Світовий економічний журнал.
Одна з секретних баз.
У гарному кабінеті. За дерев’яним столом сидів чоловік, який всім своїм виглядом порівнювався до великого птаха альбатроса. У нього були маленькі очі і великий дзьоб, а на голові чорна капелюх у формі циліндра з великим смугатим пером в ній. Він носив світло-блакитну пухову сорочку з жовтим бантом зверху, червоні і білі клітковини, темний плащ, а також туфлі, які підходять до його пташиних ступнях.
Цей дивний чоловік займався паперовою роботою і був дуже зосереджений. Але раптом, в його кабінет увірвався чоловік у червоному піджаку і закричав:
- Босе! У нас великі новини!
Морганс налякався і схопився, а потім заричав:
- Чорт візьми, Лотс! Скільки разів тобі говорити не вривайся ти так! - Альбатрос видихнув і сів назад у крісло, потім запитав:
- Ну що? Що там за новини ще?
- Е-е, загалом, тут така справа...
Протягом майже десяти хвилин пояснень, Морганса змінювала обличчя з білого на червоний і назад, раз десять. Після того як Лотс закінчив розповідь, Морганс закричав:
- Чёрт побери! Це найбільша новина цього століття! Збирайся, у нас багато роботи! Ми повинні з'ясувати все, абсолютно все. - Морганс зірвався з місця і побіг із кабінету, залишивши Лотаса з відкритим ротом.
Через тиждень після цього по цілому світі поширилась газета. З величезним заголовком « ВЕЛИКІ НОВИНИ!». Ознайомившись з цими новинами, світ був приголомшений...
***
Марінфорд
Кабінет Адмірала флоту Сенгоку.
У маленькому кабінеті сиділи двоє. Сідою вусатий старий безтурботною хрустким печивом і чоловік з чорним афро, що читається у газеті.
Сенгоку навантажено читав газету і з кожним разом все сильніше її стискав. Коли він закінчив читати, він змив газету повністю, і кинув у двері. Потім проричав:
- Так і знав...
- Що там? - Безтурботно запитав Ґарп.
Адмірал кинув на нього роздратований погляд і процідив крізь зуби:
- Мор.
- Э? Той мертвий пацан? - Здивувався Ґарп.
Адмірал кивнув і сів на стілець, потім зітхнув:
- Такого я не очікував...
- Та що там, не томи! - Крикнув Ґарп і вдарив кулаком по столу.
- Прочитай це сам. - Відмахнувся Сенгоку.
Ґарп підняв газету, що лежала біля дверей і почав читати через п'ять хвилин, він зітхнув:
- У справи... А хлопець вміє ефектно з'явитися. Але чому ми про це дізнаємося лише тепер? Конг нічого не говорив?
Сенгоку похитав головою:
- Не слова, я чув що на Марі Джоа відбулося щось велике, але не додав цьому значення, не моя ця справа ... Але поява цього хлопця я там не очікував...
Гарп хмикнув:
- Вони люблять все принижувати, але схоже цього разу не вийшло прямо як тоді з Тайгером.
- Та вже, це навіює спогади... - Зітхнув Сенгоку.
***
За сотні миль звідти. Корабель з жовтими вітрилами.
На палубі стояло двоє людей, один читав газету, а інший мовчав. Чоловік, який читав газету, був у зелених окулярах і по пояс голий. Чоловік поруч носив темно-зелений плащ. У нього були чорні колючі волосся подібні голки їжака. На його обличчі була дивна фарба і невелика щітина. Він стояв і зловісно посміхався дивлячись на чоловіка в окулярах.
Коли Ротрет закінчив читати газету він подивився на Драгона і сказав:
- Справді хороші новини.
- Так це і є твій учень так? - Все з тією ж умилкою запитав Драгон.
Ротрет кивнув:
- Так, точніше, я хочу так думати, наше зустріч була миттю. З цією славою він може і не згадає про старого, хе-хе.
Драгон хмикнув:
- Та кинь, хлопче вбив купу Тен'юбіто, куди більше ніж ми всі, він напевно має гідним характером, інакше не поліз би в пекло. Хоча, якщо чесно, твій цей учень, просто божевільний ... Досі дивуюся як він пережив атаку Конга в його повній формі.
Ротрет кивнув:
- Та вже, схоже йому великою пощастило, я досі пам'ятаю силу цього виродка...
- Може запросиш його до нас? З його поточною нагородою і Р0 по п'ятах буде важко плавати в морі. Можливо, навіть Йонко захоче жити йому нагородою або взагалі вважатимуть конкурентом і намагатимуться прибрати. Кайдо так точно зробить все, щоб його завербувати.- Сказав Драгон.
Ротрет потиснув плечима:
- Чому б і ні, якщо зустрінемося, то обов'язково у нього запитаю.
***
Калм Белт.
Острів - Русукаїна.
На тихому пляжі сидів старий з сивим волоссям, обблокувавшись на велику синю змія. Він читав газету з посмішкою на обличчі.
- Хе-хе, не очікував, схоже комусь спокійно не сидів... - Проговорив Рейлі, потім зітхнув:
- Краще б тренуватися, сподіваюся рани не настільки серйозні як тут пишуть...
У цей момент перед Рейлі матеріалізувалася красива дівчина з рудим волоссям і запитала:
- Що там Рейлі-сан? Якісь новини?
Рейлі похитав головою і звернув газету:
- Нічого особливого, йди тренуйся, якщо не виконаєш сьогоднішню норму, то завтра відправишся в джунглі.
Після його слів дівчина зблідла і сказала:
- Я... Я зрозуміла, вже йду.
Відразу після цього вона зникла, і по слідах на піску можна було зрозуміти, що вона поспішає.
Рейлі посміхнувся і сказав:
- Постарайся там хлопець, вони намагаються...
***
Десь у Новому Світі.
Самотній корабель спокійно плив у море, а на головній щоглі, ледве-лежиці, розвівся піратський прапор. На ньому був зображений реалістичний череп з парою скріплених сабель за ним. Черепашки прикрашали дві червоні смуги з чорними контурами, які перетинають по діагоналі ліву очнечку черепа.
На кораблі було небагато людей, кожен займався своєю справою. Хтось грав у карти, хтось випивав, а хтось стояв за штурвалом.
Один з піратів сидів на перилах поруч зі штурвалом і читав недавно випущену газету. Цей пірат був неголений, з короткими і непоганими бородою та вусами. Також у нього були три довгих шрами на лівому оці, що починалися на середині лоба і закінчувалися на щоці. Найдивовижніше це його волосся, вони були червоного кольору, що було досить незвично. Хоч у нього і була одна рука покрита довгим чорним плащем, він без жодних проблем перегортав аркуші газети. Він із цікавістю читав її, а коли закінчив, проговорив:
- Ось ті на, Морська Диявол означає, так несподівано з'явився, а вже така знаменитість, та ще й з такою нагородою... Він не міг їх побачити.
У цей момент до рудоволосого підвівся високий чоловік з сивим волоссям і орнаментистому плащі. На його щоці був вражаючий шрам у формі хреста, а на поясі великий пістолет. Він видихнув дим сигарети і запитав:
- Що там? Зазвичай ти не любите читати газети.
Рижеволосий хмикнув:
- Сам подивися, його морда на всю сторінку.
Седовосий забив сигарету в зубах і взяв газету, а потім почав ураховуватися:
- Хмм, ого... Навіть врятуватися зміг, непогано ...
Рижеволосий кинув:
- Це точно, він везунчик, а ще й божевільний ... Ха-ха-Ха, справжній пірат! - Після свого сміху Шанкс встав на перила і крикнув:
- Хлопці! Сьогодні ми святкуємо! Вип'ємо за здоров'я Морського Диявола!
Вся команда підскочила і пірати закричали:
- П'ємо!