Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
10 років у підрозділі Питок Конохі (Завершено)

Розділ 667. Нова хвиля заворушення

0% of chapter read

Нова хвиля заворушення

Третій думав про багато чого, але зрозумів: хоч би що він зробив, це вже не можливо.

Пост Хокаґе всього один. Якщо він поступиться, то досягне успіху.

Але коли б він вирішив поступитися своїм постом, то не мав би всіх цих проблем. Його мета полягала в тому, щоб утримати піст.

Однак він не міг задовольнити амбіції Орочімара і Данзо, що неминуче викликало б у них незадоволення й довела би їх до того, чого вони зараз зробили.

Це було неприйнятним для нього.

Але зараз він зрозумів, що його пост Хокаґе вже не втримати. Принаймні через хвилю громадської думки він був дуже незадоволений, і ситуація стала майже неможливою.

Поки третій роздумував, Данзо і Орочимару на Скаці Хокаге продовжували свій концерт. Вони розкривали одну справу за іншою, і кожне слово було як новий компромат на третьому.

До цього моменту на Третьому було вилито стільки бруду, що це повністю позбавило його надії на порятунок.

Данзо і Орочимару говорили ще деякий час, поки не розповіли все. Потім вони переглянулися і кивнули один одному.

І тут Орочимару крокнув вперед.

- Я визнав все, що зробив, але я не збираюся тут здаватися. Якщо я насмілювався це сказати, то у мене є шлях до відступу. З сьогоднішнього дня я більше не ніндзя Конохі. І не шукайте мене, тому що ви мене все одно не знайдете.

Се промовивши, тіло Орочимару здригнулось і стало в хмарі білого диму.

- Я теж.

Голос Данзо роздався. Він не йшов вперед, як Орочимару, йому не потрібно було привертати до себе увагу. Адже після того як Орочимар пішов, всі його погляди були спрямовані на нього.

— Говорячи це, я знав, що в Конохі мені більше немає місця.

— Але я знаю, що зробив багато.

- Все це було заради стабільності і спокою Конохі.

— Я приніс темну справедливість Конохи.

- Можливо зараз хтось з вас не розуміє моїх вчинків, вважає, що я порушив багато правил Конохі, але я повинен вам сказати ...

— Де світло, там є й темрява.

— Я и был той бетьмою в глибині Конохи.

— Тепер, коли темрява вийшла на світ, я втратив сенс свого існування. Я розповів про все, що зробив.

— Тепер і я покину це село Коноху, яке так люблю!

Сказавши це, Данзо відступив на крок назад, і з гучним бавовною його фігура зникла, залишивши після себе тільки хмарко білого диму.

В одну мить.

На тільки що шумної площі.

Орочимару і Данзо вже не було.

Цей збір, можна сказати, почався і закінчився швидко, без жодної води, все було у справі. Орочимару і Данзо повністю розкрили всі карти, довівши хаос у Конохі до нової піки.

Гуул!*

Після хвилинного затишя площа вибухнула. Майже всі почали говорити про те, що сталося.

— Виявляється, за справою пропаже людей у Конохі стояв Данзо.

— Я й подумати не міг, що третя така людина!

— Данзо майже взяв на себе всю провину за третього.

— Орочимару таємно займалися такими дослідженнями.

— Виявляється, що в селі не так вже й спокійно, як я думав.

— Третій мене дуже вразив!

— Пора міняти Хокаґе!

- Підтримую зміну Хокаґе!

—...

Голоси роздавалися один за одним, майже все обговорювали цю подію. Орочимару і Данзо вже не можна було перевірити, так що це стало незаперечним фактом.

Ніхто, включаючи третього, не міг обговорити це з Орочимару і Данзо.

Незалежно від того, чи їхні слова були правдиві або неправдиві, було неможливо виправдатися, хіба що знайти їх самих і змусити все пояснити знову.

Но.

Аоба добре розумів, що це неможливо.

Орочимару і Данзо більше ніколи не з'являться.

Вони не просто покинули Коноху, вони залишили цей світ.

Звичайно.

Якби хтось мав спроможність нечестивого Воскоріння.

І у нього була б ДНК цих двох.

Тоді, можливо, їхні душі можна було б повернути з чистої Землі, щоб вони все пояснили.

Але ніхто не міг цього зробити.

Ці два умови були занадто складними.

Навіть мати спроможність безбожних людей було дуже важко. Навіть Орочимару в той час ще не до кінця вивчив цю заборонену техніку.

Не кажучи вже про те, що інші не мали можливості доторкнутися до неї.

Але навіть якщо хтось оволодів цією технологією, у нього не було б ДНК Данзо і Орочимару. Навіть якщо б він міг використати своє безбожне Уособлення, то не зміг би їх повернути.

І навіть якщо б врешті-решт хтось і зібрав все це разом, на той час Мінато, можливо вже давно був би Хокаґе. Навіть якби з третього зняли всі звинувачення, він не зміг би повернутися на пост Хокаґе. Тим більше, що Третій і сам був не без гріха. Хоча він не брав участі в багатьох особистостях, його тінь була всюди.

Шум на площі ставав все голосніше. Люди не збиралися розходитися, вони продовжували обговорювати цю подію і їхні погляди поступово переміщалися в бік кабінету Гокаґе.

Якщо після цього можна було спокійно піти додому спати, то можна сказати, що Коноху наплювати.

Усі, хто чув слова Орочимару і Данзо, думали тільки про одне: "Зажадати пояснень від третього".

Їм потрібно було, щоб Третій пояснився і отримав за це покарання. Принаймні, на посту Хокаґе він більше не міг залишатися. Не можна було дозволити, щоб така заплямована людина продовжувала бути Хокаґе Конохі. Ніхто в селі з цим не погодиться.

Серед присутніх були представники різних кланів Конохі. Перед тим як прийти сюди, вони вже провели сімейні поради і вирішили підтримувати третього. Це вирішувалося голосуванням.

Деякі клани вирішили підтримати третього, щоб він залишився Хокаґе. Їхній аргумент був тим, що старий Хокаґе краще підходить для нинішньої хаотичної ситуації. Коноха щойно пережила війну, все було в руїнах, і потрібно було все відновлювати. Третій, як старий Хокаґе, мав перевагу: він міг стабілізувати найвищий керівний орган Конохі, не допускаючи великих змін і дозволити селі відновитися в стабільній обстановці.

А найважливіше те, що деякі клани мали добрі стосунки з Третім. Завдяки його підтримці вони займали вигідне становище в Конохі.

Якщо б Хокаґе змінив своє життя, то не був би впевнений у новому Гоказі і не знав, чи це вплине на їхні інтереси.

Тому вони вважали, що заміна Хокаґе несе в собі більше ризику, ніж збереження старого. Тому вони вирішили підтримати третього.

Інша частина кланів вирішила підтримати відставку третього і вибрати нового Хокаґе.

Вони вважали, що проблема Конохі зараз в її закостенелі. Краще було оновити все від самого початку. Новий Хокаге принесе нові віяння, відродить Коноху після війни і перетворить руїни у квітуче село.

І вони самі хотіли спробувати щастя в новій атмосфері. Поява нового Хокаґе означала, що політична структура Конохі зміниться. В новій ситуації з'являться нові можливості, і, можливо, вони зможуть змінити свою позицію.

До збору Орочимару і Данзо кожен мав свої думки. Зміна Хокаґе певною мірою впливала на процвітання або занепад їхніх кланів.

Ніхто не хотів, щоб його клан впав і ніхто не бажав, аби його клан залишався в тіні.

Кожен мав свою позицію, і рішення були різними. Не всі були єдині, це було б нереально.

Але після зібрання ситуація докорінно змінилася, бо на ньому було розкрито забагато того, що викликало справжню бурю.

У цій бурі у третього не було шансів встояти. Якщо підтримувати її, то це було б рівнозначно витіванню разом з ним.

Зараз, якщо який-небудь клан виступить в підтримку третього, це буде рівнозначно тому, щоб сказати всій Конохі, що вони теж замішані у цих темних справах.

Тепер їм потрібно було якомога швидше відхреститися від третього, а не підтримувати його.

І ситуація змінилася. Майже всі були налаштовані проти третього.

Люди Конохі були вражені тим, що сталося. Їхній погляд був прикутий до кабінету Хокаґе. Деякі люди, з добрим зіром, вже бачили третього на даху.

- Третій Хокаґе-сама, будь ласка, дайте нам пояснення!

Раптом з натовпу пролунав гучний крик, який розголосив до вух кожного.

Цей крик відразу підхопили всі.

Люди, які жили в Конохі, кинулися на третій.

— Хокаге-сама, будь ласка, дайте нам пояснення!

У цей момент крикнув хтось ще, повторивши ті ж слова. Вони все ще з повагою називали його Хокаге-сама, на згадку про той світлий образ, який вони зберігали у своїх серцях. Але вони розуміли, що цей образ може в будь-який момент зруйнувати.

Можливо...

Це був останній раз, коли вони називали третього Хокаґе-сама!

Треба сказати.

Те, що сказали Орочимару і Данзо, повністю розірвало їхнє уявлення про третє. Його образ був повністю знищений в їхніх серцях.

— Хокаге-сама, будь ласка, дайте нам пояснення!

— Хокаге-сама, будь ласка, дайте нам пояснення!

— Хокаге-сама, будь ласка, дайте нам пояснення!

- Третій Хокаґе-сама, будь ласка, дайте нам пояснення!

— Хокаге-сама, будь ласка, дайте нам пояснення!

—...

Цей крик був як іскра, яка підпалила порохову бочку. Відразу почалася ланцюгова реакція, і люди один за одним почали повторювати ці слова.

Їхні голоси поступово ставали ритмічними.

Всі кричали в один голос.

Їхні слова ставали все голоснішими, і звучали дуже потужно.

Майже всі розуміли, що якщо Третій не дасть їм пояснень, то ця справа так просто не закінчиться, вони будуть кричати тут поки не отримають відповіді.

Саме по собі це вже виклика́ло у людей сумніви в третьому. Не кажучи вже про те, що багато хто і так були їм незадоволені і зараз голосно кричали, сподіваючись підняти настрій натовпу.

У цей момент.

На даху кабінету Хокаґе.

Третій слухав наростаючий гул, і його обличчя стало спокійним. Тепер він зрозумів, що пост Хокаґе йде від нього.

Третій крок за кроком підійшов до краю даху і подивився на щільну натовп внизу. Він бачив, як вони голосно кричать, їхні обличчя були повні гніву і нарікання.

Якщо його зараз змішать, це буде занадто ганебно.

Краще вже піти самому, з гідністю.

Третій подивився в сторону Скала Хокаґе. Там вже не було ні Данзо, ані Орочимару. Але чомусь після того, як ці двоє все розповіли, пост Хокаґе, за який він так чіплявся, раптом перестав здаватися йому таким бажаним.

Все стало таким ганебним!

- Що ж!

Третій тихо зітхнув, окинув поглядом натовп, відкаштувався і повільно заговорив.

- Мені нема чого пояснювати!

- Я вирішив.

— Уйти с поста Хокаге!

— З цього дня я більше не Хокаґе Конохи!

Його обличчя стало набагато спокійніше. Це було те, за що він чіплявся все своє життя, але тепер він повинен був це віддати.

https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno

Previous chapterNext chapter