РОЗДІЛ 35
Однією з головних тем, яку обговорювали і медіа, і глядачі на кожному етапі ґрітингів, було те, що камери не передають справжньої привабливості Чхе Уджіна.
Пак Мін більше не вважався «найкрасивішим чоловіком Кореї». І, що несподівано, цей титул не дали й Уджіну. Натомість йому приліпили дурнувате прізвисько — «Вбивця краси» (Beauty Slayer).
Водночас було очевидно, що очікування публіки різко підскочили. Люди, які не бачили Чхе Уджіна наживо, почали шаленo цікавитися, як він виглядає, і накручували себе дедалі більше.
Зробити так, щоб Уджін виглядав гідно, було прямим обов’язком Хван І-Йон. Вони не могли дозволити собі халатність і вирішити, що «нічого страшного, все одно потім нафарбують у студії». З моменту виходу з компанії і до самої зустрічі з фотографом та персоналом студії Уджін вважався таким, що працює. Охайний вигляд був відображенням його ставлення до роботи.
Коли Кім Джун-Йоль побачив Чхе Уджіна наживо, він на мить остовпів. Він очікував побачити лихваря А з фільму. Саме тоді він усвідомив, яку помилку зробив, свого часу відмовившись від такого прихованого діаманта, як Уджін.
А «помста» вийшла приємним бонусом. Вони ніби мовчки сказали Кім Джун-Йолю: надмірна обережність іноді коштує втрачених можливостей. У будь-якому разі, профільні фото Чхе Уджіна вийшли бездоганними — і міняти їх найближчим часом не доведеться.
***
Як і очікувала Хван І-Йон, Уджін з’явився в приватній студії Кім Джун-Йоля Yeol Passion у стані, який можна було описати одним словом:
— Він світиться.
Це було сказано мимоволі, але всі подумали те саме. Навіть персонал, який давно зачерствів після роботи з десятками моделей, завмер, дивлячись на Уджіна. Різниця між зовнішністю Чхе Уджіна та їхньою власною кидалася в очі.
Усі бачили фільм, але лихвар А і Чхе Уджін виглядали так, ніби вони з різних світів.
У фільмі лихвар А був зіпсованим, смертельно небезпечним покидьком. Такі персонажі завжди популярні — вони настільки одержимі, що готові ризикувати життям, і глядачі в них закохуються. Люди казали, що будь-хто на цій ролі виглядав би круто.
Але ніхто не міг заперечити: лихвар А був таким яскравим саме завдяки зовнішності й акторській грі Чхе Уджіна.
Тому персонал студії щиро чекав, що в Уджіні вони знову побачать того самого А. Зазвичай новачки певний час тримаються образу персонажа, який приніс їм популярність.
Але у двері зайшов не чоловік, що помер жалюгідною смертю в брудному провулку, а чистий, світлий юнак з прозорим поглядом.
Це не означало, що їм не сподобався такий Уджін. Просто здивування було надто сильним, щоб його приховати.
Першою отямилася редакторка журналу. Вона підійшла до Уджіна, привіталася і почала пояснювати концепцію зйомки.
— Сьогодні ми поєднуємо образ успішного чоловіка з невимушеною сексуальністю та здорового, світлого чоловіка, який не забув, яким був у дитинстві.
Роздягатися не потрібно, тож не хвилюйся. Ми хочемо показати стриману, дорослу, трохи аскетичну сексуальність — навіть у жилеті, без оголення.
Є таке слово — kidult: дорослий із дитячими рисами. Саме це ми й шукаємо. Чоловік у костюмі, який грається з іграшками й пластиковими моделями.
Уджін думав, що його завдання — просто гарно виглядати в одязі. Але, слухаючи редакторку, він зібрався. У голові з’явився образ: чистота, іграшки, стримана сексуальність без оголеності.
Завдання було не складне, але головне — точно влучити в образ, який хотіли журнал і фотограф.
Візажисти додали об’єму чубчику, а потім акуратно зачесали волосся назад. Виглядало природно, але якщо різко труснути головою — зачіска не ворухнулася б від кількості воску й лаку.
Макіяж був мінімальний: підкреслені брови, трохи підводки. Це лише сильніше виділяло його риси й світлу шкіру. Оскільки грим і зачіску робила команда журналу, Хван І-Йон залишалося лише спостерігати й оцінювати. Судячи з її ледь помітної усмішки, все було добре.
Зазвичай редакційні фотосесії не оплачуються, та ще й модель часто сама готує одяг і макіяж. Але це реклама. Якщо модель — знаменитість, бренди охоче дають спонсорство.
У випадку Уджіна, хоча гонорару не було, одяг і мейк повністю забезпечував журнал. Це була повноцінна fashion-зйомка з рекламним підтекстом, тому до деталей поставилися серйозно.
Одяг нагадував той, що Хван І-Йон підібрала для прев’ю, але попри те, що номер був серпневий, йому довелося вдягнути жилет.
— Хіба читачам не стане спекотно просто від фото? — занепокоєно спитав Уджін.
Редакторка усміхнулася.
— Твоє завдання — зробити так, щоб їм не було спекотно, незалежно від пори року.
Це і є робота моделі. У журналі рекламувалося все — від одягу до аксесуарів.
Якщо люди дивляться лише на модель і не помічають товар — модель провалився.
Топові моделі вміють підсвітити і себе, і продукт одночасно.
Для Уджіна це було складніше, ніж акторська гра. Він звик зосереджуватися на персонажі, а не на речах.
Перший образ: чисто-білий костюм, синя краватка, платиновий годинник із синіми сапфірами.
Коли він переодягнувся і був повністю готовий, нарешті з’явився Кім Джун-Йоль.
— Сексуально.
Це не означало «сексуальний» у прямому сенсі. У цій сфері так кажуть, коли щось дуже привабливе.
— Я боявся, що ти нестимеш дешевий бандитський вайб, як у фільмі. Але вийшло набагато краще, ніж я думав.
Кім Джун-Йоль обрав Уджіна сам, але сумніви були. Концепція вимагала розслабленої, дорогої сексуальності успішного чоловіка з люксовими продуктами в центрі кадру.
Після фільму він закохався в лихваря А, але все ж боявся вульгарності образу гангстера. Проте інтернет-фото переконали його.
На VIP-прев’ю Уджін і Пак Мін були вдягнені схоже. Випадково чи ні — це стало темою обговорень.
Бо Уджін змусив мас-маркет виглядати як люкс, тоді як люксовий бренд на Пак Мінові виглядав звичайно.
Той костюм отримав назву «Костюм того актора» і розлітався, як гарячі пиріжки.
Відтоді одяг Уджіна постійно опинявся в центрі уваги. Класичний, стримано-сексуальний образ не мав нічого спільного з лихварем А — ідеально для цієї зйомки.
Зовнішність — перший етап — він пройшов.
— Раз ми вже знаємо імена, давай без формальностей. Починаємо зйомку.
Кім Джун-Йоль одразу повів його на майданчик.
Він був відомий як складна людина, тож Уджін морально готувався. Талановитий, але різкий, упертий і безжальний до моделей, якщо результат його не влаштовував.
Уджін розгубився. Фотограф поводився так, ніби йому взагалі не потрібна думка моделі.
Уджін завжди спершу розбирав роль, входив у образ. А тут — одразу в кадр.
Він притулився до столу, в лівій руці тримав документи, ніби читає.
Проблема — папери не мали закривати краватку. Але якщо тримати їх далеко — виглядало дивно. Він намагався підібрати позу, виходячи з концепції, але…
— Чхе Уджін! Так ми краватку не бачимо! Тобі що, лупа потрібна? Хто читає на такій відстані!
Кожне зауваження ламало ритм. Йому казали рухатися природніше, але це було не акторство, і напруга скувала тіло.
Безперервний звук затвора, сліпуче світло, і крики Кім Джун-Йоля лише погіршували ситуацію.
— Я ж казав — погляд зверхній! Ти зараз виглядаєш, як зацькований!
Кім Джун-Йоль не пояснював, він тиснув. Для новачка він був катастрофічним фотографом. Він звик до ветеранів і не терпів дилетантів.
— Чорт забирай, не так! Усі це вміють! Якщо ти не можеш — що робити?!
В Уджіна всередині почало кипіти.
«Будь вільним», — кричали на нього. Але варто було відхилитися на міліметр — знову «ні».
Свобода без свободи.
Від нього вимагали розслабленої гордості успішного чоловіка, водночас ламаючи тиском. І це стало настільки абсурдним, що Уджін розсміявся.
— Я ж сказав — зухвало смійся! Хто дозволив тобі глузувати?!
Він спробував — не вийшло.
— Все, мені байдуже. Я більше не знаю.
Уджін перестав зважати на Кім Джун-Йоля.
Він вичерпав усі варіанти в межах заданої концепції. Потер скроні. Якщо він здригатиметься від кожного «ні», нічого не вийде.
Фотограф знову щось кричав, але Уджін уже не слухав.
Ймовірно, Кім Джун-Йоль мав у голові образ людей, які народилися лідерами, справжніх переможців. Для звичайного двадцятирічного актора це було майже неможливо.
Планка була зависока. Навіть попереднього актора він відсік.
Тому тепер тиснув ще сильніше.
Але реальність проста: жоден хлопець у двадцять років не дасть йому того, чого він хоче. І Уджін теж.
Та здаватися він не збирався. Особливо — бути заміненим, як попередник.
Уджін гарячково прокрутив свої минулі життя й вибрав одне — де він був по-справжньому успішним.
Колись він був аристократом і членом королівської родини.
І він знав, що таке справжня зверхність.