Група нарешті дісталася гори Байба, перетнувши гірські хребти.
Гора Байба складалася з незліченної кількості вершин. Ці гори були унікальними: кожна з них стояла відокремлено від інших, а їхні верхівки здіймалися високо за хмари!
Схили вкривала прадавня рослинність, тому коли група наблизилася до гори Байба, вони побачили не просто голі кам'яні вершини різної висоти, а гігантські лози, що звисали просто з неба!
Товсті гілки дерев із густих хащів тягнулися від однієї гори до скель іншої. Рослинність цих сотень гір перепліталася між собою, утворюючи справжнісінький летючий ліс!
Це неймовірне природне диво ховалося глибоко в горах Ціньлін. Уявити щось подібне, не побачивши на власні очі, було просто неможливо. Дерева росли на одній висоті з хмарами, а самі гори нагадували гігантські колони, що з'єднували небо і землю. Підвівши погляд, група могла розгледіти крихітні різнобарвні цятки, що кружляли над скелями, вкритими деревами та квітами. Це були не хто інші, як демонічні горобці, яструби та монстри-бджоли різних рівнів, що населяли ці гори...
— Гора Байба — це справжній рай для Крилатих Звірів. Від підніжжя гір Ціньлін і до Священного Водоспаду на самісінькій вершині — що вище мешкають істоти, то вищий їхній статус у цій ієрархії. Багато племен демонічних птахів злітаються сюди в певні сезони, щоб віддати шану Імператору Пернатих! — Чжан Сяохоу задумливо поглянув на гору Байба, яка зараз відкривала їм лише верхівку айсберга.
Чжан Сяохоу бував на горі Байба безліч разів, але цей захопливий краєвид щоразу вражав його до глибини душі.
— Імператор Пернатих? — здивовано перепитала Юй Шиши.
— Мені розповів про це один старий, що жив неподалік гір Ціньлін. Крилаті Звірі дуже суворо дотримуються своєї соціальної ієрархії. Висота, яку вони займають, прямо відображає їхній статус. Їм заборонено підніматися вище цього рівня навіть під час польоту. Тих, хто порушить це правило, жорстко покарає Імператор Пернатих!
— Це істота з найвищим статусом серед усіх Крилатих Звірів. Він не просто правитель Раю Крилатих Звірів на горі Байба, він також керує всіма Крилатими Звірами в горах як на північ, так і на південь від Ціньлін. Істота з абсолютною владою, — пояснив Чжан Сяохоу.
— Всратися можна! Ніколи раніше про таке не чув, — зізнався Чжао Ман'янь.
Солдати Фіолетового Імперського Батальйону теж уважно дослухалися до розповідей Чжан Сяохоу.
Гора Байба вочевидь виходила за межі їхнього досвіду. Скелі під хмарами, летючі ліси, що затуляли небо, і незліченні летючі створіння навколо — усе це неабияк вражало. А найголовніше — блакитне небо здавалося таким близьким. Назвати це місце справжньою утопією гір Ціньлін було б зовсім не перебільшенням!
— Імператор Пернатих відрізняється від тих демонічних потвор, які постійно прагнуть розширити свої території. Він суворо наказує підлеглим йому Крилатим Звірам не залишати межі свого ареалу. Летючі істоти насправді надзвичайно могутні, проте вони рідко першими нападають на інші види, включно з людьми. Ми звикли звертати увагу лише на тих монстрів, які постійно вторгаються на наші землі, тому багато хто помилково вважає, що летючі істоти гір Ціньлін слабкі й не становлять для нас особливої загрози. Армія також вважала Ціньлін незначною проблемою порівняно із Західним Хребтом, озером Дунтін та Шеньнунцзя. Однак наші погляди кардинально змінилися, коли ми вперше відкрили гору Байба! — впевнено промовив Чжан Сяохоу.
Він багато років мав справу з горами Ціньлін, але що більше він про них дізнавався, то незбагненнішими вони йому здавалися.
— Тобто тебе підвищили до генерал-майора тільки тому, що рівень небезпеки гір Ціньлін переоцінили? — холодно пирхнув Лі Десінь.
Рівень небезпеки гір Ціньлін справді змінили кілька років тому. Раніше тут ніколи не було генерал-майора. У минулому за цю зону відповідав лише бригадний генерал, але тепер армія призначила генерал-майора для нагляду за Ціньлін. Багато хто вважав, що цю посаду навмисно створили для когось із впливовими зв'язками.
Мало хто знав правду, адже вони ніколи не бували в горах Ціньлін!
Роль Чжан Сяохоу була критично важливою, хоча інші й не сприймали її всерйоз. Проте самого Чжан Сяохоу це не обходило. Він був рішуче налаштований виконувати свої обов'язки в горах Ціньлін, незважаючи на звання. Стародавня Столиця зазнала катастрофічних втрат під час лиха, тому їй життєво необхідні були кілька років миру. Чжан Сяохоу просто не міг дозволити летючим істотам Ціньлін створювати проблеми, поки Стародавня Столиця оговтується!
На щастя, лідер летючих істот також тримав своїх підлеглих у шорах. Чжан Сяохоу залишалося лише наглядати за кількома надто запальними видами, щоб підтримувати мир!
— Гора Байба поділена на різні рівні. Найнижчий рівень — це Рівень Лозового Купола, який ми зараз бачимо. Царство Лозового Купола знаходиться трохи вище за більшість інших гір Ціньлін. Опинившись на цьому рівні, ми зможемо оглядати більшу частину гірського масиву, — пояснив Чжан Сяохоу.
— Ті дерева — це лише найнижчий рівень? — ошелешено випалив Мо Фань.
— Так, звідси ми просто не бачимо вищих рівнів! — відповів Чжан Сяохоу.
— Тоді який рівень над ним? — поцікавилася Юй Шиши.
— Ярус Попелястого Вітру. Він складається з кількох десятків гір, укритих Попелястими Лісами. Його так називають, тому що Вітер Скорботи на тій висоті не вщухає ніколи, і він набагато сильніший за той вітер, з яким ми стикалися внизу. Слабші створіння не здатні його витримати. Тільки наймогутніші Крилаті Звірі можуть там літати, — сказав Чжан Сяохоу.
— Тобто в Ярусі Попелястого Вітру мешкають лише могутні істоти? — запитав Бай Хунфей.
— М-м, тільки могутні! — підтвердив Чжан Сяохоу.
— А над ним є ще якийсь рівень? — спитав Мо Фань.
— Так, але я чув про нього лише з чуток. Він називається Царством Небесних Хмар, — відповів Чжан Сяохоу.
Почувши цю назву, Лінлін миттєво відтягнула Мо Фаня вбік і прошепотіла йому:
— Цзян Ся згадував Царство Небесних Хмар. Він казав, що Дерево Клятви — це стародавнє дерево, нерозривно пов'язане з Царством Небесних Хмар!
— Отже, це означає, що в минулому Цзян Ся та Янь Ши дісталися найвищого рівня цього Раю Крилатих Звірів, принесли звідти насінину Дерева Клятви і заснували Союз Примусу? — припустив Мо Фань.
— Більш-менш, Цзян Ся не надто вдавався в деталі. Схоже, нам усе ж доведеться дертися вгору, — зауважила Лінлін.
— Але, якщо це рай Крилатих Звірів, чи справді ми знайдемо тут Бога-Оленя? — засумнівався Мо Фань.
— Може, це й рай Крилатих Звірів, але тут повинні жити й інші види. Я впевнена, що ми на правильному шляху, — переконано сказала Лінлін.
Лінлін прочитала чимало стародавніх записів, де побіжно згадувався Бог-Олень. Багато з них вказували саме на гори Ціньлін, але Лінлін не могла бути впевненою на сто відсотків, оскільки ця інформація ніколи не перевірялася. Тільки ті люди, які побували в Царстві Небесних Хмар, як-от Цзян Ся, могли б знати точне місцезнаходження Бога-Оленя!
— М-м, таке містичне місце цілком пасує до святості Тотемного Звіра... — кивнув Мо Фань.
Вони були вже зовсім близько до Тотемного Звіра!
Вони були вже зовсім близько до Верховного рівня!