У задній залі розгорталася сучасна вечірка зі шведським столом. Алкоголь охолоджувався на столах із льодом. Поруч виднівся зелений газон і критий басейн — ідеальне поєднання для розваг молоді. Класичний декор попередньої зали явно призначався для старшого покоління.
— Мо Фаню, хоч ти й той ще нехлюй, який зовсім не переймається управлінням горою Фаньсюе, ти мав би дбати про її процвітання, а не лише про свій шлунок! Тільки подумай: їхня головна проблема — розкопки вогняної жили. Вони не можуть відправити туди верховного мага, бо це спровокує могутнього звіра, що живе поруч. А будь-хто слабший за верховного мага просто здохне, якщо наважиться туди сунутися.
— Ти погодився лише заради Первинного Насіння Душі, але твій статус уже не той, що був раніше. Отримати лише якесь там Насіння за допомогу цілим кланам — це просто грабіж серед білого дня! — повчальним тоном заявив Чжао Ман'янь.
— Хе-хе, я в цьому не дуже розбираюся. Добре, що поруч є Молодий Пан родини Чжао, який завжди підкаже, — безсоромно відповів Мо Фань.
Він звик жити вільно і не перейматися дрібницями, тому вважав цілком логічним допомогти клану Му розкопати жилу в обмін на те, що йому було потрібно. Зрештою, вогняна жила належала їм...
Але, якщо подумати, він і справді продешевив. Адже ця жила могла б збагатити цілий відомий клан!
— Усе через те, що ти досі не усвідомив себе лідером гори Фаньсюе. Гора Фаньсюе вже не та, що була раніше. Багато фракцій подумують про союз із нами. Але вони вагаються, бо відчувають на собі пильний погляд клану Му і не наважуються діяти відкрито.
— З іншого боку, клани Дунфан і Шанхайський клан Му ніколи не ладнали з Льодяним кланом Му! У нинішніх обставинах для відомих кланів украй важливо обирати правильну сторону і об'єднувати зусилля. Гора Фаньсюе от-от стане Північним Гірським Районом Міста-Штабу Фейняо. Крім того, це найближчий тил до південного морського фронту. Кожен дюйм землі там незабаром стане на вагу золота!
— Клянуся своєю чоловічою гордістю: не мине й трьох днів, як ці двоє старих пошлють Му Нусінь або Дунфана Лє налагодити з тобою контакт. Навіть неважливо, чи приїдуть вони на гору Фаньсюе особисто. Правда в тому, що вони відчайдушно потребують співпраці з нами... І коли настане час ділити прибуток, навіть не думай погоджуватися на менше, ніж це, — Чжао Ман'янь підняв три пальці.
— Ти серйозно? Тридцять відсотків? Хіба це не забагато? — здивувався Мо Фань.
Вогняна жила була справжньою золотою жилою. Мо Фань не міг повірити, що клани Дунфан і Му погодяться просто так віддати тридцять відсотків прибутку!
— Добре, зробимо Му Нуцзяо послугу. Можеш попросити Му Нінсюе вимагати двадцять п'ять відсотків. Ми візьмемо менше, щоб вони залишилися перед нами в боргу. Я впевнений, що тридцять відсотків для них цілком прийнятна ціна, і вони б погодилися. Але горі Фаньсюе ще багато чого бракує, і нам їхня допомога ще знадобиться. Краще поки що не сильно на них тиснути, — розмірковував Чжао Ман'янь.
Мо Фань передав слова Чжао Ман'яня Му Чжуоюню. Спочатку тон Му Чжуоюня був вкрай незадоволеним, коли він почув голос Мо Фаня. Будь-якому батькові важко відчувати симпатію до хлопця, який от-от забере його доньку, не кажучи вже про їхні колишні конфлікти.
Але щойно він почув про інтерес Шанхайського клану Му та Дунфан до співпраці, його ставлення миттєво змінилося. Він навіть виявив бажання негайно навідатися до них для переговорів!
Клани Дунфан і Шанхайський Му були впливовими родинами з потужними зв'язками. Му Чжуоюнь давно прагнув налагодити з ними партнерство, але в минулому вони навіть не хотіли його слухати. А тут виявилося, що Мо Фаню вдалося домовитися про все, просто попхавши свого носа не у свої справи!
Якщо їм удасться укласти угоду, вони всі опиняться в одному човні!
— Сюе-Сюе повертається завтра пізно ввечері. Я поговорю з нею, щойно вона приїде! — голос Му Чжуоюня був настільки радісним, що він навіть сам повідомив Мо Фаню час повернення Му Нінсюе.
Мо Фань і так збирався завітати на гору Фаньсюе. Він вирішив поїхати туди одразу після повернення Му Нінсюе.
Наступного дня Мо Фань вирушив на гору Фаньсюе, але ще до від'їзду Му Нусінь зв'язалася з ним, щоб домовитися про зустріч. Мо Фань не міг не показати Чжао Ман'яню великий палець:
— Старий Чжао, яка ж усе-таки шкода, що ти не став безпринципним бізнесменом.
— Що значить "безпринципним"? Це називається "вплив середовища". Ти б зрозумів, якби виріс у такій сім'ї, як моя. Те, що вони вийшли на зв'язок уже на другий день, означає, що їхні справи гірші, ніж я думав. Мо Фаню, ти впевнений щодо свого візиту в крематорій? — запитав Чжао Ман'янь.
— Чувак, це вогняна жила! — буркнув Мо Фань.
— Ну, для більшості людей різниці ніякої, — знизав плечима Чжао Ман'янь.
— Я вивчив інформацію. Звучить справді моторошно, але я не хочу втратити такий шанс. Інакше я до кінця своїх днів не знайду підходящого Насіння Душі Вогню, — зітхнув Мо Фань.
Отримати Насіння Душі Вогню було критично важливо. Без нього "залізо" Мо Фаня було просто не здатне витягнути потужну "систему" Маленької Полум'яної Белль!
Наявність трьох видів Полум'я Душі також значно посилила б бойову міць Мо Фаня. Кращої можливості, ніж пошуки Насіння Душі в самій вогняній жилі, було годі й уявити.
— Тоді будь обережним... — сказав Чжао Ман'янь.
— В сенсі?
— В прямому. Я з тобою не поїду! Що тут незрозумілого?! — відрізав Чжао Ман'янь.
— Я вважаю тебе своїм братом, а ти кажеш, що не підтримаєш мене, коли я збираюся стрибнути в палаюче пекло? Може, мені варто розказати Гуань Сісі, як якась симпатична дівчина вчора близько одинадцятої вечора підвозила тебе додому на твоєму ж Ламборгіні? — поцікавився Мо Фань.
Чжао Ман'янь скривився. Він спробував виправдатися:
— Що ти верзеш? Це та сама дівчина, з якою ми випивали в Баошані з тими стрітрейсерами. Я був не в стані сісти за кермо, от і попросив її відвезти машину.
— Я-то знаю, але доводити це будеш їй. Я вірю, що ти не запрошував її на чарочку до себе, і що ти навіть не розпаковував "Щастя 101"; я чудово знаю, яка ти людина, — безтурботно сказав Мо Фань.
— Мо Фаню, іноді твоя безсоромність робить тебе схожим на справжнього собаку... — міг лише зітхнути Чжао Ман'янь.
Зрештою, Чжао Ман'янь піддався на безсоромні вмовляння, нотації та відвертий шантаж Мо Фаня і погодився скласти йому компанію в експедиції на гору Куньлунь.
Мо Фань також розповів про свої плани Лінлін. Як він і очікував, вона миттєво зібрала речі й ув'язалася за ними, наче цукрова вата на паличці. Хіба він міг залишити її вдома, коли попереду така небезпечна й захоплива пригода?
З Лінлін поруч Мо Фань почувався набагато впевненіше. Він не дуже довіряв плану, який розробили ці два відомі клани. Його життя опинилося б під загрозою, якби щось пішло не так.
Прибувши на гору Фаньсюе, Мо Фань був вражений змінами.
Раніше гора Фаньсюе була лише пусткою з голими пагорбами. Ніхто б і слова йому не сказав, якби він вирішив попісяти просто неба. Але тепер усюди виднілися дороги й незавершені будівлі. Територія кишіла бетоном, сталлю, технікою, будівельниками, архітекторами, а також купою солдатів, торговців і магів, які шукали тут нові можливості...
Це місце більше не виглядало мертвим; воно нагадувало серце, що потужно б'ється після того, як у нього влили свіжу кров з усіх усюд!