Перевод: Bad3mus
Розділ 59: Запис
Звичайно, на вигляд Лейлін продовжував прикидатися, що був наївний, і почав спілкуватися в дружній манері з цією групою послушників.
Після закінчення балу карети різних сімей роз’їхалися. У таємній кімнаті в замку лорда Віконта Джексона, якого сьогодні бачив Лейлін, розмовляв зі своїм слугою.
- Це підтверджено?
- Я виявив запах Таїнстичної Сущості на його тілі. Також було підтверджено, що він надзвичайно молодий!
У відповідь на це запитання чоловік був укутаний в чорні шати; на його обличчі можна було помітити зростаючі пучки жовтого хутра.
- Він відрізняється від тих обдурчених полушників. Я не думаю, що він піде на спокій в такому юному віці. Неважливо, ховається він від ворогів або приховує якийсь інший мотив, його поява не означає для нас добрих новин!
Заспокійний вираз промайнуло на кам'яному обличчі Джексона.
- Будь ласка, вибачте мою прямоту! Хоча ми здатні розібратися з Таїнстиною Сущністю прямо зараз, але якщо ми візьмемо гнів інших, то отримаємо більше шкоди, ніж користі! - Повільно проговорив звіролюдину.
- Справді!
Джексон замовк якийсь час, перш ніж дати наказ:
- Не викличте гніву інший бік, але не пускайте його з уваги!
- Я зрозумів!
Звіролюдина зник у темряві...
З часів балу Лейлін просувався надзвичайно швидко. Перш за все, він позичив у Мерфі 4500 золотих монет, щоб купити маєток.
Потім за допомогою старого Уелера Лейлін вибрав лавку ліків, яка була близько до закриття, але мала гарне географічне розташування. Він захопив її і отримав дозвіл на лавку.
Через несподівану допомогу, отриману з замку лорда міста, багато процедури насправді були залагоджені протягом декількох днів.
Звичайно, Лейлін виявив кілька шпигунів навколо крамниці ліків і помести. Однак ці таємні суперники виявляли стриманість до Лейліна і робили лише основні кроки, щоб не чіпати людей Лейліна. Отже, його теж не турбувало їхня присутність.
Через Мерфі він найняв кількох фармацевтів. Як тільки мінімальні стандарти для керування лавкою ліків були дотримані, він повністю передав бразди правління своїм основним помічникам, а сам занурився у магічні експерименти.
Після деяких косметичних робіт на Рицарю виглядало навіть нове, ніж було відразу після будівництва.
Раніше Рицар жив у триповерховому мезоніні з білої цегли. Тепер Лейлін вибрав для себе декілька дійсно великих кімнат.
Найбільша з них стала використовуватися як його спальня, а кімнати по обох сторонах служили робочим кабінетом і лабораторією для експериментів. Встановивши в якості системи сигналізації кілька заклинань виявлення, вивчені у Академії Кості Бездні, він настроїв своїх слуг, що без його наказу ніхто не повинен входити до цих кімнати.
Що до Грима і Фрейзера, то вони були поставлені біля спальні майстра в якості охорони.
Файн та всі інші найманці отримали завдання заарештувати, що чергується між поместю і лавкою ліків. Лейлін також дав оголошення, що серйозні та старанні люди можуть придбати маленькі ділянки землі на його власність через 3 роки, і для кваліфікованих людей чи сімей можливо постійно жити. Це було дуже великою мотивацією для звичайних найманців і фермерів.
Іноді Лейлін визирав з вікон і бачив старанних найманців та фермерів за роботою.
Він завжди залишався в маєтку, не враховуючи випадкових візитів до оселі Мерфі, тому рідко коли навіть ходив у крамниці ліків. Люди, які повільно поширювалися ззовні, надали Лейліну репутацію доброго, але ледачого поміщика.
- Юний майстер! Тут люди з крамниці ліків!
Голос Анни донісся через двері.
- Нехай вони вивантажують речі у вітальні, і нехай Грім перенесе їх в лабораторію для експериментів!
Лейлін постукав по вікнах, які видають глухий звук.
- Зроблено!
Незабаром голос перейшов на шум переміщених речей.
Через кілька хвилин Лейлін прийшов до експериментальної лабораторії.
Тепер вона, від початку просторна, була поставлена ящиками і кількома довгими дерев'яними столами. У кімнаті не було вікон, і тільки люстра звисала з стелі, випускаючи тьмяне світло.
- Юний майстер! Згідно з вашими наказами, лавка ліків добула для вас трави кожного типу, які можна знайти на ринку.
Анна підняла сукню і зробила реверанс. Вона повернулася і відкрила червоний дерев'яний ящик, в якому виявилися пучки пов"язаних корінців та стебел, а також багато інших рослин невизначеної кількості і типу. Кожен пучок або зв’язки були прикріплені на жовтому папері, що вказує назву трави.
- Крім того, це всі формули, якими володіють звичайні фармацевти. Вони лише для звичайних людей.
Ханна передала ще одну кипу темно-жовому пергаменті.
Лейлін пробіг по них очима і поклав список на один з довгих їдальні.
- Всі ви можете йти! Анна, останься!
Лейлін махнув у бік Гріма і його помічників.
Грим вклонився і вийшов через великі важкі двері, закривши її за собою.
З гучним лязком, освітлення в експериментальній лабораторії стало ще тьмянішим.
Лейлін нахмуріл брови і витягнув білий камінь зі свого мішка.
Потім він злегка одягнув пальцями на камінь, і той засвітився яскраво-білим світлом.
Це був Камінь Сонячного світла. Цим предметом маги зазвичай користувалися в подорожах. У ньому міститься енергія слабкого випромінювання, яка може випускати яскраве світло протягом тривалого періоду часу.
Однак це випромінювання було дуже мале і могло використовуватись лише для освітлення.
- Це куди яскравіше, ніж раніше!
Лейлін був дуже задоволений, дивлячись на своє добре освічене оточення. Потім він сказав Анні:
- Добре оброби траву і розклади їх по порядку на столі для експериментів!
- Так.
Анна поспішно взялася за справу.
Лейлін ліниво витягнув пурпурний плід розміром з великий палець. Він втратив усю воду, яка була на його поверхні. На вагу він теж був дуже легким.
« Книжками про ліки, які доставлені вчора, — це плід Уолтера - тип плоду, який росте в болотах»
Лейлін поклав палець на поверхню плоду.
« І.І. Чіп! Виверти дані і зберегли їх у своїх базах даних!»
Тепер йому вже не потрібно було приймати трави всередину. Він міг визначити їхні лікувальні властивості лише дотиком.
[Біп! Виштовхується витягання даних!]
У полі зору Лейліна І.І. Чіп наклав голубий екран з безліччю чисел і зображень, які постійно мінялися.
[Назва: плід Уолтера. Живе болото. Застосування: легкі отруйні властивості з ефектом втрати чутливості. Успішно збережено!]
Не минуло й секунди, як пролунав голос І.І. Чипа.
«Дуже добре. Ще раз!»
Лейлін взяв інший сухий стебла.
Це було однією з причин, чому Лейлін відкрив лавку ліків. Протягом років учнівства Крофта він записав майже всі трави, які використовували Господарі Зельєварення, зберігши їх у базах даних І.І. Чипа.
Однак були особливі складники, які використовувалися Маґами. Щодо трав, якими користуються люди - І.І. Чіп не мав записів про них. Тепер він повинен був поповнювати ці відсутні частинки інформації.
До того ж Лейлін добув дві стародавні формули зелень у свого наставника і хотів знайти заміну для необхідних ресурсів. Це можна було зробити тільки через численні експерименти та поглинання великої кількості цінних і рідкісних трав. Хоч Лейлін і мав І.І. Чіпом, але цього кроку в процесі було не уникнути.
З таким масштабним бізнесом Лейлін не міг побачити кінця завдання, навіть якби витратив всі свої магічні кристали.
Однак якщо деякі складники можна було замінити травами, які використовують звичайні люди, то вони могли б добре заощаджувати.
« Хоч це могло бути тільки мрією, то її перевага була у тому, щоб економити ресурси. Неважливо, скільки експериментів потрібно провести, це все одно б здавалося вигідним обміном. До того ж, завдяки загрозливим обчислювальним здібностям І.І. Чипа існує проблиск надії."
Погляд Лейліна був рішучим.
« Хоч би скільки інгредієнтів я поглину, це лише складники звичайних людей. Мені потрібно буде тільки витратити кілька золотих монет, щоб купити їх знову. Це набагато краще, ніж витрачати магічні кристали!"
Що до дослідження, його Лейлін вже давно відкинув на задвірку свідомості.
І все-таки залишалися зайві два роки часу, і якщо він повністю виконає його за ці 2 роки, то це завдання буде вважатися успішним.
Навіть якщо завдання провалиться, то найгіршим покаранням стане штраф у декілька магічних кристалів, бо його вчителем був Крофт. Тому Лейлін не був стурбований.
Час ішов повільно, і в експериментальній лабораторії стало тихо. Тільки Анна час від часу шурчала, кладучи трави на стіл.
Через два дні в лабораторії залишився тільки Лейлін. Його обличчя сяяло з радості.
[У базі даних успішно збережено 3217 типів трав. Хочете створити окрему теку? » — пролунав голос І.І. Чипа.
« Ні! Об'єднують їх з записом деяких звичайних інгредієнтів, створених раніше. Створюй теку з назвою: "Справа звичайних складників» - Приказав Лейлін.
[Папка створена... Переклад на імітаційні моделі у базу даних]
« Гаразд, далі буде аналіз різних комбінацій медикаментів. Це величезний проект, і навіть завдяки симуляції я все ще повинен проводити експерименти, щоб перевірити актуальні дані та збільшити ймовірність отримання бажаних результатів." - Подумав Лейлін.
- Юний майстер, час вечері.
Через двері пролунав приглушений голос Анни.
- Добре, я виходжу.
Коли був час працювати, він працював і відпочивав. Це було його життєвим принципом. Він рідко знехтував їжею та відпочинком, щоб провести більше експериментів, на відміну від інших магів.
Він вважав, що разом з пошуком правди можна було б мати відповідний відпочинок.
Лейлін посміхнувся і привів у порядок стіл для експериментів, перш ніж вийти з лабораторії.
- Коли я проводжу важливі експерименти, то повішу знак на дверях. У цей час не переривай мене, хоч би скільки часу я був всередині. Ти розумієш? - Сказав Лейлін Анна, яка йому прислуговувала.
- Я зроблю, як ви накажете, молодий майстер.
- А що на вечерю?
Лейлін пішов до однієї сторони кімнати. Хоча багато господарів мали звичай траплятись зі своїми слугами, все ж це суперечило практикам Магів. Так що Лейлін їв на самоті більшість часу.
Декілька тарілок з їжею, накритий напівсферичними ковпаками, були розставлені на підносі і розміщені на маленький круглий стіл білого кольору.
- Це телятина з пурпурним супом і пиріг з яблуками та клубницею! - Тихо сказала Анна, піднімаючи кришку.
Білі пари і апетитний аромат наповнили повітря.
- Непогано!
Лейлін кивнув, дозволивши Анні пов’язати серветку навколо його шиї. Він взяв ніж і виделку, а потім почав трапежити.
- До речі, не забудь нагадати мені завтра, щоб я виділяв годину мого часу щодня для тренування Рицаря! - Сказав Лейлін Анна, раптово згадавши дещо.
Він вже пробачив свою внутрішню життєву енергію. Як Лицарю, йому потрібно було ще трохи потренуватися, щоб підняти свої характеристики вище 3. Хоча Лейлін планував йти шляхом Мага, йому нічого було втрачати від збільшення характеристик.
https://literna.net/uk/books/118-chornknizhnik-u-sviti-mahiv