Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Наручу: я з'їв золотий фрукт!

Розділ 669. І це ще без снарядів!

0% of chapter read

Тому що Кіба погодився розмістити сухку з Кумогакурі на території клана Інузука, яка була проста: їхня слава собакодов гремела по всьому світі шинобі.

Але й в Хмлаці не сиділи дурні. Вони висунули свої умови: з майбутнього насіння Акамару забрати собі половину цуценят після півроку вирощування. Їхній інтерес був очевидним: він здобув секрети майстерності Інузука.

Кіба поміркував. Звичайно, найкраще рішення було б відмовою.

Але варто було йому подумати про Акамару...

Він сказав: « Вона не була». Зрештою, в наші дні клан Інузука більше зосереджується на розведенні службових собак: кінематографів, поводирів, псів для пошуку вибухівки. З кожним роком ставало чимраз менше відомих бойових компаньйонів, які володіли таємними технологіями клана.

У крайньому разі діти Акамару не будуть осягати кланові дзюцу, а стануть службовими псами і обезцьовують собі сите життя.

Тож Кіба і його візаві з радістю потиснули один одному руки, закінчивши переговори.

***

Тим часом на трибуні Казі...

Юя і Четвертий Райкаґе одночасно утерли холодний піт з лоба.

Чорт забирай, ось це був би конфуз.

Якби Акамару і гість з Деревні Скритого Хлака влаштували фешенебельну « собакотворення » на очах у всього світу шінобі, ганьба була б не обудеться. Для обох сіл — Конохі та Кумо.

— Який жаль, а я вже була натраплена на видовище, — провернула Мей Терумі, Мізукаґе, якій лише підлити масла у вогонь.

Юя і Райкаґе одночасно мітили в неї спотворені погляди.

Мей ігриво приклала долоню.

- Ну що ви, панове Каге, не дивитесь на мене так, я ж злякаюся.

Четвертий Райказі холодно фикнув і відвернувся.

Юя ж сміявся її відкрито презирливим поглядом, після чого демонстративно взяв за руку в’язню біля Цунади і реготівливо подивився на Мізукаґе.

Мей відразу закричала зубами.

« Звичайно, я не такий видатний... Ціна, як у Цунді!»

Цунаді лише втомилася, похитала головою і тихо сказала Юя:

— Я піду перевірю хлопця, Шікамару. Все-таки з такими ранами краще не затягувати.

— Дякую, не відкаджуся, — кивнув Юя.

Решта Каге з заздрістю подивилися на нього. І ось, коли в селі є така богиня медицини, як Цунаде, можна не турбуватися травмами своїх юних шінобі.

Юна самозакохана, посміявшись з їхнього погляду.

Але тут Онохі, ніби невпізнай, простягнув:

— А все-таки шкода. Було б весело, якби ти там щось зробив.

Усмішка зіповзла з обличчя Юя.

Четвертий Райкаґе гнівно зірвався на Цучінґі. А потім, кинувши косою погляд на Юя, процідив крізь зуби:

— Позориться так с Конохой. Чого мені боятися?

Юя мовчав.

Він подумав: « Надокучати мені було дуже прикро, коли я впав у відчай. Раз так... Пий на себе».

— Що ж... Якщо б до цього дійшло, то принаймні пес з Конохи був би зверху.

Після цих слів чотири інші Каґе були приголомшені, і він з подивом подивився на нього.

Бійці Анбу, що несли караул в тінях, не витримали. Вони вивалилися зі своїх схованок і впали на підлогу, затискуючи роти. Їхні плечі тремтіли від безхребетного хохоту.

Шок на обличчях Каге став мовчазним знеціненням.

Через деякий час Раса тихо сказав:

— Сильно. Ігри у вас в Конохі, звичайно, затейні.

У погляді Мей Терумі обурився.

- Який же ти огидний.

Юя тільки фиркнув, не давши їй відповіді.

Онокі похитав головою.

— Старий дурень, несеш помилуванину, не соромившись сиди.

Обличчя четвертого Райкаґе почервоніло. Він зробив глибокий вдих і пильно дивився на арену.

Краще вже дивитися бої.

А з цим Хокаґе... щоб він сам був собакою, якщо ще хоч раз його зачепить!

Тьху, щось занудило...

***

Поодинока група переможців продовжувалася. Наруто, Саска, Темарі, Хаку і ще один шинобі з Кумо вже пройшли далі. Шостий бій: Х'юга Хіната проти Яманака Іно.

Тут все було передбачувано. Техніка перенесення розуму Іно вимагала, щоб противник виявив слабкість і дав слабину, якої можна було б скористатися. Хіната давала таку слабкість лише перед Наруто. Проти Іно її воля була міцна.

Тож Хіната здобула просту і швидку перемогу.

Акімічі Чоджі та Рок Лі зійшлися слідом. Обидва є ремісниками тайдзюцу. І до тих пір, поки Лі не зняв свої втяжувачі, їх сили були приблизно рівні.

Але варто було втиснутися, як Чоджі виявився безнадійно позаду.

Йому нічого не залишалось, крім того що він визнав свою поразку.

І ось, восьмий бійок...

**[Ладуму з Івагакурі проти Тен-Тен з Конохи]***

На трибуні Каге:

— Ну що, не прокоментуєш? — З насмішкою запитав Юя, піднявши брову в сторону Оноки.

- А що тут коментувати? - Закочував очі Цучінга. - Секретну інформацію я тобі не видам.

— Жадина, — закричав Юя. — А могли б і обмінятися.

Оночі на мить завмер, потім з підозрою подивився на Юя.

— Серйозно?

- А я коли-небудь тебе обманював? — Плескав себе по грудях Юя.

— Ну, говори, що у тебе, — подумав Онохі.

— Наша Тен-Тен, Юя закинув ногу на ноги - вона у нас дуже багата.

Онохі втупився на нього, втративши дар мови.

- І це вся твоя інформація?

— А що, хіба ні? - Роздав руками Юя. — Самі все побачите. То що, пане Цучіке? Я вам все про нашу Тен-Тен розповів. Тепер ваша черга розповісти про ваш Ласмуа.

Онохі, подумавши, сказав:

— Уміння Ладамуа... це вибухова глина.

Ледве він це сказав, як всі чотири Каґе здивовано втупилися на нього.

Оноки самовдоволено погладив бороду. На його маленькому обличчі чигало свято.

— Хм-м, а я думав, що в цьому світі тільки Дейдара на таке здатний - пробурмотів Юя, потираючи підборіддя.

— Справді, — кивнула Мей Терумі. — Лише подумайте, у Деревні Скритого Каменя цілі два з такими унікальними здібностями.

— Верно, - додав Четвертий Райкаґе. - Наші шпигуни в Іві про це не докладали.

« До нас не доходило ані слуху, — сказав він своє слово і Раса, хоча Сунагакурі межує з Івою. Глибоко ж ви копаєте, пане Цучіке.

Обличчя Онохі помрочело. Якого біса вони сидять прямо перед ним і в відкритій обговорюють своїх шпигунів та розвідані ...

Однак, згадавши, що у нього самого в кожному селі по лазутчику...

Один іншого не краще.

***

На арені бійці поклонилися один одному, і битва між Тен-Тен та Ладамуом почалася.

І бойовий стиль цієї « стійкої баришні» дуже швидко пояснив Онохі, чому Юя назвав це цінною інформацією.

Хто в бою мотлохується зброєю з цілих сувоїв?

Ці нінгу що, безкоштовні?

Але не встигли Каге перекласти дух, як Тен-Тен скинула зі спини свій величезний сувій і різко його розгорнула...

Оноки ледь не закашли кров'ю.

Ні, ну серйозно, звідки у тебе чакро-пшка?

Ця штуковина коштує як мінімум кілька мільйонів рі за штуку!

І це ще без снарядів!

https://literna.net/uk/books/143-naruchu-ya-z-i-v-zolotii-frukt

Previous chapterNext chapter