Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Дюку, будь ласка, зупиніться, мені боляче!

Розділ 7. 18+

0% of chapter read

   Моллі відвернулася, кусаючи губу. А на обличчі чоловіка з’явилася легка усмішка, коли він помітив, що кінчики її вушок і щіки почервоніли. Не чекаючи будь-яких дій з її боку, він стиснув пальці на стегнах дівчини.

- Я вже казав, вам слід розслабитися.

   Він дивився на Моллі і стримувався з останніх сил, щоб не зробити дівчині боляче. Чоловік напружився і закрив очі, рахуючи до десяти, а потім підійшов до її лони.

   Від несподіванки Моллі ойнула.

- Здивований. Куди поділась певна жінка, яка запропонувала мені позбавити її невинності? - Посміхнувся незнайомець.

- Та я ж казала вам... м-м-х, - Слова Моллі обірвалися стоном. По тілу знову спалахнуло тремтіння.

   Коли він зрозумів, що вона достатньо підготовлена, то негайно розсунув їй ноги і почав схрестити їх за спиною. 

   Моллі намагалася встати, думаючи, що така позі буде дуже боляче, але він не став чекати і одним ривком увійшов до неї.

- Ах!

- Тц.

   Він вирішив, що Моллі краще відчувати біль одразу, ніж повільно штовхнутися і розтягувати « задоволення ».  Її тіснота обволікала з усіх боків

   "Чорт візьми!" - Він закусив губу, проковтнувши прокляття, яке майже зірвалося з його губи. 

   "Я майже показав їй свою слабкість!"

   Він не міг повірити, що мало не скінчив, як тільки вставив їй. Тіло Моллі було настільки прекрасним, що він майже не міг себе контролювати.

   Чоловік простягнув руку до місця, де вони з’єдналися.

- Фух... А тепер повільно розслабся. Дихай. Тихонько, - незнайомець намагався заспокоїти дівчину, переходячи з нею на "ти", щоб вона відчула хоч краплинку довіри.

   Я не могла стримати сліз, але мені було дуже боляче. І згідно з вказівками чоловіка вона повільно дихала, роблячи глибокий вдих і видих.

   Його слова були подібні магії, дівчина відчувала, як повільно розслаблюється під його умовляннями і ніжністю, які він м'яко шепче їй на вушко. І поступово звикала до сторонніх речей, які проникли всередину.

   Чоловік розсунув її стегна, щоб глибше проникнути в неї і відчути щільно стискані стінки.

- Все ще боляче?. - Нерозумно запитав чоловік.  

   Моллі похитала головою, показуючи, що з нею все гаразд. Але чи зможуть вони зробити це належним чином?      

   З першого погляду дівчина здалася йому дуже тендітною. І зараз і промови не йшло, щоб повністю прийняти його. Вона б просто не змогла.

   Незважаючи на це, він не міг контролювати себе і свої бажання. Її стінки стисувалися навколо його члена, погрожуючи позбавити розум розуму. Він просто хотів штовхнутися на всю глибину, яка тільки можлива і ні про що не думати.

   Як тільки він зібрався відправити всі докази до бісів собачим і почати вторгатися в дівчину, Моллі зручна обвілила своїми тонкими руками його шию. 

- Це... Все нормально, можеш рухатися. - Прошепотіла вона йому на вухо перш, ніж він почав діяти. Його вразило те, що сказала дівчина, від чого він погладив її по спині. 

- Що? Але тобі буде боляче, - Він сказав, сам собі противний: хіба не він тільки що хотів плювати на її почуття і відчуття?

- Я зможу це винести. Мені не дуже боляче... - голос поступово затих, а Моллі сховала обличчя у нього на плечі, їй було дуже соромно. 

   Чоловік сміявся над сором’язливістю дівчини і ніжно відкинув її волосся, яке прилипло до щоки й шиї.

- Скажи, якщо захочеш, щоб я зупинився.    

   Очі Моллі розширилися від подиву. Дівчина не думала, що він скаже подібне, але вона була рада цьому і більше притиснулася до нього. Це вперше, коли хтось сказав їй щось хороше.

- Ладушки...

   Він обережно засувався, повільно входячи і виходячи. Ніби нічого особливого, але поки його "розколений стовбур" рухався в ній, Моллі з усіх сил намагалася стримати стони.

   Це були непередавані відчуття. Поколювання рук і ніг, мурашки задоволення, що бігали по тілу, наче електрика. Дівчина забула про біль і вчепилася до незнайомця, думаючи:

   "І чого я так боялась?"

   Коли він помітив, що Моллі розслабилася і насолоджується процесом, то почав рухатися швидше. Хоч чоловік і сказав, що зупиниться, якщо їй буде боляче, але він не був впевнений, чи дійсно зможе це зробити.

   Тіло контролювало розум, але в його рухах не було техніки. Він рухався швидко, то повільно, розтягуючи задоволення і даючи їм все відчути. Чоловік отримував задоволення, просто перебуваючи між її щільними стінками.

   Його руки, що лежали на стегнах Моллі, раптово рушили вгору і обняли її за таллю. Всі думки вискочили з голови, оскільки вона почала стискатися кожен раз, як він почав встромлятися до неї.

https://literna.net/uk/books/152-dyuku-bud-laska-zupinitsya-meni-bolyache

Previous chapterNext chapter