Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Ван Піс: Кривава зірка

Розділ 11

0% of chapter read

Увечері я прийшов на заздалегідь домовлене місце в лісі. Вчитель, як і завжди, сидів у позі лотоса з заплющеними очима.

Коли я підійшов до нього, він встав і похлеснув мене:

- Ну що учень, настав час іспиту так сказати. Перевіримо твої сили, нападай! - Він крикнув і відстрибнув від мене.

Я кивнув і кинувся в атаку.

*Бах*

Наші кулаки зіштовхнулися, і зіткнення було досить потужним. Вчитель же всього зробив пару кроків назад і потираючи кулак сказав:

- О-о, непогано, твоя сила стала набагато вищою, можливо на рівні слабкого контр-адмірала, що вже добре. - Вчитель задоволений кивнув і додав:

- Тепер моя черга атакувати, покажи що можеш!

* Ушух*

"Чорт, так швидко! >> - пронеслося в моїй голові. Він напав так швидко, що я просто не зміг ухилитися. Не вистачить швидкості. Хоч у мене була воля, але вона марно якщо швидкість противника набагато швидше за мою. Я схрестив руки перед грудьми і використав гравітацію на своєму тілі, щоб зробити його якомога важчим та витримати атаку.

БАХ* *КРАx***

- Кха.. - Один удар і кров пронеслася по всій поляні, я зніс кілька дерев ...

Чёёрт, я навіть встати не можу, рук не відчуваю... В очах темніє... І жахливий металевий присмак у роті...

Мені навис над головою і сказав:

- Хе-хе, непогано, ти витримав, навіть кістки цілі, дуже добре! Привыкай, тепер щотижня буду перевіряти твої успіхи. - Він зробив паузу і продовжив:

- Гаразд, на сьогодні вистачить, як очухаєшся, відпочинь, з завтрашнього дня почнемо справжні тренування. - Сказавши це він почав йде, так само і моя свідомість почало покидати мене... Ех, ну ось знову ...

Невідомо скільки я пролежав, але поступово почав приходити в себе. Я згадав останні події і подивився на руки:

- Вот же... Може й легше, а ще вчитель кличеться. - У місці удару на правій руці був величезний синець майже на все передпліччі, на другій руці синяк був трохи менше, усе це страшно боліло. І це буде щотижня? У чому сенс? Ох, гаразд, піду я, вже майже опівночі.

Треба ж, він ще і залишив мене в лісі.

Я швидко впав на ліжко і заснув.

***

- Хмм, ну і де цей вчитель? - Задав я питання в порожнечу, стоячи на звичному поляні. Руки зі вчорашнього жахливо боліли, але нічого не поробиш, та й думаю в цьому є свої плюси, хоча б знаю свої межі.

Мене вже і так навчили хакі спостереження, чого скаржитися?

- Ну що приступимо? - Почувся веселий голос через спини.

Після цих слів почалися довгі і нудні тренування.

***

Майже два місяці постійних побоїв. Хоч Ротрет і стримувався, але все одно не давав поблажок. Щоденні спарінги стали чимось звичайним, а перевірка сил раз на тиждень стала своєрідним ритуалом. На цьому “ритуалі ” спочатку все було, як і минулого разу, побито, без свідомості та вкинено у ліс. Але вже на третій раз, мені вдалося зберегти свідомість, ось це досягнення так? Але так було ще гірше, я просто лежав і не міг піднятися майже годину, та вже не кращі спогади. Хоча після місяця щотижневих перевірок у мене був величезний результат, я нарешті зміг піднятися на ноги після наступного удару і через два місяці не впасти. Після удару я хоч і відлетів на метрових 20 метрів та прокопав ногами рів у землі, але я все ж встояв.

Що стосується моїх ударів по Ротріту, все було ще краще. У перший місяць мені вдалося зсунути його майже на метр, а в другий я зміг перетнути кордон три метри. Це був величезний результат, після цього він навіть сказав мені "відмінно", якщо ти зустрінеш сильного контр-замість адмірала на Гранд Лайн, ти зможеш вистояти в бою з ним і потім можливо навіть втекти від хаха-Ха-хо. >> Контр-адмирали на Ґранді Лайна зовсім не ті що на чотирьох океанах, у мене є сили боротися з звичайними з них, але від сильної мені варто бігти, так сказав Ротрет. Ну, в його словах я впевнений, наскільки я пам'ятаю з канону, деякі контр-адмірали з Гранд Лайн спокійно здатні перемогти піратів у сто, а то і в двісті мільйонів біліли. Тому не варто їх поки провокувати.

Почну з дрібних піратів, хоча шкода, що в Іст Блю найбільш слабкі пірати, це буде проблемою.

Звичайно, під час тренувань з учителем я не забував тренуватися ще й інші сили, як - от силу фрукта.

Завдяки цьому, я навчився повністю користуватися силою фрукта в бою, тепер більше немає тих затримок у концентрації, все стало плавно і добре відточено. Але при всьому цьому, сили плоду не дуже розвинулися, напевно все його розвиток зав'язане на прокачку за окуляри росту і розвитку. Тому зараз в бою він не дуже корисний, мій тиск на Ротріта було марно, він його навіть не відчував, а камені які я у нього запускав були марні. Він сказав мені, що сили фрукта поки що надто слабкі і стоїть для початку підтягнути базу, розвинутися фізично, а пізніше почати розвивати силу фруктів.

Ну, а в решті, підсумок особливих не було, я намагався отримати бойовий досвід і підняти всі свої сили на максимум перед відплиттям, що мені цілком вдалося.

До речі про відплиття, буквально пару тижнів тому мої плани змінилися. Озираючись назад, я зрозумів, що мало не проминув досить важливий момент — смерть Татча.

Ця подія стане початком народження нового імператора, як я міг забути про неї? Звичайно, я не маю справи до Татча і до Чорного Бороди, все що мене цікавить - це фрукт Ямі але Мі.

Логія темряви... Коли я згадав про це, мені відразу захотілося його отримати, мене здебільшого цікавить не його бойові сили, а те що лежить глибше.

Адже як то Титч зміг забрати сили інших фруктів, бути вся справа у цьому фрукті? Але це, звичайно, мої гіпотези, можливо, не в фрукті зовсім, просто багато фактів говорить про те, що це найбільш імовірно. Інакше чому б Титч казав, що це найбільший фрукт?

У будь-якому випадку, його потрібно дістати, я вірю що від фрукта буде користь, хоча б його здатність анулювати сили інших фруктів вартує того щоб за нього подолатися. Так і забравши його, не з'явиться новий імператор, хоча для мене це не так вже й плюс...

Але при всьому цьому, у мене є три проблеми: Перша проблема - складна, друга -- дуже заплутана, а третя... Дуже складна.

Перша проблема полягає в часі. Я просто без поняття про те, коли Титч вб'є Татка і забере фрукти, все що я пам"ятаю, це приблизно час. Це станеться десь ближче до початку канону, в часи відплиття Луффі з села Фууша. Тому я мушу встигнути за рік дістати фрукт.

І ось з цього вже вимальовується друга моя проблема - місце.

Та вже, я абсолютно без поняття про місце в якому буде знаходитися Белоус і Татч. Хоча мені пощастило, що Білоус Йонко, тому знайти його буде простіше ніж звичайних піратів, йому не треба ховатися від дозорних і ще від когось.

Але ось моя третя проблема, з двома попередніми не зрівняється...

Як мені забрати фрукт? Сумніваюсь, що мені його віддадуть... Запропонувати гроші? Непогано, навіщо командиру дивізії біліли? Потрібно інший підхід...

Я знаю канон - це мій привілей, треба подумати.

Наскільки я пам’ятаю з манги, близький друг Ейса Татч, а в нього є ще один брат. Може, якщо я поділюся інформацією з Ейсом, Татч дасть мені плід? Думаю спробувати варто, за інформацію про брата, Ейс зробить що завгодно, а Татч як друг, підтримає його. Але це не ідеальний план, можна ще використовувати інформацію про походження Ейса проти Белоуса... Хоча старенький ворог не дуже хоче робити цього, але й не бажає ризикувати фруктом.

Эх... Взагалі, через все це я поміняв плани і буду відчалювати раніше, за тиждень, може дві. Якщо я втрачу таку можливість, буду шкодувати, це точно.

Варто підготуватися.

https://literna.net/uk/books/148-van-pis-krivava-zirka

Previous chapterNext chapter