Дисциплінарний офіс розташовувався в будівлі блідо-блакитного кольору, схожій на замок, на схилі гори. Саме звідти прибули патрульні маґеси. Вони відповідали за безпеку Альпійського Університету, зокрема за покарання студенток, які порушували правила.
Була вже пізня ніч. Мо Фань, Му Бай і Чжао Ман'янь стояли біля муру будівлі, викладеного з гальки. Маґеса з густими бровами загорнула недоїденого смаженого дикого зайця у шматок тканини. Злочинців спіймали на гарячому!
Під час вечері вони зустріли викладачку, яка очолювала Дисциплінарний офіс. Це була розкішна красуня приблизно віку Гайді. Вона виглядала доволі чарівно, але мала крижану й сувору манеру триматися, наче Черниця-Вбивця.
Вона була вбрана в коротку конопляну мантію, а її кінцівки були щільно закриті різними видами тканин. Шию ховав комір мантії. Вона носила рукавички й довгі чоботи, а обличчя прикривала напівпрозора вуаль. Її привабливі очі випромінювали крижаний погляд.
Було неможливо розгледіти хоч клаптик її шкіри, окрім чола. Мо Фань і Чжао Ман'янь уже обговорювали цю жінку на ім'я Бріанка. Їй, напевно, колись завдали глибокої рани, раз вона так ретельно ховає своє тіло. Ніхто з них і подумати не міг, що вони так скоро потраплять до її рук. Тепер болячe буде їм!
— До нас рідко навідуються гості, які настільки не поважають наші правила. — Голос Бріанки чітко видавав її неприязнь до цієї трійці.
— Ми були за межами території університету, — відказав Чжао Ман'янь.
— Правило свідчить, що заборонено завдавати шкоди будь-яким маленьким створінням в Альпах! — роздратовано заявила Бріанка.
— Альпи простягаються через кілька країн. Тільки не кажіть, що всі вони теж мають дотримуватися ваших правил?
— Я думала, ви вже розкаюєтеся. Не очікувала, що натомість ви шукатимете виправдання своєму проступку! — Бріанка зробила крок уперед, її підбори ритмічно зацокали по кам'яних плитах.
Інші патрульні маґеси швидко відступили. Мо Фань, Му Бай і Чжао Ман'янь просто втратили дар мови: чому вона засуджує їх так, ніби вони когось убили, тоді як вони просто їли смаженого дикого зайця? Це місце справді було Альпійським Університетом, а не психлікарнею з купою навіжених?
— Пані Бріанко, мені справді дуже шкода, що ми знову завдаємо вам клопоту. — Професор Лі та професор Чжен швидко підійшли до них.
Лі Сімей та Ши Цзюньшен були з ними. Лі Сімей дивилася на оточену трійцю, а Ши Цзюньшен зловтішався з їхньої ситуації.
Трохи згодом прибули також Гайді, Едіт і Шеріл, яких попросили наглядати за Мо Фанем та іншими. Мо Фань помітив, як Едіт і Шеріл перезирнулися з ноткою зловтіхи. Найімовірніше, саме вони й донесли на трійцю. Мо Фаня страшенно дратувала їхня поведінка!
Вони не пояснили правила Мо Фаню та іншим чітко, найімовірніше тому, що з нетерпінням чекали, коли ті вскочать у якусь халепу.
Після сутички з Гайді Мо Фань уже намагався стримувати свій гнів на цих двох. На його здивування, вони на цьому не зупинилися. Якщо він їх не провчить, то він більше не Фань!
— Пані Бріанко, вважаю, що вони ще не до кінця ознайомилися з правилами. Вони думали, що правила поширюються лише на територію університету, а не на всі Альпи, тому, гадаю, цього разу нам не доведеться їх карати, — підійшла й порадила Сейлан.
— Правила існують для того, щоб їх дотримувалися. Не має значення, чи це студенти нашого закладу, чи інших шкіл... — наполягала Бріанка.
— Яким буде покарання? — запитав Мо Фань.
— Примусове ув'язнення на пів місяця! — відрізала Бріанка.
— Нам байдуже, чи будемо ми в ув'язненні, ваша школа однаково нагадує в'язницю на горі, хоч і з гарними краєвидами. До речі, а м'ясо під час ув'язнення даватимуть? — поцікавився Мо Фань.
— Ти що, провокуєш мене? — її погляд став гострим.
— Мо Фаню, забудь про це і просто попроси в них вибачення. Вони не будуть чіплятися, — втрутився професор Чжен.
— Так, у них тут свої правила, нам просто потрібно їх дотримуватися, поки ми тут...
Метушня тривала аж до другої половини ночі. Зрештою Мо Фаня, Му Бая та Чжана Ман'яня відпустили до їхніх кімнат, але сон як рукою зняло.
Вони сиділи в кав'ярні бібліотеки. Чжао Ман'янь сердито міряв кроками підлогу біля вікна й лаявся: — Я ще ніколи в житті не почувався таким приниженим. Вони, трясця, змусили мене просити вибачення в зайця. Яке в сраку вибачення!
— Це не може просто так закінчитися. Ми мусимо провчити цих двох стерв! — Мо Фань лютився щоразу, коли згадував хитрі усмішки Шеріл та Едіт.
— Я ж казав вам підсипати їм препарат, але ви обидва постійно торочили, що це недоречно! — неабияк розлютився Чжао Ман'янь.
— Це був би перебір. До того ж, якби вони знову поскаржилися тій Черниці-Вбивці, нас би легко визнали винними. Якщо нас знову спіймають, вибаченнями вже не відкупимося. Вони точно покарають нас жорстоко. Зрештою, це ж збіговисько активісток за права жінок. Му Баю, а ти вмієш робити афродизіаки? — прошепотів Мо Фань.
Му Бай здригнувся і випалив: — Про що ти думаєш?
— Не зрозумій мене неправильно, нам потрібна зовсім крихта. Ми додамо її в їхній овочевий суп на обід. Хіба вони не повинні супроводжувати нас по обіді? Ми змусимо їх ходити за нами, поки їхні тіла горітимуть. Хіба не приємно буде дивитися, як вони труться ніжками під час ходьби? — пояснив Мо Фань.
— ХА-ХА-ХА, це геніально! — миттю розреготався Чжао Ман'янь. — Мо Фаню, ти справді безсоромний. Так вони не спіймають нас на гарячому, і їм доведеться терпіти ці тортури самим.
— Важко сказати, чи зможуть вони це витерпіти, — зауважив Мо Фань.
— ХА-ХА-ХА-ХА...
Їхній зловісний сміх рознісся кав'ярнею. Хоча Му Бай і не реготав, він усе ж погодився змішати афродизіак. Він міг проконтролювати дозу препарату, щоб уникнути непередбачуваних наслідків. Вони просто хотіли провчити цих двох жінок, щоб ті нарешті відчепилися від них!
Вранці вони відвідали лекцію однієї з поважних викладачок університету. Простора аудиторія була заповнена енергійними молодими жінками. Завдяки здоровому способу життя та правильному харчуванню їхня шкіра була білосніжною та сяючою, наче нефрит. Як наслідок, майже кожна студентка Альпійського Університету була розкішною красунею.
Вони мали постійно тримати сувору поставу, і всі вони випромінювали витончений та шляхетний темперамент. Якщо не зважати на безглузді шкільні правила, це місце справді було схоже на рай для очей, особливо для чоловіків...
Ближче до обіду в їдальні зібралися ті самі люди. Му Бай почав трохи нервувати, сидячи на своєму місці.
Відверто кажучи, він уперше робив такий підлий вчинок, тому все ще почувався трохи винним.
Як кажуть, з ким поведешся, від того й наберешся. Якщо він і далі тусуватиметься з такими людьми, як Мо Фань, то згодом і сам перетвориться на негідника!
— Сьогодні в нас томатний суп, смачного! — Студентка в білому фартусі підійшла з тацею і по черзі роздала кожному порцію супу.
В Альпійському Університеті все мало робитися за порядком, включно з роздачею їжі. Тому підсипати препарат у порції певних людей було дуже просто. Шеріл та Едіт сиділи на восьмому й дев'ятому місцях. Мо Фань не міг отруїти їжу безпосередньо на столі, оскільки там сиділи кілька верховних магів, які легко розкусили б його трюк. Тож він вирішив здійснити свій план ще до того, як суп подадуть.
— Мо Фаню, посередині одне вільне місце, ти впевнений, що все правильно розрахував? — прошепотів Чжао Ман'янь.
— Не хвилюйся, я все порахував, — запевнив Мо Фань.
— Добре.
Суп подавали порція за порцією. Му Бай нервував дедалі більше. Він хвилювався сильніше, ніж коли вперше вбив істоту рівня Командира. Тим часом Мо Фань і Чжао Ман'янь спокійно насолоджувалися своїм обідом. Здавалося, вони мали чималий досвід у подібних справах.
— Пані Бріанко, ви тут! Я думала, ви зайняті якимись справами, — з чарівною усмішкою звернулася до Бріанки помічниця на кухні.
— Мгм, мені вдалося залагодити їх швидше, ніж я думала. — Бріанка сіла на вільне місце.
— Сьогодні в нас ваш улюблений томатний суп, — помічниця поставила восьму тарілку томатного супу перед Бріанкою.
Очі Мо Фаня, Му Бая та Чжана Ман'яня миттю розширилися. Усі троє витріщилися на тарілку з супом.
Святе небо, у цьому супі було дещо зайве!
— Дай мені дві порції, — сказала Бріанка помічниці.
— Звісно, хвилиночку, сьогодні ми приготували додаткові порції. Візьміть і цю тарілку, а я пізніше принесу ще. Старшокурсниці, зачекайте, будь ласка, хвилинку, — сказала помічниця.
— Нічого страшного, пані Бріанка вчора пізно лягла спати через декого, хто не бажає дотримуватися правил. Їй точно не завадить додаткова порція супу, — озвалася Шеріл.
Дві тарілки супу опинилися перед Бріанкою. Здавалося, вона не помітила нічого підозрілого. Вона зняла рукавички, оголивши свою світлу, сяючу шкіру, і почала неквапливо насолоджуватися їжею...
Матінко рідна!
Мо Фань, Чжао Ман'янь і Му Бай відчули, що от-от вибухнуть.
Їм розповідали, що Бріанка — найталановитіша маґеса, яку Альпійський Університет бачив за останні тридцять років. Її культивація могла навіть перевершувати деяких старих професорів. Вона справді була експерткою, що жила в усамітненні на священній землі. Єдиною, хто міг з нею зрівнятися, була Гайді, але Гайді все ще була студенткою, тож її культивація вочевидь була слабшою!
— Мо Фаню, що сталося? Чому ти такий блідий? — стурбовано запитала Сейлан, яка сиділа навпроти нього.
— А, нічого, просто суп такий же жахливий на смак, як я і думав, — випалив Мо Фань.
Бріанка повільно підвела погляд і, насупившись, подивилася на Мо Фаня.
Цей суп був її улюбленою стравою, а Мо Фань щойно назвав його жахливим. Він що, навмисно наривається на неприємності?
Після обіду першою думкою, що сяйнула в головах Мо Фаня, Чжана Ман'яня та Му Бая, було спакувати речі й тікати якомога далі.
Щойно препарат подіє, Бріанка точно здере з них шкуру живцем. Навіть професорам Лі та Чжену буде непереливки зупинити її!