РОЗДІЛ 79
У якийсь момент навіть піднімалося питання про продовження «Міста тіней», але сценаристка Ю Су-Мін була непохитна — драма має завершитися на 16-й серії. Тим часом конкурент, «Володар Синього замку», стрімко втрачав позиції, тоді як «Місто тіней» стабільно тримала 20% рейтингу. Успіх вийшов несподівано гучним.
Саме тому фінальна вечірка мала особливе значення для акторів і знімальної групи, які зібралися разом, щоб подивитися фінал і відсвяткувати завершення роботи. А оскільки на захід прийшли ще й телевізійники, журналісти та фанати драми, атмосфера вийшла ще теплішою й завершилася на справді радісній ноті.
Повернувся Уджін додому вже трохи після півночі. Відкривши двері своєї кімнати, він інстинктивно відступив на крок.
У темряві, сидячи по-турецьки на його ліжку, при світлі настільної лампи сиділа Ухі.
— Чого ти робиш у моїй кімнаті в таку годину, замість того щоб спати? — пожартував він. — Якщо хочеш зніматися в хорорах, можеш уже йти на кастинг.
Та вона, схрестивши руки, продовжувала мовчки дивитися на нього.
— Він вижив чи помер?
Уджін лише посміхнувся й увімкнув світло.
Зйомки драми він завершив тиждень тому й повернувся до звичного життя. Знову ходив до університету, проводив час із родиною. Учора вони навіть разом дивилися серіал. Було трохи ніяково, але він розповідав закулісні історії та про вирізані сцени, і родині це страшенно сподобалося.
Але сьогодні він щойно повернувся з фінальної вечірки, де вся команда разом дивилася останню серію. Ухі не лягала спати, бо згорала від цікавості.
— Це ж очевидно.
У сніжний день І Юра зробила Луї останнє прохання — убити «Луї Ана».
— Звідки мені знати? Вона сказала йому тихо померти десь у невідомому місці, не залишивши жодного сліду. Зникнути так, ніби його ніколи не існувало. Він міг поїхати в глушину й жити собі спокійно!
І Юра не хотіла бачити його останніх хвилин. Окрім самого прохання, вона поставила ще одну умову — смерть без свідків. Тож, якщо Луї захотів би жити, у нього був шанс.
— Вона сказала це й розплакалася, щойно відвернулася. Вона ж не плакала навіть тоді, коли дізналася, що Луї з нареченим убили її батька. Як думаєш, що означали ті сльози?
Упродовж усієї драми І Юра не могла чітко визначити свої почуття до Луї й усвідомила їх лише наприкінці. Але її ненависть стала настільки сильною, що переважила любов.
— Вона так сильно його ненавиділа, що хотіла його смерті… але водночас залишила йому життя!
Ухі, здається, щосили хотіла, щоб Луї якось вижив. Та, аналізуючи його характер, вона чудово розуміла: він ніколи не порушить прохання клієнта. Якщо І Юра, його остання клієнтка, дала йому фінальне завдання — навіть якщо це самогубство, він виконає його без вагань. Саме тому вона й не змогла стримати сліз.
— Він справді помер? Луї ж людина… хіба він не хотів жити? Може, він десь здалеку спостерігав за І Юрою, поки вона живе щасливо…
Реальність накрила Ухі, і вона виглядала так, ніби ось-ось розплачеться. Свій останній шанс вона поклала на брата.
— Насправді сцену, яку показали сьогодні, ми перезнімали. Сценаристка змінила сценарій. Спочатку фінал мав бути таким: І Юра плаче біля тіла мертвого Луї, а його кров заливає сніг. Але після зйомок сцена виглядала занадто банальною й пафосною, та ще й могла викликати попередження від Комісії зі зв’язку. Тож фінал трохи переробили.
Фактично драму й так уже критикували за жорстокість і сцени вбивств. Як би обережно їх не намагалися подати, це все ж серіал про вбивцю. Частина команди вирішила, що кров у фіналі — це вже зайве.
— Але ж це було так красиво… мов квітка…
Кров Луї на білому снігу виглядала як квітка — моторошно й водночас красиво. Але команда пожертвувала візуальною красою заради компромісу з реальністю. Вони спеціально залишили простір для різних трактувань. Відкритий фінал, у якому глядач міг знайти розраду, теж мав право на існування.
— Моя дорога сестричко, вибач, але в «Місті тіней» немає ні надій, ні мрій.
Уджін востаннє підколов її, потім підхопив із ліжка й випровадив з кімнати. Ухі бурмотіла щось іще, але він погладив її по голові й відправив спати.
Після душу Уджін переодягнувся в піжаму й уже збирався лягати, коли сестра знову з’явилася.
— Луї помер.
Він махнув рукою, але Ухі все одно зайшла й подивилася на нього серйозно.
— Я не про це хотіла спитати.
— Тоді про що?
Цього разу вона вагалася.
— Ти ж співаєш і танцюєш краще, ніж Blue Fit, правда?
Уджін здивовано підняв брови.
— Про що ти взагалі?
— Ну… той «Командир» — головний вокаліст Blue Fit. Він двічі поспіль став Королем у The King of the Masked Singers. Його фанати з’їхали з глузду й постійно принижують інших. Мене це бісить.
Навіть не кажучи прямо, було зрозуміло, що під «іншими» вона мала на увазі Уджіна. У школі було чимало фанів Blue Fit, і деякі спеціально кидали колючі фрази про нього при Ухі.
Додалися й ті, хто її просто недолюблював. Коли стало відомо, що Чхе Уджін — її старший брат і страшенно її обожнює, це лише підлило олії у вогонь. Це не було булінгом, і їй не було важко — але по самолюбству било.
— Вони кажуть, що тебе й вигнали закономірно, що Blue Fit — талановита група, а ти їм не рівня. Ще й тикали, що твоя пісня нижче за рейтингом, ніж у того «Командира». Мене це страшенно дратувало. Було неприємно.
— Я ж навіть не співак. З чим мене порівнювати? Дивні вони. І що ти сказала?
Саме цього він і боявся, коли став відомим — що сім’ю зачеплять через нього.
— Нічого. Я ж твоя сестра, я гідна й стримана. Фанати Чхе Уджіна вже все зробили самі, тож не хвилюйся. Вони не тебе не люблять — вони мене. Просто знають, де в мене слабке місце. Якщо точніше, ти став побічною шкодою через мене.
Вони били по Уджіну, щоб зачепити Ухі. Але вона була не з тих, кого так легко зламати. Її просто злило.
— А ти можеш піти в The King of the Masked Singers? Вийти й розчавити того Командира?
Вона говорила серйозно.
— А якщо я програю? Не буде ще гірше?
— …Так, це правда.
Ухі теж слухала пісню «Командира Всесвіту». Мін Сі-Ху справді виділявся сольно. Його рівень був таким, що навіть людина без слуху могла це оцінити.
— Не йди туди! Навіть не думай! Я, здається, сказала дурницю. Ти втомився, тож іди спати.
Вона пошкодувала, що взагалі це підняла. Суб’єктивне відчуття не дорівнює об’єктивній реальності.
Вона затягнула Уджіна в ліжко, накрила ковдрою й навіть наспівала колискову, наказавши забути все, що вона сказала.
— The King of the Masked Singers, значить…
Останнім часом він чув про це надто часто. Наче навмисно хтось знову витягнув його зв’язок із Blue Fit, а тролі почали згадувати його під кожною статтею про «Командира Всесвіту».
Навіть Blue Hole почали поводитися зверхньо.
Уджіна це не особливо зачіпало. Він вірив, що якщо просто робитиме свою справу добре, то колись остаточно відріже цей зв’язок. Але він не міг уявити, що доводиться чути Ухі в школі.
Сон не йшов. Він підвівся й сів.
Цієї ночі він точно не засне.
Вранці Пак Инсу вийшла до вітальні й побачила, як її син спить на дивані, обіймаючи Уса. Вона намагалася рухатися якомога тихіше, принесла ковдру, але на мить завмерла.
Сонячне світло падало на його обличчя, і від цього в серці ставало тепло й спокійно. Мить, яку хотілося зберегти надовго. Вони спали так міцно, що не прокинулися навіть тоді, коли вона сфотографувала їх і накрила ковдрою.
У п’ятницю занять у нього не було, тож ніхто його не будив. Він прокинувся пізно, трохи побайдикував удома, пообідав і лише тоді почав збиратися до університету.