У кожного з Акацуки свої думки
— Кхм-кх...
Конан відразу відкашлялася. Вона розуміла, що щойно повела себе неналежно, бо в голову прийшли досить незручні спогади. Але саме ці спогади зараз видавалися їй чимось, що варто було смакувати.
- Про мої справи говорити не будемо!
— Я благополучно повернулася!
— Усе це було лише непорозумінням!
Конан махнула рукою Наґато. Її тон став холодним, точніше таким же холодною як і завжди. Мало хто з присутніх коли-небудь бачив її палкою.
— ??
У голові Наґато відразу з’явилася купа запитань. Як він не подивися, все здавалося неправильним. Пояснення Конан було все одно, що його відсутність, абсолютно непереконливе і поверхове. Що саме сталося, як вона подружилася з викрадачем, що за непорозуміння трапилося між ними...
На одне з цих запитань не було відповіді!
Пояснення Конан не лише заспокоїли Наґато, але й викликали ще більше замішання і занепокоєння. Все було зовсім не так, як він собі уявляв, і навіть у найсміливіших його припущеннях все обернулося цілком по-іншому.
На мить Наґато захотів знову розпитати Конан, але слова застрягли у нього в горлі, коли він побачив вираз її обличчя.
Питати було марно!
Конан вже все сказала!
Про що тут ще питати!
— Нагато, якщо вже ти повернувся, мені більше не про що турбуватися. Коли щось подібне трапиться, перш за все думай про свою безпеку. Слухайся Яхіко і не будь таким імпульсивним!
Кинувши цю фразу, Конан розвернулась і пішла вглиб печери. Вона відразу прискорила крок, не бажаючи більше тут залишатися. Вона не хотіла їх допитувати.
Майже в мить ока вона зникла з виду.
— ??
У головах присутніх членів Акацуки знову з’явилися величезні запитання. Остання фраза Конан довела їх до кінця. Ніхто не сподівався, що вона скаже таке в подібний час.
Вона не лише пояснила, що сталося.
Так ще й відчитала Наґато.
Хоча Конан теоретично правильно казала, що це було заради блага Наґато, чи ж це не надто жорстоко? Адже Наґато був єдиним, хто кинувся під дощ безцільно її шукати після викрадення Конан.
І це було не головне...
Конан сказала, що слухати Яхіко було дуже важливо.
Хіба Конан і Яхіко тільки що посварилися?
Що взагалі відбувається?
На їхню думку, Конан тільки - но почала зневажливо ставитися до того вчинку Яхіко і потім заявила, що він був правий. Ці запитання стали просто гігантськими.
Конан вже пішла.
Відповіді на їхні запитання були безпідставні.
—...
Нагато дивився в тому напрямку, куди пішла Конан, і в його очах з коломи Рінегана відобразилося глибоке розчарування.
Він був дуже здивований тим, що сталося.
Він не сподівався, що в момент розпачу повернеться і переконати Яхіко піти з ним до країни Огня.
Спочатку він подумав, що спить.
Адже Конан мала піти на його пошуки.
Як це могло статися?
Але коли він зрозумів, що це не сон, то відчув велику радість. Але події знову змінились. Він думав, що на хвилю цих емоцій зможе обійняти Конан, але з подивом виявив, як відстань між ними не тільки зменшилась, а й вони почали віддалятися один від одного.
Хоча про це не було сказано прямо, Наґато відчув дуже чітко.
Конан був дуже відчужений від нього, чого не сподівався. Він доклав більше зусиль, щоб знайти її, але отримав таке відношення. Він навіть не знав, хто її викрав.
Невдовзі кіднепінг Конан став наче кістка в горлі Наґато.
Йому було дуже не по собі!
- Що це взагалі таке... — тихо пробурмотів Наґато.
Він відчував, що його безмежний запал згасло не від холодного дощу зовні, а від байдужості і холодності Конан.
У душі Наґато було багато запитань.
Особливо після того, як Конан сказала йому вчитися від Яхіко.
Чого можна навчитися?
Він ще не до кінця простив Яхіко!
Вчитися холоднокровності, з яким він залишався байдужим, коли викрали Конан?
Цьому він не міг вчитися!
І не хотів!
Обличчя Наґато стало неймовірно похмурим. Йому більше нічого було сказати. У нього шалені хвилі, наче у водорості, панував хаос.
Звичайно, те саме відчував і Яхіко.
Яхіко нахмурився, в нього було не краще, ніж у Наґато. Відчуження Конан він відчував ще гостріше.
Адже Наґато не був з Конан. Він близький до душевної близькості.
Між Наґато і Конан була дуже чиста дружба, без будь-яких натяків на більше. У серці Наґато були різні почуття до Конан, але він ніколи не говорив про них глибоко.
А ось стосунки Яхіко і Конан були куди ближче.
Яхіко відчував глибоку прихильність і захоплення, а також любив її. Вони обоє відчували одне одного, але ще не перейшли межу і офіційно втратили зв’язок.
Але у своєму серці Яхіко вже вважав Конан найближчою людиною...
Цей період непевності, коли почуття взаємні, але не висловлено, часто є найбільш зворушливим і прекрасним у стосунках. Але водночас він найболісніший. Поки стосунки не закріплені, завжди є можливість пропустити синицю з рук.
Яхіко відчував, що саме це з ним зараз і відбувається.
Особливо Конан, прощаючи Наґато, сказав йому, що він не має над ним жодного натяку.
« Я справді вчинив неправильно?»
Яхіко подивився на Наґато, якого він зовсім не очікував і не хотів бачити. Адже він посіяв гіркі плоди, які приносить тепер.
Ситуація сьогодні дуже роздратувала Яхіко.
Він зовсім не хотів, щоб все так обернулося!
Це суперечило його справжнім намірам!
Яхіко дуже цінував і Конан, і Наґато. Він глибоко дбав про них обох, в ньому не було ні краплі холодності, але те, як він себе повів, можна було неправильно розтлумачити, ніби йому було все одно.
« Я дійсно... Це не так!»
Яхіко знову і знов думав про це. У цій ситуації він повністю зосередився на загальній картині, на благополуччі Акацуки.
Він вважав, що прийняв найкраще рішення для організації.
Але тепер здавалося, що це рішення було не найкращим для Конан і Наґато.
І все ж...
Навіть якщо Яхіко зрозумів, що помилився, він не знав, як повестися правильно. Він ще не вмів цього робити.
***
Повернувшись у печеру, Конан попрямувала прямо до своєї кімнати. Увесь цей час її серце переповнювали змішані почуття.
Вона не хотіла ранити Наґато чи Яхіко.
Вона знала, що обидва щиро бажали їй добра просто діяли по-різному. Обидва підходи були прийнятними для неї.
Але вона говорила так з іншої, головної причини.
Вона більше не хотіла, щоб Яхіко і Наґато витрачали свої емоційні сили.
Перед нею стояв вибір з двох варіантів.
Її серце схилялося до Яхіко, тому вона трохи зимувала. Своїми діями вона допомогла йому зрозуміти, що не варто живити ілюзій.
Це було дуже важливо!
Адже вони були трио.
І обидва хлопці в цьому трио відчували симпатію до єдиної дівчини.
Якби Конан поводилася неправильно, це могло б призвести до конфлікту між Яхіко і Наґато. У ліпшому випадку, їхні трио розходилися б, у гіршому — найкращі друзі стали б запеклими ворогами.
Саме тому Конан ніколи не давала Наґато підстав для марних надій.
Це була умова їхнього гармонійного співіснування.
Але після того, як сталося це, Яхіко дуже розчарувала Конан. Вона відчула, що ні вона, ні Наґато не були для Яхіко настільки важливими як Акацукі і так звана « загальноа картина».
Конан була дуже чутливою у цьому питанні.
Конан думала, що коли вона розчарується в Яхіко, то може спробувати взяти Наґато, члена клану Ооцукі.
Але коли вона побачила Рінегана Наґато, у її думках з’явився образ Ооцукі Тонері.
Той, хто бачив орла, як він може задовольнятися двома танцюючими горобцями?
Конан розуміла, що в її серці відбулися зміни. І з цими змінами вона більше не могла прийняти ні Яхіко, ані Наґато. Саме тому вона почала триматися забігу з обома, даючи їм зрозуміти, що між ними нічого не може зробити. Натомість розвивайте врівноважений погляд на дружбу!
Щелк!
Двері зачинилися, і Конан повернулася в свою спальню. Вона притулилася спиною до дверей. Ззовні була загальна печера Акацуки, а всередині — маленька кімната з висіченими в скелі.
— Фух...
Конан глибоко зітхнула. Її погляд був неймовірно складним, а серце незрозуміло тремтіло. Вона й сама не розуміла, чому стала такою людиною, але знала, що заполонила такі почуття.
Оозцуки Тонери!
Цей чоловік, який так швидко з’явився в її житті і можливо не мав нічого спільного з нею.
Він так непомітно захопив її серцем!
І тепер вона не могла прийняти нікого іншого в цьому світі шінобі!
Адже всі люди у світі шинобі перед цим орлом, Ооцуцукі Тонері, здавалися тихими маленькими горобцями, які не заслуговували навіть порівняння.
— Ичираку Рамен...
- Саме так!
— Саме Ічіраку Рамен!
- Якщо ми переїдемо ближче до Ічіраку Рамен ...
— Хіба це не збільшить шанси на нову зустріч?
Очі Конан раптово розширилися і заблиски яскравим світлом. Тепер вона була схожа на дівчину, яка вперше пізнала любов і поводилася як метелик, що летить на вогонь, готуючись до всього задля цього розвинутих у серці почуттів.
https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno