— Спочатку ти нам усі вуха прожужжав, щоб ми трималися подалі від цієї Попелястої Бурі Ненависті, а тепер пропонуєш верхи на ній заїхати прямо в Піраміди? Ти що, знущаєшся?! — Чжао Ман'янь боляче смикнув Шріва за цапину борідку.
Попри юний вік, Шрів навмисно відростив собі цю борідку. Разом із його низьким зростом такий вигляд міг хіба налякати до смерті якусь маленьку дівчинку!
— Пусти, пусти, боляче ж... просто вислухай мене! — заволав Шрів.
Чжао Ман'янь розтиснув пальці. Шрів із жалем зиркнув на кілька волосин зі свого обличчя, що впали на землю, і взявся пояснювати:
— Піраміди — це мавзолеї фараонів, тому природно, що туди не пускають чужаків. Фараони наймали найкращих архітекторів для своїх гробниць не лише заради того, щоб нащадки їм поклонялися та віддавали шану, а й щоб ніхто не втручався в їхнє правління над мертвими...
— Може, перейдеш до суті й перестанеш молоти дурниці?! — нетерпляче перебив Мо Фань.
— Коротше кажучи, живі не можуть потрапити до Пірамід. Уся споруда герметично запечатана й захищена магічними Формаціями, я вже мовчу про десятьох Темних Майстрів Меча та Сфінкса на варті. Їхня система безпеки надійніша за будь-яку сучасну військову базу. Існує лише один спосіб пробратися всередину, і працює він тільки тоді, коли Піраміди вбирають ненависть мертвих із зовнішнього світу.
— Будь-якому житлу потрібна вентиляція. Навіть найзахищеніша військова база потребує повітря. Мерці теж мусять чимось дихати у своїх гробницях, тільки замість кисню вони вдихають ненависть, гнів, біль і саму ауру смерті. Попеляста Буря Ненависті — справжній делікатес для фараонів і знаті, що мешкає всередині. Зони вентиляції, на які я вказував, — це якраз місця, де час від часу зароджується ця буря. Це наш єдиний шанс пробратися всередину, — детально розтлумачив Шрів решті.
— Оце так лайно! — вилаявся Чжао Ман'янь.
— А іншого способу немає? Ми не можемо просто виманити Темних Майстрів Меча, а потім зайти через головний вхід? — запитав Мо Фань.
— Ти хоч раз бачив Піраміду з дверима? — відповів запитанням на запитання Шрів.
Мо Фань на мить замислився й визнав, що заперечити нічого.
— Питання в іншому: хіба привиди й духи не розірвуть нас на шматки, щойно ми опинимося всередині цієї Попелястої Бурі Ненависті? — поцікавилась Гайді.
— Саме тому нам доведеться замаскуватись під живих мерців, — відповів Шрів.
— Без проблем, я тебе прямо зараз приб'ю, — озвався Чжао Ман'янь.
— Ні-ні, я не про справжню смерть! Брате Чжао, кілька з нас — маги Елемента Нежиті. Замаскуватись під мерців — завдання цілком посильне. У мене з собою Гірка Пилова Мумія. Аура ненависті, яку вона випромінює, майже не відрізняється від тієї, що панує всередині Попелястої Бурі. Вона й проведе нас у самісінький епіцентр... — заспокоїв його Шрів.
— Це нею ти добував Джерело Фараона з інших Пірамід? — з цікавістю запитав Мо Фань.
— Так, це унікальна нежить, яку більше ніде не знайти. Моя коштовність! — з гордістю заявив Шрів.
— Зрозуміло. Схоже, генерал Хакен не помилився, взявши тебе до команди. Ти виявився куди надійнішим, ніж якийсь черговий могутній маг, — кивнув Мо Фань.
Навіть найсильніший маг однаково загинув би від рук десяти Темних Майстрів Меча та Сфінкса, а Шрів щойно розв'язав їхню найголовнішу проблему — знайшов спосіб пробратись усередину!
У Піраміді Менкаура панував суцільний хаос. Окрім духів, там вешталися зміїні й скорпіонячі демони та зграї пустельних лисиць. Хто саме є володарем цього місця, не знав ніхто, адже Фараон Менкаур помер ще до того, як його воля встигла втілитись у нежить.
Такий безлад був звичною справою для Пірамід з різними рівнями та видами мешканців. Більшість тамтешніх створінь полювала саме на Джерело Фараона — воно допомагало їм еволюціонувати!
Шріву довелося змиритись із втратою частини свого скарбу заради того, щоб команда потрапила до Великої Піраміди Гізи. Він розбризкав рештки Джерела Фараона біля Піраміди Менкаура і став терпляче чекати, поки демонічні істоти та нежить зчепляться в бійці за це дорогоцінне джерело сили.
Перший етап пройшов як по маслу — головне тому, що маги Елемента Нежиті могли без жалю викликати якусь дрібну нежить, щоб та доставила Джерело Фараона до Піраміди Менкаура й відкоркувала флакон. Решті команди залишалось тільки чекати біля Великої Піраміди Гізи.
Над Золотою Землею Гізи почала збиратися сіра штормова хмара, супроводжувана моторошним завиванням. За розрахунками Шріва, Велика Піраміда Гізи мала розпочати "вентиляцію" приблизно за півгодини. Запас Джерела Фараона в них був обмежений, тож проґав вони цей момент — і пробратися в Піраміду, не сполохавши Темних Майстрів Меча, стало б майже неможливо.
Шрів, лежачи на вершині піщаної дюни, раптом спантеличено запитав:
— Дивно, а куди поділись решта Темних Майстрів Меча?
— Їх семеро, — підтвердила Гайді.
Будучи магинею Звуку, вона напрочуд гостро відчувала присутність демонічних істот. З того боку Піраміди, де стояла їхня група, вартувало четверо Майстрів, і ще по одному — з решти трьох боків, разом семеро!
— Я ж казав, що троє з них мертві, тільки ви мені не повірили, — нагадав Мо Фань.
— Ті троє, мабуть, патрулюють десь усередині. Ти просто випадково вгадав кількість тих, що зовні! — вперто заперечила Міос, так і не повіривши йому.
Мо Фань не мав жодного бажання переконувати Міос та решту, якщо ті все одно вперлися на своєму. Хай там як, а зовні лишалося рівно семеро Темних Майстрів Меча!
— Побиття почалося, — вигукнув Шрів, вловивши віддалений шум.
— А скількох демонічних істот може привабити твоє Джерело Фараона? Певен, що воно виманить усіх сімох Темних Майстрів Меча одразу? — стурбовано запитав Му Бай.
— Темні Майстри Меча, що охороняють Піраміду, діють як одне ціле. Та й невже ти справді думаєш, що ці віддані слуги байдужі до Джерела Фараона? — пирхнув Шрів.
Джерело Фараона лишалося найкращим засобом посилення нежиті. Темні Майстри Меча далеко не найпотужніші серед істот рівня Правителя, тож самі не проти були б стати могутнішими!
— Вони й справді відходять! — повідомила Гайді.
Темні Майстри Меча навколо Великої Піраміди Гізи заворушилися, немов уловивши манливий запах Джерела Фараона.
— Ходімо, треба сховатись під Попелястою Бурею Ненависті, і швидко, — скомандував Шрів.
Він побіг попереду, на ходу вимовляючи закляття Елемента Нежиті. У повітрі перед ним спалахнули символи, написані кров'ю, і закружляли, складаючись у криваві сторінки обабіч нього.