Мо Фань причаївся в темряві, стежачи за крижаним пилом, що тримав стрій навколо Вані, немов слухняне військо.
Це вочевидь був Лід рівня Душі — Елемент Льоду Вані сягнув самої вершини просунутого рівня. Обережно закутавшись у цей крижаний пил, Вані й справді ставав для Мо Фаня твердим горішком. Зрештою, Болото Темряви лише заважало його Магії Землі вільно снувати під землею й на поверхні, та аж ніяк не забороняло захищатися нею.
Здолати верховного мага, коли той нічим не скутий, — завдання не з простих, тим паче що Вані вже знав дещо про здібності Мо Фаня. Частина найкращих прийомів утратила силу — не було звичного козиря несподіванки.
Захист у Вані теж був на диво міцний. Цей тип уперто тримав глуху оборону весь час, поки діяло Болото Темряви, і байдужісінько ставився до застою — адже це не йому доводилося рятувати Апас. А з кожною хвилиною зволікання шанси на те, що Апас загине, тільки зростали, — та й Чжао Ман'янь міг не дожити, бо Гангма вочевидь був людиною мстивою!
— Покажися! Тобі ніколи мене не здолати, навіть якщо ти використаєш усе, що маєш! — глузливо загорлав Вані. — Ха-ха-ха, стрибнути в самісіньку гущу демонічних звірів заради вмираючого Викликаного Звіра, а тоді ще й піти проти цілої армії заради якогось дівчиська, навіть гадки не маючи, хто вона і звідки? Мені бракує слів, щоб тебе описати! — додав він.
— Звідки в тобі стільки самовпевненості? Невже й справді гадаєш, що встоїш проти мене зі своєю жалюгідною культивацією? Я верховний маг, переді мною багато хто змушений хилити голову й кланятися, тож за кого ти себе взагалі маєш? Щойно це болото щезне — настане час і мені розтоптати тебе! — не вгавав Вані.
Промовляючи це, Вані не переставав шукати Мо Фаня, і щойно замовк — відчув чиєсь дихання зовсім близько.
— Хм, який нудний трюк, час зустріти свою смерть! — Вані вп'явся поглядом туди, звідки долинало дихання. Крижаний пил раптом закружляв із моторошною швидкістю!
Розігнавшись до певної швидкості, крижаний пил ставав смертоносним, як кулі. Коли незліченні крижані частинки хмарою рвонули на Мо Фаня, це нагадувало залп із кулемета Гатлінга — навіть гору перетворило б на решето!
Крижаний пил ринув уперед суцільним шквалом куль. Вані вмить помітив силует, що панічно метнувся вбік.
Вані розреготався. Йому трапився молодий супротивник, який не втримав спокою після провокації й сам себе видав. Тепер бій ставав простісіньким. Крижані кулі накрили таку площу, що тікати було вже запізно — невдовзі його тіло продірявить, як бджолиний стільник!
Вані стежив за напрямком польоту крижаних куль. Побачив, як вони влучили в постать, і почув глухий звук удару.
Вані рушив туди подивитися на закривавлений труп Мо Фаня, не втрачаючи пильності: Магію Льоду він не збирався відкликати, поки не пересвідчиться, що вражена постать — і справді Мо Фань. Найменший порух — і він одразу ж ударив би закляттям.
Та, діставшись місця, він не побачив жодного сліду крові.
Це його не здивувало. Він швидко озирнувся довкола...
Тьмяний вогник, схожий на полум'я свічки, раптом підступив до нього ззаду.
Вані здригнувся. Вогник був не більшим за свічку. Невже Мо Фань закрутив усю цю комбінацію заради такої дрібнички? Чим вона взагалі могла йому нашкодити?
Щось тут не так! — миттю збагнув Вані: вогник виявився не таким простим, як здавалося. Він зауважив, що крихітні крижинки, які висіли в повітрі, стискаються щоразу, коли вогник пролітає повз них!
Елемент Простору, Елемент Вогню... — Вані миттю склав картинку докупи і без жодних вагань довершив закляття, яке тримав напоготові.
Досвідчений маг завжди заздалегідь формував частину своїх Зоряних Шляхів і Візерунків, щоб довершити закляття тієї миті, коли знадобиться. Це звичний прийом для захисних заклять — адже головне тут точний розрахунок часу!
На верховному рівні маг здобував повний контроль над Зоряними Шляхами, Візерунками й Галактиками — навіть міг довільно керувати швидкістю їх формування, з'єднуючи й вибудовуючи магію на свій розсуд. Ідучи ближче роздивитися мертве тіло, Вані вже накреслив шість Зоряних Візерунків, навмисно притримуючи темп останнього. Та щойно щось здалося йому підозрілим, він миттю прискорився й довершив Зоряну Галактику.
Іншими словами, Вані вистачило часу на один-єдиний Зоряний Візерунок, щоб застосувати Просунуте Закляття. А це означало: супротивник не мав жоднісінького шансу вдарити з засідки!
Щойно сила, що стримувала Вогняну Кристальну Бомбу, зникла, назовні вихопилося моторошне полум'я. Вані встиг вчасно звести товстий щит, та енергія вибуху виявилася значно потужнішою, ніж він розраховував, — вона змела Просунуте Закляття і навіть підкинула самого мага в повітря!
Вані втратив рівновагу просто в полум'ї, що його поглинуло, — і хутко активував магічну броню.
Срібляста Крижана Магічна Броня прикрила його ще до того, як полум'я встигло йому нашкодити. Зіткнувшись із бронею, вогонь одразу видихнувся, а Вані дісталися лише незначні пошкодження від ударної хвилі!
Вані впав з висоти й гепнувся просто в купу уламків.
Його трясло від люті. Тільки подумати — верховний маг землі опинився в такому жалюгідному стані в бою проти якогось просунутого мага! Та як цей шмаркач узагалі тренувався? Його Магія Вогню була до смішного потужна — досить сильна, щоб пробити два шари захисту!
Вані звівся на ноги. Уже намірившись контратакувати, він краєм ока зачепив поглядом землю й помітив сталеві уламки, що стирчали з Болота Темряви.
— То ось де я, виявляється! — здогадався Вані, угледівши уламки.
Хіба це не той самий склад, що його раніше розтрощив Китовий Пагорб? Узявши його за орієнтир, він зможе знайти вихід із Болота Темряви!
Чудово! Цей покидьок зустріне смерть раніше, ніж сам гадав!
Вогняна Кристальна Бомба, хай яка страшна, усе ж не настільки сильна, щоб загрожувати життю верховного мага землі. Найголовніше зараз — знайти вихід із Болота Темряви!
Вані негайно подався вздовж уламків складу. Вогняні Кулаки, що летіли йому в спину, розбивалися об стіни, які він звів зі свого крижаного пилу.
Вані пробирався далі й нарешті побачив край Болота Темряви. Радість аж розпирала його зсередини!
Які шанси мав проти нього Мо Фань, позбавлений Болота Темряви?