Внутрішнє місто Конохі, торговий квартал.
Наруто, заклавши руки на голову, йшов розслабленою та безтурботною ходкою. Поруч з ним тягнуло руки перед собою, збентежено й боязко йшла Хіната.
— Дивись, "Ічіраку-рамен" навіть у канун Новий року відкритий! Може, зайдемо перекусити? — Він запропонував Наруто подивитися на Хінату.
Та, зайшовши рум'янцем, кивнула.
У раміні виявилося на диво людно. Серед відвідувачів був і Наруто, який помітив знайоме обличчя.
— Эй, Чоджи! Ти теж тут?
Акімічі Чоджі обернувся і побачив Наруто з Хінатою.
— А, це ви. На побаченні?
При цих словах Хіната спалахнула ще яскравіше.
Наруто ж не злякався.
— Вроде того. Я запитав у баті, він сказав, що побачення - це якось так.
Акімічі Чоджі, який не мав жодного досвіду в справах серця, просто кивнув і вказав на двох чоловіків, які схилилися над стійкою, сплели рамен за обидві щоки.
— Тут сьогодні конкурс на титул чемпіона з поїдання раменів. Приєднаєшся?
Очі Наруто загорілися. Він схопив Хінату за руку і спонуканий вигукнув:
— Хината, ты чула? Конкурс! Давай теж брати участь! Покажемо дядькові Теучі, на що ми здатні!
Той, хто стояв поруч Теучі, який засідав час, лише моргнув і вирішив не звертати уваги на слова хлопців.
Більше того...
Побачивши, як Наруто тримає Хінату за руку, дядька Теуда розплився у такій доситьій усмішкою, що її назвали б "матеріською".
Ось воно. Ось те, що я хотів побачити.*
Хіната відчула, що ось-ось втратить свідомість. Неначе в тумані вона сіла за стійку... в тому ж тумані надихнула аромат локшини... Машинно початку є... І так само, в напівзабутті, поглинає миску за мішкою...
Нарешті, коли тремтяча рука дядька Теучі натиснула на кнопку таймера, він сковтував, дивлячись на гору порожніх мисок, яка була вище будь-якого з присутніх.
Потім, оголосивши переможницею Хінату, він співчутливо подивився на Наруто.
З таким-то апетитом... Прогодувати її влетить у копію...*
У результаті, розмальована Хіната вийшла з рамініну і стискала кубок чемпіона, вручений їй дядьком Теухі.
- Вау, ти просто неймовірна, Хіната! — Захопливо твердив Наруто.
Акімічі Чоджі, який лежить поряд з ними, погладжуючи живіт за кивалом. Він і уявити не міг, що ця тихня Хіната здатна на таке ...
Щокі Хінати горіли вогнем, але в душі вона сильно зраділа.
Яка дівчина не любить компліментів?
Хоча... Цей комплімент був певним... Не так?
Раптом Наруто зупинився і з надзвичайно серйозним обличчям подивився на неї.
— Хината, навчи мене... Як стати такою ж видатною, як ти?
Хината застигла в повному замішанні.
— Э-э-е?
***
У цю новорічну ніч багато мешканців Конохі з нетерпінням чекали майбутнього.
У домі Юя також вперше зустріли нову господиню.
— Ого, яка вона крихітна! — Юру обережно доторкнулася пальчиком щоки маленької дівчинки.
Юкі та його дружина з усмішкою спостерігали за цією сценою. Дівчинка народилася лише кілька місяців тому. Оскільки Юкі не збирався повертатися на екзамен наступного року, то й до кінця року його зовсім не було. Тому він вирішив привезти дітей зараз, щоб показати їхнім батькам.
По правді кажучи, Юя і Цунаде не дуже турбувались тим, чи повернеться їхній син. Але внуки були надзвичайно щасливі.
Хоча...
Той, хто вже навчився бігати і стрибати Юреки був справжнім зірцем.
Важко уявити, що непосидєвого хлопця, який і хвилини не міг всидіти на місці, могли назвати Сессемара. Так, друге ім'я Юреки, яке йому дала його мати, було Сессемару.
Що до його сестри, то Юя хотів назвати її Ю Шіші. Юкі був не проти, але Цунаде вважала, що ім’я варто змінити. Зрештою Шиші вирішили, що її домашнім прізвиськом і офіційне ім'я Юкі буде Хіхі - на честь сонця.
Той, що стояв поруч Юреки підняв свою маленьку голівку і з дитячою безпосередністю запитав:
- А у мого імені, Сессемару, є якесь особливе значення?
Хм...
Це питання, треба визнати, поставив в глухий кут всіх присутніх...
https://literna.net/uk/books/143-naruchu-ya-z-i-v-zolotii-frukt