Випивши велику чашку чаю з морозивом і молоком, Суй на деякий час відчула себе повідженою, але раптом її живіт почав тягнути від болю. Спочатку вона подумала, що це звичайні коліки, але пізніше зрозуміла, ніби в неї дійсно почалися перші місячні!
У паралельному світі Су Бей жила до 18 років і мала деякий досвід у цій галузі. Але її фізичне здоров'я в той час було не дуже добрим. Перші місячні почалися, коли їй було майже вісімнадцять. І коли Су Бей повернулася до свого тіла, то ніколи раніше не думала про цю проблему.
Вона не очікувала, що це станеться зараз.
Су Бей повернулася на ліжку від болю. « Моя родичка»* приїхала раніше, тому що я почала краще харчуватися? » — подумала вона.
п.п: відсилання до китайської ідіомі « приїхала англійська бабуся» — почалися місячні.
Тим часом у своїй кімнаті Су Сяобао був зайнятий рішенням підвищеної складності, коли Су Бей раптово подзвонила йому. Хлопець був приголомшений: сестра, яка знаходиться в спальні по сусідству дійсно дзвонить йому по мобільному?
Коли Су Сяобао відповів, з трубки негайно пролунав слабкий шепіт Су Бей:
— Сяобао...
Голос дівчини звучав незвично.
- Що сталося? — Здивований, запитав юнак.
- Йди сюди швидше.
В наступну секунду Су Бей крикнула ще голосніше, її навіть стало чути через стіну:
— Су Сяобао!
— Я иду, йду! - Йому все ще потрібно спочатку надягти тапочки.
Су Сяобао зайшов до кімнати сестри і виявив, що вона нерухомо звернулася в кутку ліжка. Її обличчя спотворене болем. Побачивши її стан, Су Саобао запаникував:
- Що з тобою не так? Ти хворієш? У тебе болить живіт?
Су Бей кивнула, а потім похитала головою.
- Я викличу лікаря.
- Ні! — Су Бей зупинила брата. — Я не больна.
— Ти виглядаєш, як хвора, — нахмурився він.
- Ні, це нормально. Це просто... — Су Бэй ніяково замовкла.
— Я не розумію.
Дівчина несподівано взяла брата за руку і подивилася на нього з жалюгідним обличчям:
- Су Сяобао, ти можеш купити мені дещо?
Потім Су Бей використала багато пояснень, щоб змусити "Сяобо" зрозуміти, що їй потрібно.
— Добре, я піду. Чекай тут, - не було ніякого виходу, Суй все ще хворіла, він не міг дозволити їй йти кудись.
який товар купувати?
- Хіба ти не сказала мені тільки що?
— Почекай, я намалюю. Якщо вона не дасть йому точних інструкцій, Су Сяобао може зійти з розуму від страшної кількості товарів на полицях магазину.
Су Бей витягла ручку з папером і намалювала їй гігієнічну прокладку.
— Эпсилон x 3?
- Що за епсилон? — На здивування дівчини.
- Хіба ти не це намалювала? Вот. — Су Сяобао вказав на перевернутий цифру « 3» на малюнку. Його обличчя було абсолютно серйозним.
- Це не епсилон! Це пара маленьких крил!
- Що це за крило? — Стурбовано запитав він.
— Ну, не кажи вже! Су Бей знову схопилася за живіт через приступ. — Иди скоре. Якщо ти не зможеш це знайти, просто віддай малюнок продавцеві.
***
Супермаркет.
Сю Саобао, тримаючи в руці « абстрактний малюнок» Навіть зі своїм високим IQ він не зміг знайти того, про що його просила Су Бей, витративши стільки часу. Консультант не витримала і прийшла йому на допомогу.
- Милий хлопчина, ти хочеш знайти товар з цього паперу? — Вона взяла листочок з руки Су Сяобао.
У той же час йому на телефон прийшло повідомлення від Су Бей, де були прикріплені два скріншота з інтернет-магазину. Зрештою, перш ніж Су Сяобао зміг показати скріншоти, продавець вже зрозуміла за чим він прийшов.
— Отже, вам потрібні з крилами, ага. Давайте подумаємо. Ці речі треба підійти, — продавець швидко взяла з вітрини товар і передала їх Су Сяобао.
Суяобао: « Як вона змогла зрозуміти все за цим малюнком? »
Юнак з зітханням взяв дві упаковки і важко пробурмотів:
— Дякую, — опустив голову і швидко пішов на касу.
Коли Су Сяобао пішов, інший продавець підійшов поспішати:
- Цей маленький хлопчик такий гарний. Невже він купив їх для своєї дівчини?
— Можливо.
— Його вуха були повністю червоними, він виглядав таким сором'язливим. Хе-хе, як мило! — тихо розсміялася колега. — Цей гарний хлопець досить молодий, але у нього вже є дівчина. То що ж робити старим неодруженим псам, як ми?
- Повернемося до роботи.
***
Коли Су Сяобао повернувся до Цзин'юань, він випадково зустрів пана Цінь, який щойно приїхав з роботи. Побачивши, що син поспішає зайти в будинок, чоловік нахмурівся:
- Що ти купив?
— Нічого. — Су Сяобао не хотів зараз спілкуватися з батьком.
- Що ти ховаєш?
— Нічого я не ховаю.
- Це знову чай з молоком?
Останній раз, коли Су Сяобао таємно втік вночі, щоб купити чай з молоком для Су Бей, він використав картку, яку дав пан Цінь. Тоді Цінь Шао прийшло повідомлення про купівлю у XX Milk Tea Shop.
Г-н Цінь зазвичай був проти таких напоїв, але оскільки дітям було нормально час від часу розважатися, він мовчав. На цей раз хлопчик не використав карту, але його дія у приховування чогось під одягом була точно таким же.
Су Сяобао і пан Цінь довгий час перебували в глухому куті. Дві пари очей вперто дивилися один на одного, поки Су Бей не відправила братові ще одне повідомлення:
[Су Сяобао, де ти?]
— Я сказав, що це не чай з молоком, чи ти віриш, — випалив юнак, поспішно відходячи.
Однак коли він кинувся вперед, Цінь Шао випадково побачив те, що сховав його син. Цього разу настала його черга стояти в шоці.
https://literna.net/uk/books/141-vsya-moya-sim-ya-zlodii-zaversheno