Священний Суд розташовувався між Альпами та Женевським озером. Середньорічна температура тут становила менше десяти градусів за Цельсієм. У цю пору року поверхня озера зазвичай була скута кригою. Здавалося, ніби вони крокують крижаним дзеркалом на небесах.
Спершу Мо Фань вирушив до Женеви, помандрував довкола Женевського озера, а потім почав сходження в Альпи. Професор Чжен був просто без тями від цього місця. Він пояснив студентам, що оскільки вони приїхали розширювати свій світогляд, їм краще подорожувати пішки, а не потягом, щоб неквапливо насолоджуватися вражаючими краєвидами Альп і гір, та отримати зовсім інший досвід єднання з природою.
Під час сходження перед ними й справді відкривалися приголомшливі краєвиди гір та озер, де тьмяний темно-коричневий колір безплідної землі та скель контрастував із витонченістю темно-синьої води та чистого білого снігу!
Мо Фаня мали викликати до Священного Суду як злочинця, але Університет Перлини не бажав дотримуватися їхніх процедур. Натомість вони насолоджувалися подорожжю, наче поважні гості Священного Суду!
Священний Суд фактично був пов'язаний з Альпійським Університетом, подібно до того, як Університет Храму Парфенону був пов'язаний із самим Храмом Парфенону.
Священний Суд підпорядковувався Магічній Асоціації П'яти Континентів і був найвищою судовою інстанцією для магів. Вироки щодо злочинців не підлягали оскарженню. Магічна Асоціація П'яти Континентів та країни під її юрисдикцією суворо карали б будь-якого злочинця!
Мо Фань образив Священний Суд у Храмі Парфенону. З іншого боку, Ізіша, яка досі обіймала важливу посаду у Священному Суді, не марнувала часу протягом останнього року. Вона була обмежена контрактом, укладеним кліриками, що забороняв їй вчиняти будь-які мстиві дії проти Мо Фаня та Є Сінся. Проте вона все одно могла завдати Мо Фаню клопоту, використовуючи закони, що регулюють магів!
Мо Фань зробив Священному Суду величезну послугу, заарештувавши Холодного Принца. Він безперечно заслужив шанс на беззастережне звільнення від покарання, але ця жінка все ще смикала за ниточки за лаштунками. Вона викликала Мо Фаня і наполягала на висуненні кількох звинувачень проти нього...
Звинувачення були доволі серйозними. Мо Фаня звинувачували у вбивстві Лицарів Золотого Сонця Храму Парфенону. Вона навіть перерахувала їхні імена, провокуючи їхні родини подати позов проти Мо Фаня!
Священний Суд не міг просто проігнорувати ці звинувачення. Якби Мо Фань не з'явився, його б, найімовірніше, визнали винним!
Кожен Лицар Золотого Сонця був верховним магом. Зазвичай верховний маг мав видатний статус у Європі і без проблем забезпечував цілий клан. Клан, який вимагав ув'язнення Мо Фаня, був стародавнім відомим кланом у Швейцарії — Рейни. Саме вони найбільше жадали побачити, як Мо Фаня конвоюють до Священного Суду наче якогось злочинця, проте Мо Фань просто насолоджувався життям і перебував у чудовому настрої протягом усієї подорожі!
— Мо Фаню, ти впевнений, що саме Рейни подають на тебе до суду? — запитав Му Бай із дивним виразом обличчя, зиркаючи на лист від Священного Суду.
— Стовідсотково вони, а що? — спантеличено озвався Мо Фань.
— Який збіг, подружжя, яке погодилося опікуватися моєю сестрою, походить із цього ж відомого клану! — сказав Му Бай.
— Може, це твоя сестра написала позов китайською мовою? ХА-ХА-ХА! — розреготався Чжао Ман’янь.
— Це трохи ніяково... — почухав потилицю Мо Фань.
Мо Фаню теж було цікаво подивитися, що це за Рейни. Священний Суд втратив кількох своїх магів під час того інциденту, але вони були готові заплющити на це очі. Натомість Рейни раптом вигулькнули нізвідки й подали на нього позов. Взагалі-то, якщо вже на те пішло, саме Храм Парфенону мав би подавати до суду! Зрештою, Лицар Золотого Сонця належав до Храму Парфенону...
— Ти справді вбив тих Лицарів Золотого Сонця? — недовірливо спитав Му Бай.
Кожен Лицар Золотого Сонця був верховним магом, однією з наймогутніших сил Храму Парфенону. Як Мо Фаню це вдалося?
— Храмом Парфенону маніпулювали Велика Муза Меллаура та Великий Суддя Дуланк. Вони підставляли кандидаток, включно з Є Сінся. Чорний Тотемний Змій справді допоміг мені знищити кількох Лицарів Золотого Сонця, але вони, найімовірніше, були посіпаками Меллаури та Дуланка... — пригадав Мо Фань.
Тоді й справді сталася страшна різанина. Мо Фань також yбив чимало людей, але насамперед за це були відповідальні Ізіша, Меллаура та Дуланк. Подальше розслідування підтвердило, що саме Меллаура та Ланьцзінь віддавали накази.
Мо Фань не був упевнений, чи позбавив життя когось невинного. Він знав лише одне: багато людей, які наважилися стати йому на заваді, тепер мертві!
Мо Фань ні про що не шкодував; ті, хто загинyв, були купою лицемірів, які штовхали невинну дівчину в бездонну прірву заради влади. Вони отримали те, на що цілком заслуговували!
— А це означає, якщо знайдеться хоч якийсь доказ того, що жертва, Лицар Золотого Сонця Фер, був у змові з Дуланком або Меллаурою, тебе відпустять, але якщо він не мав до цього стосунку, тебе визнають винним? — запитав Чжао Ман’янь.
— Десь так, — відрізав Мо Фань.
— Хіба це не означає, що ти в халепі? Хіба ти не сядеш за грати, якщо не буде доказів його зв'язку з Меллаурою? — вигукнув Чжао Ман’янь.
— Не зовсім, їм ще доведеться довести, що я і є той демон, — байдуже промовив Мо Фань.
Мо Фань провів певний час у Храмі Парфенону. Він був упевнений, що Лицар Золотого Сонця Фер виконував накази Меллаури, а Ізіша підбурювала Рейнів створити йому проблеми...
Фер таємно був у змові з Меллаурою, тому знайти будь-які докази буде вкрай важко!
Так само Мо Фаню не обов'язково було зізнаватися, що він — демон. Справу розглядав Суд Єретиків. Наразі їх більше цікавив Холодний Принц. Їм нічого не заважало наполягати на тому, що саме він був тим демоном, який влаштував бійню в Храмі Парфенону, але це також означало б, що Шао Чжен передасть Холодного Принца іншій фракції.
Тому Мо Фань анітрохи не хвилювався; можливо, серед людей Священного Суду й лунатимуть голоси незгоди, але те, що накоїв Мо Фань, можна було пробачити після того, як він зумів схопити Холодного Принца живим.
Вони нічого не могли вдіяти з Чорною Церквою, а Мо Фань — міг! Можливо, Священному Суду та Суду Єретиків ще доведеться благати Мо Фаня розібратися з Чорною Церквою в майбутньому. Якщо Мо Фань залишиться незадоволеним результатом, він зможе просто піти, незважаючи на позов Рейнів. У найгіршому випадку, йому доведеться просто залишитися в Китаї. Якщо Священний Суд і Суд Єретиків наважаться припхатися до Китаю, щоб завдати йому клопоту, люди його країни з радістю вишвирнуть їх геть!
Купка нікчемних чинуш, які не могли ні дідька вдіяти з Чорною Церквою, наважилися прийти й заарештувати героя, що прогнав Чорну Церкву геть? ХА!
— По суті, ти тут лише заради офіційних процедур? — здивовано запитав Му Бай.
— Щось типу того, — підтвердив Мо Фань.
— Ти справді щось із чимось; далеко не кожен може приїхати до Священного Суду просто заради галочки, — зауважив Чжао Ман’янь.
— До засідання в суді ще кілька днів. Давайте завітаємо до університету. Там має бути добіса гарненьких кралечок! — запропонував Мо Фань.
Очі Чжана Ман’яня засяяли.
— Це і є наша головна місія; ми тут задля обміну... О, священні, але такі сексуальні швейцарські леді, я, Чжао Ман’янь, прибув, щоб обдарувати вас любов'ю та ніжністю!