Фенна остовпіла, дивлячись на Мо Фаня крізь білу пару, що здіймалась над розпеченою кров'ю молодої Медузи. Здавалось, вона могла бачити навіть те, як шалено калатає його серце просто перед нею!
Генерал Хакен теж завмер від подиву. Тієї миті, коли юнак розірвав істоту голими руками навпіл, у ньому відчувся дух, непохитний, як скеля. Такої безстрашності генерал не бачив за все своє довге життя. Йти проти цілого могутнього виду, проти самого військового генія, що правив містом, — а він і не подумав відступити!
Дві половини тіла Медузи ще сіпались конвульсивно, силкуючись зрости докупи, та не встигли — плоть почала твердіти.
За мить обидва шматки взялись каменем зсередини назовні. Молода Медуза сконала остаточно.
Скам'яніле тіло розсипалось попелом і розтануло само собою, наче його й не було.
Серед того пилу Мо Фань помітив щось, огорнуте яскраво-червоною плівкою. Крізь напівпрозору оболонку проступав тендітний силует, скручений усередині...
Спершу він вирішив, що це велетенське яйце Медузи, та придивившись пильніше — не стримав радісного вигуку...
Апас!
Це справді була вона! Молода Медуза, виходить, проковтнула дівчинку цілою й тепер поволі перетравлювала її особливим чином, щоб перейняти собі частку її краси.
— Вона жива! — Фенна дивилась на оболонку, що випала з тіла Медузи, з сумішшю подиву й жаху. Їй важко було навіть уявити, що генерал Ітан свідомо згодував живу дитину цій тварюці!
Подих Апас ледь вловлювався, та він таки жеврів. А отже, Диявольська Ніч не збрехала — дівчинка була жива. Молода Медуза просто проковтнула її цілою, і тепер вона перебувала десь усередині тіла істоти!
Більшість зміїв не рвуть здобич на шматки. Вони паралізують жертву отрутою чи задушливими обіймами, а тоді ковтають цілком, щоб перетравлювати повільно й невблаганно... І навіть залишаючись притомною увесь цей час, жертва не має жодного шансу чинити опір.
Саме через таке пекло й пройшла Апас. Її поглинули живцем, тіло стиснулось до немислимо крихітних розмірів, замкнене в коконі десь усередині чужого шлунка.
Коли Мо Фань уперше зустрів молоду Медузу, він відчув у ній ледь відчутний слід власної Темної Матерії. Тому й повірив словам Ітана про смерть Апас без зайвих сумнівів. Яким же стало його потрясіння тепер — дівчинку проковтнули живою!
Лють і шалена радість вирували в ньому водночас! Вона жива, вона досі жива!
Він блискавично розірвав оболонку на клапті й дбайливо визволив Апас, чиї одяг і шкіра вже частково зрослись із нею.
Дівчинка була геть виснажена всім пережитим усередині істоти. Вона була вся вкрита шлунковими рідинами молодої Медузи. Деякі з її кісток, очевидно, були зламані, враховуючи форму, яку було змушене прийняти її тіло. Її ніжне обличчя також було пошкоджене. Важко було уявити, що колись вона була прекрасною маленькою дівчинкою.
Побачивши стан Апас, Фенна на мить затамувала подих, а тоді швидко сформувала Закляття Води, змиваючи з дівчинки в'язкі рештки.
— Я приведу цілителя, — мовила вона.
Мо Фань лише кивнув. Він вихопив кілька дорогоцінних рятівних настоянок, що приготувала для нього Є Сінься, і спробував напоїти ними Апас.
Дихальні шляхи дівчинки були забиті — звичайним способом напоїти її не вдавалось. Скористатись Телекінезом він не наважився: надто ризиковано для й без того вже ослаблених легень. Лишався один-єдиний спосіб — найдавніший з усіх, яким рятували безнадійних задовго до появи цілительської магії.
Отруйна рідина обпалила йому губи майже до оніміння, та Мо Фаню було байдуже — перед очима стояла усмішка Апас, коли та мріяла вголос про навчання магії. Він не спинявся, поки не переконався, що вона знову може дихати.
Генерал Хакен стояв осторонь, спостерігаючи, як юнак випробовує геть усе, аби врятувати дитину. Його потьмянілі старістю очі здригнулись лише раз.
— Прокинься, прокинься, Апас, це старший брат... ти ж обіцяла мені триматися з усіх сил, жити... виживеш — я особисто навчу тебе магії: блискавки, вогню, простору, тіні, виклику — якого Елемента забажаєш, того й навчу...
Мо Фань відчув, як дихання дівчинки слабшає з кожною миттю. Тіло балансувало на самій межі — ще трохи, і воно просто не витримає такого тягаря!
Він хутко влив у неї дорогоцінні настоянки Є Сінься. Рідина, наповнена життєвою силою, обернулась усередині цілющою хвилею — вона зшивала пошкоджені тканини й будила органи, що вже поринали у вічний сон...
Мо Фань зробив геть усе, що було в його силах. Лишалось тільки покладати останню надію на настоянки Є Сінься!
— Мо Фаню, ти справді подаси на Ітана до Міжнародного військового трибуналу? — озвався генерал Хакен.
— Я не покладаю жодних надій на офіційні інстанції! — серце Мо Фаня краялось від болю й люті, поки він дивився, як Апас балансує на межі між життям і смертю.
— А той план, що ти виклав Фенні, — він справді спрацює? Звучить як чисте божевілля... — обережно поцікавився генерал.
— Якщо пригадуєте, що я колись власноруч відбив атаку Великої Піраміди Гізи, сумніви щодо цієї пропозиції мають самі собою відпасти! — огризнувся Мо Фань.
Генерал Хакен, схоже, і справді надто зістарився. Чому б не ризикнути хоч раз? Навіщо й далі скніти в вічному страху перед нежиттю та демонічними звірами?!
— Твоє рішення знищити молоду Медузу обернеться для Каїра справжньою кривавою банею. Хочеш урятувати дівчинку — доведеться йти проти цілої армії під командуванням самого Ітана... — не вгавав генерал.
— За наслідки власних учинків я відповім сам. А щодо Ітана — цей покидьок не заслуговує навіть дихати на цьому світі. Я особисто відправлю його просто в пекло! — крижаним тоном відрубав Мо Фань.
— Гаразд, я приймаю твою пропозицію щодо відкриття Брами Підземного Світу. Докладу всіх зусиль, щоб тобі посприяти. Хай навіть сама перемога у війні не стане підставою для арешту Ітана — це буде важливим кроком до його падіння! — мовив генерал Хакен.
У відповідь пролунало лише холодне пирхання Мо Фаня. Генерал зрозумів — той роздратований його впертістю, — і похитав головою з гіркою посмішкою, кинувши погляд на Апас:
— Вона мусить вижити. Віднеси її до моїх людей — там вона поступово стане на ноги.