Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
10 років у підрозділі Питок Конохі (Завершено)

Розділ 364. Зайдемо з заднього входу! I

0% of chapter read

Коли ті, хто складав іспити, дивилися на посмішку Чоузи з поступовим розквітом, у них зародилося відчуття невимовного болю.

Схоже, що...

Пухлий товстяк, який любить сміятися.

З ним трохи складніше, ніж з Шікаку.

Зрештою, коли вони ставили запитання до Шікаку, він був готовий відповісти на деякі з них, але цей пухкий іспитатор повністю ігнорував їх.

Аоба дивилися крізь паркан з колючого дроту. Він би забув, що це називається лісом Смерті, якби Акімічі Чоуза не згадав про це.

У Конохі є багато місць, які використовуються як тренові майданчики, але найбільше для іспитів на чуунина.

- Ліс Смерті наповнений непевністю, і саме через них будь-хто з вас в будь'який момент може померти. Розумієте, що це означає?

Голос Чоузи був сповнений тривогою. У житті ніндзя немає комфорту, кожен день — це танець на мечах, який швидше жертвує своїм життям заради місії.

Після цих слів.

Вирази осіб кандидатів посерйозіли, особливо після того, як вони почули "замість".

Ніхто не жив у мирний час.

Тепер, коли світ ніндзя перебуває в розпалі третьої війни шинобі, такі речі як смерть настільки глибоко увійшли у їхнє життя, що стали надто звичайними.

- Я більше не буду жартувати з вами!

Зміна Чоузи стала радикальною, з невинного на вигляд товстачка з посмішкою, у екзаменаторі, який тепер викликає страх і тривогу.

— Якщо на першому етапі провал означав виключення, то другий раз — це найчастіше смерть!

Чоуза оглянув натовп, зробив невелику паузу, а потім продовжив:

- Якщо хтось із вас шкодує і не хоче здавати другий етап, ще не пізно відмовитися! Як тільки ви опинитесь в лісі Смерті, аж поки іспит не закінчиться, ви не зможете піти!

Як тільки Чоуза сказав про це, з’явилися ніндзя. Вони стояли біля огорожі, немов обчеплення цього кола.

Після них до Чоуза підбіг остання фігура, схожа на капітана.

— Докладаю панові іспитатору!

- Всі ніндзя-охоронці зайняли свої позиції!

- По всьому периметру тренового майданчика через кожні 10 метрів стоїть ніндзя-охоронець!

— Можемо починати другий етап екзамену в будь-який момент! - Доклав капітан, і кандидати ще більше напружилися через таку офіційність.

— Добре!

Акімічі Чоуза кивнув, а потім потягнувся до підсумку на поясі і дістав стос папірців, але їх розділяла відстань, і ніхто з кандидатів не бачив, що там написано.

У цей момент.

Погляди всіх присутніх.

Були спрямовані на них.

Усе було незрозуміло, що відбувається.

Те, що там написано, має відношення до екзамену!

— Це форма згоди на другий етап екзамену! — Сказав Чоуза під сумнівними поглядами натовпу кандидатів.

Вираз його обличчя був незрівнянно серйозним.

— Зараз я роздам вам ці форми, ви повинні будете уважно прочитати їх і підписати!

— Якщо ви не погоджуєтесь з цим, то можете відмовитися від участі!

— Це дуже серйозне питання!

— Я хочу, щоб ви добре подумали, перш ніж підписати!

— Все-таки...

— Деякі з вас можуть померти під другим випробуванням!

Після цих слів обличчя Чоузи стало набагато серйознішим, що вплинуло на атмосферу цього місця і зробило її більш жахливою.

*Шух-шух~*

У цей момент.

Подув прохолодний вітерець.

І деякі кандидати ненавмисно здригнулися.

Це вже не просто, бо вони часто чули про смерть з моменту прибуття Чоуза.

Це віщує щось жахливе!

Це...

Другий етап може вбити!

Після цих слів Чоуза взяв у руки бланки і роздав їх учасникам.

Було підготовлено 30 примірників.

Ні більше, ні менше.

У самий раз.

Кожен тримав у руках примірник.

У цей момент.

Увага кожного зосереджена на листочку.

Як і Аби.

Підпис був написаний великим, але зміст відносно простий і дуже зрозумілий.

Я погоджуюсь з цим: я (* ***) визнаю, що брати участь у другому етапі екзамену на чуунина і запевняю вас, якщо під час іспитів станеться якийсь нещасний випадок, включаючи смерть, ніхто не понесе за це відповідальності!

Аобе, після такого тесту.

Перше, що прийшло йому на розум - це правила в бойових мистецтвах, де люди викликають один одного на поєдинках, присягаючись прийняти смертельне випробування. « Життя і смерть визначаються долями, а багатство та знатність залежать від неба» У пінків і кулаків немає очей.

У бланкі має бути вказано не лише ім’ я.

Крім того, слід поставити підпис і друк.

Все продумано.

— Це...

— Смерть...

— Тут правда люди вмирають?

— Фух...

«...»

Без цього складні думки екзаменаторів на поверсі стали ще важчими, коли вони побачили бланки згоди.

До цього моменту.

Вони всі зрозуміли.

Те, на що щойно звернув увагу екзаменатор Аккімічі Чоуза.

Не просто слова.

Все це правда!

— Я даю вам десять хвилин для роздумів, і ви самі вирішите підписати цю форму чи ні!

Майже всі наволожили вуха і уважно слухали, як Чоузи говорили, боячись пропустити хоча б одну деталь.

— Ви повинні знати кілька речей!

— Пункт перший!

— Ця форма згоди повинна бути заповнена вами на добровільній основі!

— Нікого не можна змушувати до заповнення!

— Ви самі відповідаєте!

- Після того, як ви підпишете цю форму згоди, ми не будемо нести відповідальність за те, через що ви пройдете на другому етапі іспиту на чуунина!

— Отже...

— Я хочу, щоб ви наслідували своє серце!

Перш ніж прийняти рішення, подумайте!

— Не слід шкодувати про те, що ви прийняли таке рішення!

- Ви мене чуєте?

Чоуза підняв вказівний палець, качаючи їм і показуючи, що це перший пункт!

У цей момент.

Кандидати стали більш мовчазними.

Усі дивилися на бланки в руках. Підписані такими простими словами вирішували їхню долю.

Що саме потрібно, щоб здати іспит...

Від них залишаться тільки кістки в Лісу Смерті?

Вони не відразу взяли ручки.

Ніхто не зміг підписати.

Все розуміли.

Є ще дещо, чого Чоуза не сказав.

Екзамен на чуунина важливий, але життя важливіше.

— Пункт другий!

Саме в цей момент Чоуза підняв другий палець, зосередивши увагу всіх на ньому.

— Тільки після того, як всі три людини підпишеть цю форму...

— Ваш загін буде допущений до другого етапу!

- В іншому випадку...

- Якщо хоч один не підпише.

— Тоді вся група вилучається!

- Варто згадати, що...

— Це правило не змушує кожного з вас підписати форму згоди, воно захищає тих із вас, хто підписав, але залишився без товаришів по команді!

- Тому що...

— Нехватка людей на другому етапі...

— Рівносильна смертному вироку!

Слова Чоузи були холодні і злегка перебільшені, але він відчував, що потрібно дати зрозуміти кандидатам всю серйозність ситуації.

Після того як він промовив ці слова.

Його погляд пройшовся по кандидатах.

Ніхто з них не говорить.

Зрозуміло, що вони більше нічого не скажуть, а будуть чекати на його слова. Чоуза просто підняв третій палець.

— Пункт три!

- Краще поки залишити цю тему осторонь!

— Ви впізнаєте це лише після того, як підпишете форму згоди!

- Тепер я сказав все, що повинен був сказати!

— Я даю вам десять хвилин на роздуми! Якщо ви вирішите продовжити, то йдіть і підпишіть, але якщо не хочете або плануєте утриматися, зараз у вас останній шанс подумати!

— Не поспішайте!

Після того як він промовив ці слова, вся кімната занурилася у тишу. Ніхто не висловив своєї згоди відразу.

***

Сакі й Рей наслідували його приклад і замовкли.

Вони не заперечували підписання форм згоди.

Але коли вони дізналися про це, їм вже не було сенсу йти і говорити що-небудь Аобе. Адже слова на бланку чітко зрозумілі, будь-хто повинен був би задуматися.

— Аоба, ми вже здали завдяки тобі перший етап, давай... — Сакі подивилася в бік Аби, понизила голос, щоб тільки Егуда і Рей могли чути піджадали губи, глибоко зітхнувши й сказала. - Давай здамося!

— Я думаю також! — Рей подивилася на Сакі тим же глибоким поглядом. Вона зрозуміла свою подругу і після цього пішла її слідами. Сакі не хоче здаватися, але вони просто не могли піти і попросити Аобу зробити те ж саме. Замість того щоб чекати, поки Аоба візьме ініціативу у свої руки і скаже про сором, вони першими підняли це питання.

- Чого боятися?

Аоба не був зацікавлений у екзамені, але це не означало, що він хотів закінчити його таким чином.

- Мені не страшно, поки ви захищаєте мене.

Хлопець взяв бланк, вписав своє ім'я у порожнє місце і приклав до нього великий палець, залишивши відбиток.

- Я підписав!

- Якщо думаєте, що зможете захистити мене тоді ви теж підпишіть!

— Я віддаю своє життя у ваші руки!

— Ось так!

Аоба злегка посміхнувся Сакі і Рей, а потім передав свій бланк згоди екзаменатору.

Такий хід.

Миттєво привернули загальну увагу.

Можна сказати, що...

Аоба здав бланк першим з кандидатів.

Назад шляху немає!

https://literna.net/uk/books/145-10-rokiv-u-pidrozdili-pitok-konokhi-zaversheno

Previous chapterNext chapter