Час минав швидко, поки Мо Фань і Чжао Ман'янь приємно спілкувалися з дівчатами в дорозі. До того ж, їм успішно вдалося накликати на себе ворожість решти студентів-чоловіків.
Було очевидно, що їхній наставник пішов поспілкуватися з Гайді. Хоча вони теж цікавилися нею, але не наважувалися переходити дорогу своєму наставнику, а загравати з Му Баєм вони, звісно, не могли. Дівчата з їхнього боку постійно хихикали, реагуючи на жарти Мо Фаня та Чжао Ман'яня; це стало нищівним ударом по їхній гідності!
Чоловіки зазвичай могли порозумітися між собою, але коли в справу втручалися жінки, вони миттю починали свердлити одне одного поглядами, відчуваючи непереборне бажання довести, хто з них кращий!
— Можна поцікавитися, чому ви прямуєте до Каїра? Ви туристи? Вам варто бути обережнішими, Каїр зараз не найбезпечніше місце. Нежить час від часу вилазить просто з-під землі. Ви зробили правильний вибір, приєднавшись до нас; принаймні з нами ви в безпеці, — заявив чоловік із напрочуд благородною аурою, що йшов за Зої. Він був добре вбраний: чоботи, джентльменський капелюх, розкішне пальто, і тримався з вишуканими манерами. — О, я Ферреро. Я з клану Золотої Троянди в Провансі, — додав він.
— Ферреро, хіба Прованс — це не те місце, де знаходиться найбільше у світі море квітів? Ми зможемо всі разом завітати до твого маєтку після випуску? — усміхнулася Зої.
Зої вочевидь була дуже популярною в групі. Вона була в хороших стосунках з усіма.
— З величезним задоволенням! Коли ви там побуваєте, то відчуєте, що всі люди в Провансі такі ж витончені, як і квіти. Людей по-різному виховують у різних місцях. Якось я подорожував на схід і помітив, що нецивілізовані, безплідні землі зазвичай народжують таких же нецивілізованих, невихованих людей, тому в мене залишилися не надто приємні враження від того місця... Звісно, зустріч із вами трохи змінила мою думку. Принаймні ваша сміливість підходити до першого-ліпшого заслуговує на певну повагу, — промовив Ферреро. Його слова миттю привернули увагу решти мандрівників.
Чжао Ман'янь і Мо Фань не були ідіотами; якби вони не зрозуміли, що цей тип дивиться на них звисока, вони могли б просто піти й здохнути!
— О, ледь не забув, — Ферреро знав, як утримати увагу на собі. Він помітив, що багато жінок дивляться на нього. Він одразу ж дістав кілька маленьких флаконів і сказав: — Я привіз це з дому, планував роздати незнайомцям, яких зустріну в дорозі. Це називається Чарівна Роса. Лише одна крапля подарує вам аромат золотих троянд, який триматиметься цілий тиждень. Золота троянда — дружелюбна квітка. Навіть демонічні звірі уникають її топтати. Тому Чарівна Роса може допомогти відлякати демонічних звірів...
Ферреро роздавав красиві флакончики, продовжуючи свою промову. Він навмисно вручав їх жінкам серед них, поводячись як справжній джентльмен. Ці жінки миттю опинилися на сьомому небі від щастя. Їхні очі яскраво сяяли, коли вони дивилися на Ферреро!
Караван наїзників на верблюдах налічував близько вісімдесяти осіб. Вчинок Ферреро миттю склав у кожної жінки в каравані чудове враження про нього!
Коли Ферреро закінчив своє шоу, він гордовито поглянув на Мо Фаня та Чжао Ман'яня, ніби намагаючись сказати: ви двоє селюків — просто ніщо, коли справа доходить до зваблення дівчат!
— Мо Фаню, у мене виникло непереборне бажання обматюкати когось, — Чжао Ман'янь був майже на межі. Він прогарчав: — Цей сучий син!
— Ми всі маємо різні навички, коли йдеться про дівчат. Немає потреби його лаяти. Якщо він справді діє тобі на нерви, просто знайди нагоду і вибий з нього все лайно. Подбай, щоб його обличчя перетворилося на суцільний синець, — відповів Мо Фань.
Не було сенсу сперечатися, якщо проблему можна було вирішити бійкою. Цього принципу Мо Фань твердо дотримувався!
Радість подорожі полягала не лише в зустрічах із вродливими незнайомками, а й у можливості дати прочуханки самовпевненим ідіотам. Це була їхня головна мотивація багато подорожувати!
— Не робіть нічого безрозсудного, я бачу, що вони не слабаки, — втрутився Му Бай.
Після короткого спостереження Му Бай помітив, що ці студенти, найімовірніше, були елітою Європейського Університету; їхня сила дорівнювала щонайменше рівню національної збірної!
— Навіть якщо ви зможете побити студентів, чи зможете ви впоратися з їхнім наставником? — додав Му Бай, продовжуючи виливати на них відро холодної води.
— Му Баю, чому ти ніяк не навчишся? Ми маємо бути на одному боці. Ти цього не розумієш? Подумай сам; якщо ми справді виб'ємо з них усе лайно, думаєш, вони й далі будуть до тебе приязними? — сказав Чжао Ман'янь.
— Я просто не хочу створювати проблем, — наголосив Му Бай.
— Як ти можеш казати, що ми намагаємося створити проблеми? По-перше, хіба їхній безсоромний наставник не спробував першим загравати з Гайді? Ми з Чжао Ман'янем підійшли до їхніх дівчат лише для того, щоб не залишитися в програші, але вони почали нас принижувати через свою вузькоглядність. Вони принизили всю нашу етнічну групу як азійців; ти справді вважаєш, що ми маємо це терпіти? Якщо так, то тобі явно бракує почуття приналежності до свого народу. Знаєш, що мені сказав голова Шао Чжен? Він сказав: "Під час подорожей неминуче траплятимуться люди, які люблять чіплятися до азійців. Ми, як представники молодого покоління, маємо правильно все сприймати. Ми не повинні думати, що вони не мали цього на увазі. Можливо, вони від самого початку заслуговували на те, щоб їм натовкли пику. Якщо ми терпітимемо їхні витівки, вони продовжуватимуть глузувати з нашого народу. Однак, якщо ми вдаримо їх в обличчя і виб'ємо їм кілька зубів, наступного разу вони можуть бути поблажливішими до азійців"», — пафосно заявив Мо Фань.
Му Бай явно захоплювався шанованими лідерами. Його було легко переконати, якщо заяву робила якась авторитетна фігура.
— Голова Шао Чжен справді так сказав? — з цікавістю запитав Му Бай.
— Звісно, можеш запитати його сам, коли побачиш наступного разу! — запевнив Мо Фань.
— Мо Фаню, чому мені пам'ятається, що голова лише радив нам бути обережнішими за кордоном? — тихо запитав Чжао Ман'янь, згадавши напутні слова голови, коли вони були в національній збірній.
— Саме так, він просив нас бути обережними з цими нарцисами! — швидко знайшов що відповісти Мо Фань.
— Завжди знайдуться люди, які надто пишаються собою. Просто проігноруй його, — порадив Му Бай.
— З тобою так нудно тусуватися, — зітхнув Чжао Ман'янь.
Поки Мо Фань і Чжао Ман'янь обговорювали, як їм провчити Ферреро, попереду каравану почали збиратися темні хмари. Вони злилися у величезний гриб, що виріс між небом і землею. Скупчення хмар поступово розросталося в міру просування каравану. Здавалося, ніби вони невпинно ростуть і поширюються.
— Ми скоро будемо в Каїрі. Територія під хмарами — це поле бою. Вона охоплює величезну площу, тому дуже ймовірно, що ми натрапимо на демонічних звірів на околицях, якщо спробуємо увійти до міста, — повідомив усім літній лідер каравану, Халла.
Халла був звичайним магом середнього рівня. Зазвичай він оцінював, скільки сильних магів супроводжує його, перш ніж визначати місткість свого каравану.
Він був досить досвідченим і знав, як уникнути зустрічі з нежиттю та демонічними звірами. Відверто кажучи, досвід найчастіше був набагато важливішим за силу, оскільки знищити всіх демонічних звірів усе одно було неможливо...
Пройшовши ще три кілометри, обличчя Халли раптом спохмурніло. Він попросив усіх зупинитися і суворо сказав: — Перепрошую, мабуть, нам доведеться розвернутися.
— Розвернутися? Ви серйозно? Ми подолали такий шлях!
— Еге ж, що значить розвернутися? Ми не можемо просто обійти поле бою? — запитав маг вітру.
Крім групи Мо Фаня та студентів Європейського Університету, у каравані було ще близько восьми магів; решту складали купці або люди, яким потрібно було терміново потрапити до Каїра.
Ці купці здебільшого займалися бізнесом, пов'язаним із війною. Вони постійно балансували на краю прірви, ризикуючи бути зметеними хвилею.
Половина магів, що супроводжували караван, були найняті купцями. Переважно це були маги середнього рівня. Масштаб бізнесу цих купців мав бути досить великим, якщо вони могли дозволити собі найняти магів середнього рівня.
Опасистий купець витріщився на густі хмари на горизонті.
Хоч він і був наляканий, цього було недостатньо, щоб змусити його відступити. Він звернувся до Халли: — Я заплачу вам удвічі більше, якщо ви проведете нас до Каїра безпечнішим маршрутом. Я більше не можу чекати. Вартість моїх товарів впаде вдвічі, якщо я затримаюся хоча б на день. Ці безпринципні ділки без вагань скористаються моїм становищем!
— Я відповідаю за вашу безпеку. Судячи з хмар, кожен можливий маршрут кишітиме демонічними звірами. Розворот — це наймудріше рішення в цій ситуації. Може, ваш бізнес і важливий, але життя — важливіше, брате, — відповів Халла.
— Я заплачу втричі! — купець стиснув зуби і підняв три пальці!
— Ви мене не зрозуміли, це справді занадто небезпечно...
— Учетверо!
— По рукам, — рішуче погодився Халла.
Мо Фаню знадобився певний час, щоб зібратися з думками після цієї розмови.
Святе лайно, суцільні інтриги!
— Брате, не обов'язково йому так догоджати. Ми студенти Європейського Університету. Тобі справді варто перейматися демонічними звірами, якщо ти попрямуєш до міста разом із нами? — озвався один зі студентів на ім'я Леон.
Леон був тим самим хлопцем, який обурився, коли Чжао Ман'янь підійшов до Софії. Він був набагато гіршим за Ферреро — звичайнісінький запальний дурень із ревнивою вдачею.
— Звісно, мені спокійніше знати, що ви з нами, але Халла залишається дуже надійним, коли йдеться про вибір найбезпечнішого маршруту, — дипломатично відповів купець.
Європейський Університет міг бути яким завгодно престижним, але вони всі однаково загинули б, якби ці студенти завели їх просто в гніздо демонічних звірів!
— Студенти Європейського Університету, кожен, кого ми зустрічаємо, — наш друг. Якщо попереду чекає небезпека, будь ласка, зробіть усе можливе, щоб захистити інших, — звернувся до них наставник Вані.
— Ми зробимо все можливе! — в один голос відповіли студенти.
Це був дуже поширений спосіб зміцнення репутації школи. Вані був достатньо розумним, щоб зробити своєму університету таку рекламу, адже подібні історії швидко розліталися серед звичайних людей!