Це рідкісне явище багряного неба тривало всю ніч. Воно остаточно розвіялось лише на світанку.
Мо Фань гадки не мав, чи з'явився Острів Забуття на краю Червоного моря. Шрів казав, що Брама Потойбіччя залишатиметься відчиненою протягом трьох років. У цей період Потойбіччя більше не буде відокремленим виміром, і його справжнє обличчя поступово відкриється світу.
Однак армія, що вдиралась до Потойбіччя, належала не якійсь країні, а Королівству Нежиті з Китаю!
Стародавній Імператор завжди мав пристрасть до завоювання нових територій. Потойбіччя, де єгипетська нежить жила в мирі, цілком могло виявитись тим самим місцем, яке він так довго шукав!
У землях Гізи і нічне небо, і земля забарвились у червоний. Крики нежиті, сповнені люті та приниження, луною розносились навсібіч.
Семеро постатей пробирались низовиною, прямуючи до Земель Барго. Це були не хто інші, як Мо Фань та його команда, що щойно вирвалась із Піраміди.
— Нарешті я можу насолодитись свіжим повітрям! — радісно вигукнув Чжао Ман'янь.
— Угу, минуло трохи більше двох місяців, а здалося, що ціла вічність... — озвалась Міос.
— Ну, з огляду на мої спостереження, гадаю, ми провели в Піраміді майже чотири місяці, а не два, — промовив Шрів.
— Чотири місяці?
— Серйозно? Тоді не дивно, що це були такі тортури. Ми просиділи в тій Піраміді майже пів року!
Жодні винаходи магічних технологій усередині Піраміди не працювали. Навіть механічні годинники з пружинами показували неточний час, тож група могла лише приблизно оцінювати час за тим, скільки їм потрібно було для відновлення енергії. На превелике здивування, минуло цілих чотири місяці — від самої цієї думки мороз ішов по шкірі!
— На відновлення енергії йшло більше часу, оскільки магічний фон усередині Піраміди не такий насичений, — підсумував Шрів.
— Хай там як, яке ж це полегшення, що ми знайшли вихід. Повертаймося до Каїра! — сказала Гайді.
— Я заб'ю свою кімнату кралечками під зав'язку! — збуджено випалив Чжао Ман'янь.
Коли група залишила Землі Барго, на горизонті нарешті показався Каїр. На той час, як вони дісталися міста, небо вже розвиднілося, та Потойбічне Світло Піраміди Хафри все ще осяювало ці землі. Війна не закінчилась. Околиці Каїра оточували густі сірі хмари, що чинили на місто справжній задушливий тиск!
— Війна ще триває? Минуло ж стільки часу! — здивовано промовив Мо Фань, дивлячись на поле бою.
— Вона так просто не закінчиться. Це щонайбільше третя фаза... але для міста ситуація виглядає кепсько, — відповіла Міос.
Нежить уже прорвала кілька безпечних зон, що свідчило про захоплення значної частини Фортеці Каїр. Саме місто опинилось би в смертельній небезпеці, якби Фортеця Каїр, що слугувала лінією оборони, впала.
Каїр був уже просто перед ними. Саме тоді, коли група збиралась увійти до міста, Мо Фань відчув поблизу незвичну присутність.
Він миттю обернувся. Здавалось, ніби хтось за ним спостерігає.
Ступивши ще кілька кроків, він знову озирнувся. Раптом побачив жінку з блідим обличчям і червоними губами, що присунула своє обличчя впритул до його, — він ледь не заверещав від жаху.
— Гей, малий, це я! — хихикнула жінка, з'явившись нізвідки, наче привид посеред білого дня.
— Моя Королево, чи не могли б ви наступного разу не лякати мене так? — важко зітхнув Мо Фань.
— Чудова робота! Брама Потойбіччя відчинена. Я вже сповістила нашого імператора. О так, як же приємно знати, що ми скоро підемо на війну. Сподіваюсь, Потойбіччя нас не розчарує... — сказала Королева Потойбічного Світу.
— Схоже, моя місія тут виконана. Більше не турбуйте живих. Кожен тут просто намагається вижити. Це й так неабияк важко! — озвався Мо Фань.
— Що ти таке верзеш? Відколи це ми самі лізли до живих? Це все через тих жадібних людей, які намагались розграбувати наші гробниці й вкрасти наші скарби! — миттю заперечила Королева.
— Скільки вам років? Невже вам обов'язково бути такою прискіпливою до нас, молодих? Не кожна нежить має мізки, як у вас, — вони ж просто накидаються на першого-ліпшого... — відповів Мо Фань.
— Облиш ці балачки! Мо Фаню, мушу тобі сказати: кількість нежиті набагато більша, ніж ти можеш собі уявити, і не всі мерці підкоряються нашим наказам. Твоїм людям краще остерігатись дикої нежиті, що безцільно блукає навколо. Не хочу, щоб наступного разу ти прийшов до Імператора зі звинуваченнями. Ти серйозно вважаєш його тепер посланцем миру?! — випалила Королева.
— Ви доволі швидко вчитесь. Навіть знаєте термін "посланець миру"! — Мо Фаню аж мову відібрало.
— Нежить завжди залишатиметься нежиттю. Їхні інстинкти спонукають убивати й полювати на кров, що робить їх природними ворогами живих. Ми вдираємось до Потойбіччя лише для того, щоб провчити Хуфу. Було б наївно з твого боку думати, що нежить у майбутньому просто перестане атакувати людські міста, — гмикнула Королева.
— Я теж ніякий не посланець миру, але зараз наша країна опинилась у скрутному становищі через підняття рівня моря. Морські монстри раптово стали нашою найбільшою загрозою, тож було б чудово, якби ваше Королівство Нежиті могло залягти на дно на кілька років... Ми всі хочемо кращого життя. Якщо людство вимре, нежиті теж доведеться несолодко, — промовив Мо Фань.
— Що це за нісенітниці? Не забувай, вторгнення в Потойбіччя було моєю ідеєю. Ти повинен мені дякувати! — пирхнула Королева.
— Так-так, ви найвродливіша та найрозумніша жінка-привид, яку я коли-небудь зустрічав. Під час Свята Цінмін я обов'язково спалю для вас найновішу трендову косметику й модний одяг, щоб ви могли засліплювати своєю красою інших привидів! — запевнив Мо Фань.
— А чому б тобі не принести їх особисто? Я б воліла, щоб ти залишився зі мною, мені там доволі самотньо... — хихикнула Королева.
— Згляньтесь на мене, враховуючи, скільки зусиль я доклав для виконання цього завдання. Чому б вам не придивитись до мого брата Чжао Ман'яня? Він якраз із тих типових хлопців, які подобаються багатьом жінкам...
— Досить уже базікати. Дозволь мені подрімати у твоєму Контрактному Просторі. Я страшенно втомилась від усіх тих справ, якими довелось займатись останнім часом, — Королева потягнулась, демонструючи спокусливу фігуру, що чітко вимальовувалась крізь тонкий одяг, щільно облягаючи тіло.
— Серйозно? Ви справді можете увійти до мого Контрактного Простору, не будучи моїм Контрактним Звіром? — здивувався Мо Фань.
— Просто відкрий його. Є дещо, за чим мені ще треба наглядати, тож поки що мені краще триматись поруч із тобою, — підтвердила Королева.
— Гаразд, — Мо Фаню було неабияк цікаво, як Королева збирається потрапити до його Контрактного Простору.
Мо Фань відкрив Контрактний Простір. Той завжди слугував гніздечком для Маленької Полум'яної Белль. Крихітка виявилась доволі привітною до Королеви Потойбічного Світу й повільно відсунулась, звільняючи для неї трохи місця.