі під ніс Моллі.

*

- Сестра!

Губи Моллі підсмажувалися, коли Ар’ян побачила її і подарувала широкою посмішкою.

При такому розкладі Моллі вже могла уявити, хоча й туманно, як вона про себе погрожувала цю вітальню.

Однак, коли Моллі підірвалась трохи в устах, то швидко позбулася цих думок. Можливо, вона просто занадто турбувалася такими речами.

Потім Моллі, перш ніж відсунути всі свої тривожні думки на задній план, побачила усмішку Ар’ян.

- Арьян, йди сюди.

https://literna.net/uk/books/152-dyuku-bud-laska-zupinitsya-meni-bolyache

Previous chapterNext chapter