Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Дюку, будь ласка, зупиніться, мені боляче!

Розділ 15. 18+

0% of chapter read

     Вона ніколи не чула про таке і не читала про це в книжках. Моллі, яка нічого не знала про мир, розгубилася. Дівчина дригнула головою і опустила очі лише б не зустрічатись поглядом з цим педофілом. Куди ж їй довіряти? Адже вона не була такою, коли познайомилася з цим чоловіком.  

     Герцог уважно подивився на Моллі.

     По суті, вона нічим не відрізнялася від інших. Крім того, вона була менш напруженою і соромилася та відгороджувалась як добре вихована дівчина. Але це все було так показово, що герцога бридило така поведінка. Можливо, саме тому його так жодна і не привернула. Однак тепер йому було важко зрозуміти, чому поведінка Моллі не є неприємною.

- Ах!. - Вона вигукнула, коли рука чоловіка торкнулась її трусиків під одягом.

- Якщо тобі так соромно, то тримайся, - З озорою посмішкою відповів він.

     Він підібрав її ногу і відсунув, щоб дівчина була напівлежата з широко розтягутіми ногами. Коли Моллі підняла погляд на його руку, то зрозуміла, в якій ситуації лежить і знову почервоніла.

- Ну, або ти можеш просто назвати моє ім'я ...

     Чоловік торкнувся її губами ікри. А рухи руки, що розігрівають дівчину через тканину трусиків, викликали хвилювання.

     Його пальці рухалися назад і вперед, доводячи задоволення дівчині. І не боячись завдати шкоди, чоловік поклав на вхід в лоно через трусики.

     Моллі здригнулася, і герцог відчув, як з відкриту лону витікає смазка, а трусики стають мокрими. Бажаючи бути якомога ближче до неї, він сильно нахилився і почув, як вона важко дихає йому в вухо. Це було так делікатно і стимулюче ...

- Не...

     Її голос ставав все тихіше і тише, вона намагалася бути спокійною і не подаватися назустріч його руці, але вона розуміла, що ще трохи і контроль злетить. Вона ж пам'ятає, як тоді було добре... І як потім все боліло. Якщо вони зараз цим займуться, то завтра вона знову з ліжка не встане або вже сьогодні до залу не дійде, якщо підуть назад. Ні!

     А герцог в цей час думав про інше. Якщо вона покличе його по імені, йому доведеться прибрати руку. Але Моллі не могла зробити таку просту річ, тому вона червоніла, бліднула, але мовчала. І в глибині душі чоловік радів. Нехай не кличе його, а він продовжить. Хоч це і суперечить тому, що він сказав. 

     "Що краще, почути своє ім'я з її уст або продовжити?" 

- Якщо тобі це не подобається, назвь мене по імені, - Якщо вже вирішив грати, то чесно.

     "Ні за що" - Дівчина продовжувала мовчати.   

 - А ти взагалі знаєш, як звати твого чоловіка? - Раптом, запитав герцог, а то мало.  

     Звичайно, вона знала. Його ім’я звувалося в голові Моллі з тих пір, як вони визначилися з датою весілля, але називати його по імені навіть у думках не вирішувалася. Вона ніколи не бачила герцога, але чула його ім'я багато разів. І ніколи б не наважилася допустити, щоб через якесь невідоме ім'я герцог скасував весілля, і вона запахнула би честь батька.

     Дівчина відвернулася, щоб не дивитися в ці очі, що проникають у душу.

- Скажи, якщо знаєш.  

     Він дивився на неї, намагаючись зловити її погляд, і іноді це вдавалося. Його очі, наче сама темрява засихали її, і дівчина могла дивитися тільки в них.

     Зрозумівши, що дівчина знову прикута до нього, він натиснув пальцями на іншу точку. І дівчина запалилася.

- Скажи мені, Моллі.

     Він хотів, щоб вона це сказала, але також не бажав цього. Чоловік не хотів зупинятися на середині. Він просив її, тому що йому подобалося підколювати і дивитися на те, як вона реагує.

- Я...

     Дівчина прикрила обличчя долонею і почерпнула ще більше, через що стало здаватися, що шкіра червоної помідори взагалі цієї дівчини не належить. В порівнянні з блідістю решти шкіри це виглядало дивно.

     Губи чоловіки ковзали по голіні піднятої ноги і рушили далі.

- Ти ще не забула мої дотики, чи не так? Адже ти так швидко намокла... - Він саркастично посміхнувся і обчорнив горошину задоволення.

     Пальці, які рухалися по тілу, розпалювали прагнення. І чоловік зігнув палець, підчепив трусики і відісув їх. Моллі відчула себе краще, тому що нічого більше не стало жіночим зосередженням.

- Ти не уявляєш, як важко було без тебе. Іноді в голові ні з того не спадало спогади про твої розбещені очі повні сліз...

     Герцог вже цілував стегно, але його очі не відпадали від її обличчя. А потім він вирішив, що так його дружині буде незручно і зтягнув нижню білизну зовсім.

     Трусики спустилися до підола білого весільного одягу і щиколоток. Він притиснув дівчину і, зібравши спідниці, закрутив у рулонник, щоб сукня не заважало, таким чином відкривши собі кращий огляд.

- Герцог!.

- Ти ніколи не називаєш мене по імені, так? - Сказавши це, він вкусив внутрішню частину стегна, тут шкіра була така ніжна... - Гаразд, це все одно вже не має значення.

     Його теплі руки торкнулися її жіночості, вже не прихованої білизною і розмазала вологу. Світло ковзання дало Моллі ще хоч якесь полегшення. Але потім чоловік нахилився ще нижче. І ноги дівчини напружилися, та вона сама вся напружена, коли відчула там вогненне дихання чоловіка.

- Почекай, ти що?. - Моллі розгубилася, але повільно і вірно до неї ходило, що він хоче зробити. Такого досвіду у дівчини точно може більше ніколи не бути і моментом варто користуватися, але ... А може він попросить щось подібне натомість?

     Його губи явно були не в звичайному місці, та й пальці теж. Вона про таке ніколи не читала, значить, це збочення? Але їй подобається, подумавши про це, її обличчя спалахнуло.

     Моллі спробувала поступити як пристойна пані і прибрати герцога, зтиснувши ноги, але чоловік вчасно розпізнав маневр та притягнув її ноги.

- Ні-і! - Вона задихнулася від обурення.

     У цей момент, язик занурився в її тіло. Шок від такого м’якого, але сильного дотику змусив її втратити розум і затуманив зір.

     Подібно до морозу, його язик лизнув зсередини. А рукою він плекав набухле тіло і іноді тягнув губки, злегка стискаючи.

- Думаю, тобі приємно, якщо ти все ще не назвала моє ім'я, щоб зупинити мене, - Він відповів, витягаючи язик і проходячи ним по всій щілині зосередився на горошині.

- Ні! - Моллі задихнулася, а відчуття блаженства затрясло її тіло.

https://literna.net/uk/books/152-dyuku-bud-laska-zupinitsya-meni-bolyache

Previous chapterNext chapter