У Конохі в цілому іспити проводили на території кіностудії Клана Нара.
Крім того, в селі не було іншого майданчика, який міг вмістити десять тисяч людей одночасно. Якби не потреба знімати масштабні сцени для високобюджетних фільмів, де потрібно було масовки, які створюють відчуття величної дії, прагматичні Нара давно б забудували цю пусту житловими кварталами.
Все-таки ціни на нерухомість в Конохе кусалися.
Звичайно, в останні роки продажу квартир різко впали. Якщо хтось затівав новий проект, то йому доводилось демпінгувати - інакше як тягатися з конкурентами? Як продати хоч щось? Але такий крок неминуче вів до підриву ринкової рівноваги, і колеги з фабрики такої зухвалості не пробачили б.
Та й не було ніякої гарантії, що квартири взагалі куплять.
На той час кожна сім’я у Внутрішньому місті володіла в середньому двома будинками: по одному від кожного з батьків. У більшості з них було по двоє дітей, тож коли вони виросли й одружувались, то всі мали житло. Квартири перестали бути предметами першої необхідності, і попит був досить законним.
Що до жителів Зовнішнього міста... У рік лише сто чоловік могли переїхати до внутрішньої частини країни. А без цього заповітного паперу придбана нерухомість була даремна.
Наприклад, Юя зумів заморозити ціни на поточному рівні.
Піднімеш ціну - нічого не продаш. Опустиш - наживеш ворогів серед забудовників.
Сьогодні становище справ дало можливість зробити кілька тисяч квартир на рік. Юя не заперечував, якщо хтось вирішить порушити цей крихкий баланс, але тоді нехай сам розхлине наслідки.
Та я пішов. Повернемося до головного. Площа для екзаменів, розрахована на десять тисяч чоловік, була доброю. Юя навіть продумав, що коли б він був занадто багатий, то міг би провести екзамен у кілька етапів.
Але цього року, незважаючи на те що десять тисяч жителів інших сіл вперше дозволили собі здатись.
Всього сім з невеликим тисяч чоловік.
За один день вони пішли.
Юя не міг приховати легкого розчарування.
Адже, якщо говорити точно, він допровадив населення під своїм початком понад п’ять мільйонів. І з цих п'яти мільйонів хіба не знайдено і десяти тисяч кандидатів? Серед молодих людей від п'ятнадцяти до вісімнадцять років повинно було бути як мінімум шістьсот-сім тисяч чоловік!
І це не враховуючи тих, хто був старшим вісімнадцяти і теж вирішив спробувати щастя.
Юя зітхнув. Звичайно, він розумів, що такі речі не є тягарем.
Якщо не вистачає людей, то й бути. Потрібно часу. Йому ж всього сорок...
Гаразд, слова "все" тут звучали не надто переконливо.
Хоча, якщо судити за мірками правителя, 40 років - вік не просто старий, а зовсім молодий.
Екзамен завершився. Протягом наступних трьох місяців було відведено перевірку. Цей термін Юя також навмисно визначив. Результати будуть оголошені в листопаді, а на початку наступного року ці результати приведуть до навчання. Ідеальний графік.
От тільки б людей було побільше...
***
В один з останніх днів 47-го року Конохі Цунаде займалась кухнею, готуючи святковий обід.
Сьогодні відбувалося рівно три роки відтоді, як Юя відправив їхнього сина Юкі на службу. І саме сьогодні він повертався додому.
Тож не дивно, що Цунаде була такою ревною.
Їхня дочка Юра, одягнена в джинсові шорти і футболку, розвалилася на дивані, закинувши ногу на ноги й з повною відсутністю дівочого витяжка листала журнал. На обкладинці покрилася королева Сніги.
— Тату, а це правда, що королева країни Снега хотіла вийти за тебе?
Юя, який був леденцем у роті, вивчав на планшеті інформацію про новий будівельний об’єкт під назвою тендер. Взагалі-то, проект був дрібний. Але його місце було особливим, адже воно лежало на західному краю Смерті. Тому Юя вирішив особисто ознайомитися з документами.
Адже під лісом Смерті...
— Правда, — усміхнулася Цунаде, ставши на стіл страви зі свинними ключками в соєвому соусі. — Твій батько в молодості був дуже популярним. І в селі, і за її межами.
Очі Юру тут же забили. Минулого року вона закінчила Академію, а в цьому пішла до середньої школи імені Сарутобі, щоб готуватися до загального іспиту, і з кожним днем ставала все більш розкованою.
— Пап! Серйозно? Така красуня за тобою доглядала?
Юя подивився на них з німим вгодом.
ви обоє. Вона сказала, а ти і повірила? Вона пропонувала мені переїхати в країну Снега і стати її чоловіком, а не доглядати за мною. Не видумуйте.
Юру здивовано переклала погляд на Цунаде. У її очах було сказано: « Хіба це не те саме? »
Цунада тільки розкинула руками. Якби вона у свій час не відкинула сором і не приліпла до Юя, хто знає, скільки б цей дурень ще змагався.
Чому королева так сказала? Так тому що вона королева, їй потрібно було зберегти обличчя. Цунаде добре пам'ятала, що тоді урядовиця країни Снега сказала: якщо Юя погодиться, вона відречеться від престолу і він стане повноправним королем.
На жаль, Юя це ні краплі не зацікавило, і королева, повна розчарування, поїхала. З того часу вона написала багато пісень про любов, і майже всі вони були пронизані тугою за нездійсненим.
А по кому вона тосковала...
Цунаде згадала, як одного дня вона дала Юю послухати одну з тих пісень і попросила оцінити її.
Юя довго думав, а потім сказав: « Мені хочеться плакати від цієї пісні. Красиво, але я більше люблю що-небудь запалене щоб гойдати".
У той момент Цунаде зрозуміла, що її чоловік в цьому плані безнадійний. І тоді вона усвідомила, що лише завдяки своїй безсоромній напорі змогла дістати цього тугодума.
Якщо так подумати... Якби Х'юга Казуко і Учіха Джу тоді трохи менш витончені, шанси її могли б різко впасти?
На щастя, вони дуже цінували свою честь. Як же добре.
Хм...
Щось не так.
— Подзвони братові, — сказала Цунаде доньки. - Дізнайся, де він і коли повернеться.
— Ага, — відповіла Юру, дістала телефон, знайшла номер Юкі і набрала.
Через кілька довгих гусків на тому кінці відповіли. Юру вже відкрила рот, щоб заговорити, як з трубки донісся оглушливий гвалт.
Вона повільно закрила рот.
Потім, мовчазно скинувши виклик, промезастро усміхнулася матері.
— Мам, я знаю де мій брат.
- І де ж? — Вона запитала Цунаду, чи вона витирає руки і повертається до плити. Одинадцять страв для зібрання сина було явно недостатньо.
— У ігровому залі! — доклала Юру.
Цунади замерла.
Юя здригнувся. Він вкинув планшет, прикриваючи обличчя, і крадьком покосився на дружину.
Цунада сухо хмикнув і витерла руки про фартух.
Вона рішуче пройшла повз мене, накинула теплу знижку, схопила мітлу і не сказавши ні слова, вихрем вилетіла за двері.
Юя дуже зітхнув.
Чому ж цьому непопутному синові вдома не сидиться, коли поли з підігрівом такі приємні? Навіщо він завжди тягне його в цей ігровий зал?
Хоча...
Ігри...
Здається...
Прийшов час організувати якусь ігрову лігу.
Зрештою...
Кіберспорт також створює робочі місця.
Так, кіберспорт — це непогана ідея.
Ось тільки мережі 4G ще немає, мобільні трансляції не запустиш...
Или...
Може, для початку організувати телетрансляцію Ліги шінобі?
Юя думав недовго і, нарешті, визначився з виконавцем...
Орочимару! Вибір упав на тебе!
Даю тобі рік — зроби!
https://literna.net/uk/books/143-naruchu-ya-z-i-v-zolotii-frukt