Publish
New releasesPopularFreeOngoing booksCompletedTranslationsIllustrationsFandomsNews
ЛітернаCatalog
BookmarksLibrarySign in
Літерна

Books and translations to read chapter by chapter. Publishing tools for authors and translators.

MastercardVisaGoogle PayPayoneer
PlatformAboutPrices and RatesPaymentRefundsContact
DocumentsUser AgreementPublic OfferPrivacy PolicyPublication Rules18+Contact support
19Registered users
Social links
TelegramPinterestThreads
© 2026 Літерна · IP geolocation by DB-IP
Стати зіркою.

Розділ 23

0% of chapter read

РОЗДІЛ 23
CEO поспішив зам’яти справу, бо не хотів дати Уджіну жодного шансу зробити резервну копію аудіозапису. Він і гадки не мав, що передача телефону була чистою виставою з самого початку — способом зняти підозри.
CEO TM завжди вважав Уджіна наївним і добродушним хлопцем. Але наївність — це не дурість. Просто більшість людей плутає одне з іншим. Особливо ті, хто бачить будь-яку схему лише як змову або підлість.
— Зрозуміло. Але навіщо ти мені це розповідаєш? — спитав Чан Су-Хван. —
А що, як я зроблю з тобою те саме, що зробив CEO TM? Тепер, коли я знаю, я можу бути хитрішим.
Чи ти кажеш це, бо віриш, що я ніколи так не вчиню?
Чан Су-Хван не збирався робити нічого подібного, але йому було цікаво, які наміри у Уджіна.
— Поки що я довіряю словам Сон Дже-Хі. Але я не знаю, що буде далі. Тому я й сказав вам про це заздалегідь.
Я хочу, щоб це було чітко прописано в контракті.
Чорним по білому: якщо компанія або я запропонуємо чи погодимось на спонсорство, контракт автоматично розривається.
Зі слів Сон Дже-Хі, які вона кинула між іншим, Уджін знав: DS не терпить приватних спонсорських угод своїх артистів. Якщо спіймають — вилітаєш миттєво.
Вона навіть із гордістю казала йому довіряти DS і що вступ до цього агентства піде йому лише на користь.
Але так само, як він не знав, що TM здатні на подібне лайно, він не міг бути впевненим і щодо того, що DS роблять за зачиненими дверима.
Тому краще вбити цю можливість одразу.
Він знав: не всі знаменитості мають спонсорів, і не всі агентства це підтримують. Але минулий досвід навчив його грати на випередження. Якщо раптом DS коли-небудь вирішать проштовхнути подібну схему — у нього має бути запобіжник.
— Якщо це твоя умова, я без проблем це внесу, — спокійно сказав Чан Су-Хван. —
Я вважаю, що знаменитості — це митці сучасності. Їх треба оцінювати за роботою і талантом.
Все інше, що їх принижує або здешевлює, — для мене неприйнятне.
Коли Чан Су-Хван тільки входив у шоу-бізнес і відкривав агентство, бізнесмени й політики не раз пропонували йому спонсорство для артистів.
Прийми він це — і перетворився б на сутенера.
Це було абсурдно. І, по-своєму, — образливо.
Він не поспішав. Він працював методично.
Бізнесмени, що дозволяли собі такі пропозиції, або збанкрутували, або втратили контроль і владу.
Політики й високопосадовці зникли з публічного простору, втративши все.
— Люди, які бачать у мистецтві лише інструмент для задоволення своїх хтивих бажань, — загроза суспільству, — різко сказав Чан Су-Хван.
— Спонсорство спочатку не було сексуальною угодою. Його сенс давно спотворили.
У DS є лише один спонсор — я.
Я створив це агентство, бо хотів по-справжньому підтримувати, захищати й вирощувати своїх артистів.
Він засміявся й додав:
— Не завадило б, щоб у цій індустрії було ще кілька таких багатіїв, як я, правда?
Уджін кивнув. І це явно підняло директору настрій.
Звісно, існували агентства на кшталт TM, які тиснули на артистів.
Але були й протилежні випадки — коли самі знаменитості шукали спонсорів, щоб швидко здобути славу й гроші, заганяючи агентства в кут.
У таких випадках CEO теж отримували удар у спину.
У цьому сенсі Чан Су-Хван і Чхе Уджін були на одній стороні.
— Є ще дещо, що я хочу сказати, — мовив Уджін.
На відміну від директора, він не посміхався.
— Слухаю. До підписання контракту ми маємо все проговорити.
— Якщо я підпишу контракт із DS і в мене піде ріст, TM почне мене кошмарити.
— Ти це усвідомлюєш?
Уджін кивнув. І цього разу здивувався вже Чан Су-Хван.
TM мали звичку чіплятись до тих, кого втратили, якщо вважали їх цінними.
Вони не переслідували всіх підряд. Ті, хто вже був відомим або пішов після успішного дебюту, зазвичай ішли без наслідків.
А от трені або артисти, які провалилися під крилом TM і злетіли вже в іншому місці, — ставали мішенню.
TM не хотіли їх повернути. Вони хотіли знищити.
Щоб довести: ми їх відпустили не через свою помилку, а тому що з ними щось не так.
Їхня схема була тонка і неочевидна.
Вони не били напряму — використовували треті руки, брудні скандали й «зручних» журналістів.
— Про це знають не всі, — сказав Чан Су-Хван. —
І саме тому я вагався з контрактом. Ти — колишній трені TM.
Але раз я вирішив — я візьму це на себе.
Як ти взагалі до цього дійшов? Вони ж діють дуже підло.
Уджін відчув полегшення.
Навіть не кажучи про це, він підсвідомо боявся.
Він шукав агентство, яке здатне прикрити спину.
— Чесно? Я зрозумів це нещодавно. А точніше — відчув.
Один старший трені потрапив у скандал. Я бачив, як його просто стерли.
Потім я подивився інші випадки — усі вони закінчились однаково.
І щоразу спливали ті самі кілька журналістів.
— Ти про Лі Хьон-Джина.
Його скандал нещодавно струсонув індустрію.
Колишній трені TM, що пішов в інше агентство. Цього року — зліт, чарти, шоу, реклама.
Абсолютний топ-новачок першої половини року.
А потім — удар.
Чутки про шкільний булінг, самогубство однокласника, фото, «свідчення».
— Для Хьон-Джина це був шок. Вони були близькі.
Коли я вперше його зустрів, він був у такій ямі, що ледь міг співати.
Його друзі не були янголами, але й не були булерами.
Після того як Хьон-Джин став трені, він майже перестав з ними бачитися.
А вже тоді деякі з них перетворились на справжніх покидьків і почали знущатися з його друга.
— Тобто правду не просто приховали, а перекрутили? — похмуро спитав Чан Су-Хван.
Навіть він, знаючи про методи TM, спочатку повірив у вину Лі Хьон-Джина.
Особливо боляче це було ще й тому, що він планував переманити Хьон-Джина.
— Він дізнався про булінг уже пізніше. Одного разу напився і плакав, розповідаючи мені.
Я чув лише його версію, але не вірю, що п’яна людина стала б свідомо брехати.
А фото, яке гуляє мережею, я бачив у нього в гаманці. Це було дуркування.
Він зберіг його, бо це останнє фото з другом.
Правду поховали.
А Лі Хьон-Джина зробили вбивцею.
Навіть коли з’являлись спростування, їх тут же топили новими статтями.
TM методично добивали його, не залишаючи шансу.
Навіть якщо правда колись спливе, пляма залишиться.
А для знаменитостей упередження — смертельне.
Саме цього TM і добивались.
Фільм Death Hill мав вийти за три тижні.
Glooming Day — за шість-сім.
Чи стане Уджін зіркою — ще невідомо.
Але одне він знав точно: TM не пропустить момент, якщо він почне підніматись.
— У них майже нічого проти мене немає, — сказав Уджін. —
Я добре вчився, не мав ворогів.
Єдине — конфлікт у переддебютній групі та вигнання з TM.
— Але я пам’ятаю, — додав він, — як одну акторку після виходу з TM знищили чутками про спонсора.
Маю відчуття, що зі мною спробують те саме.
Або використають свідчення учасників Blue Fit, щоб зробити з мене лайно.
П’ятеро проти одного.
Скоординуй слова — і винен буде він.
Чан Су-Хван знав: Уджін був жертвою, а не винуватцем.
І він уже зібрав усі матеріали.
Дві бомби тікали:
сімейна таємниця батька;
майбутні фейкові скандали.
Але він був готовий.
Ризик не змінив рішення.

Previous chapterNext chapter