Юя не те щоб не помічав всього цього. Він завжди вважав світ одним великим балаганом. Так було в його попередньому житті, і він думав, що якщо система дещо працює, то краще не чіпати її.
Але коли Узумакі Кушіна звернулася до Х’юга Хіаша, щоб прислати людей з його клана « на допомогу» в країні Водоворотів, Юя раптом розголосив...
Ситуація Коноха досягла точки, коли зміни стали неминучими.
Справа не в тому, що влада у селі вже завойована кланами. Ні, як і раніше, право призначати на найвищі посади залишалося в руках Юя, тобто Гокаґе. А значить, саме Хокаґе мав найбільшу владу.
Але те, що влада Хокаґе велика ...
...ссім не означало, що прості мешканці Конохі живуть добре.
Ці два твердження не пов’язані між собою, і вони вказують на те, що рівність — серйозна помилка.
Звичайно, якщо і далі пускати все на самоплив, Коноха продовжуватиме розвиватися. Вона залишиться селом номер один у світі шінобі, рай, до якого прагнуть всі.
Юя цілком міг би закрити на це очі. Такий швидкий ріст міг тривати ще років двадцять. Він міг би спокійно залишити цю проблему наступному Хоказі.
Або ж навіть наступника свого спадкоємця. Тільки тоді ця бомба б вибухнула.
На той час усі органи влади мали б зв’язок з іншими. Так, у руках Хокаґе все ще залишалося б право призначати на пости своїх людей.
А що сказати про простих людей?
Ті, хто просто хотів стати звичайним начальником відділу або головою департаменту?
Що їм залишалось робити, аби просунутись по службі?
Юя не хотів перекладати ці проблеми на плечі майбутніх Хокаґе.
Це означає визнати власну марноту...
Саме тому він повинен був все змінити.
І почати слід було ...
***
Юя сидів у кріслі на чолі столу в залі засідань Резденції Хокаґе, повернувшись спиною до входу.
Один за одним до залу зайшли голови кланів, які були спантеличені.
Вони дійсно не розуміли, що відбувається. Бо ситуація, яка склалася сьогодні внаслідок природного збігу подій, не була чимось новим. Можливо, хтось із них здогадався про проблему з наздоровленням, але знати - не означає діяти.
Навіщо щось міняти, якщо результат їх влаштовує?
Адже вони не робили цього навмисно.
Їх провини тут немає.
Коли всі розпорошилися по своїх місцях, Юя повільно розгорнув крісло. Окинувши очі голів всіх кланів, він зітхнув зсередини. Йому зовсім не хотілося бути злодієм, але...
Просто звалити проблеми на плечі нащадків...
*Тоді чи не буде це означати, що я абсолютно безпоєдний?
https://literna.net/uk/books/143-naruchu-ya-z-i-v-zolotii-frukt