Гора Ганьюй знаходилася в гірському масиві Хуанши.
Саме тут, на її вершині, височіла оглядова вежа міста Фейхуан. Вона стояла тут уже багато років, виконуючи роль наглядача за Спустошливими Звірами Бейцзяну.
Бінь Вей, Пророк, Чжао Ман'янь, Чжан Сяохоу, Лінлін, Є Хон та інші захисники Великої Стіни зібралися на цій вежі. Разом із ними за горизонтом спостерігали й троє командирів оборони Фейхуана.
Троє командирів відверто панікували, побачивши, як армія Потойбіччя суне на них із дальніх гір, наче чорна хмара. Жодне місто не могло вистояти проти такої орди.
Проте невдовзі на їхніх очах розгорнулося неймовірне видовище. Звідкись узялася армія скелетів і зомбі, що люто накинулася на створінь Потойбіччя. Вони шоковано спостерігали, як нежить Стародавньої Столиці відтісняє армію Єгипту!
— Хто-небудь може мені пояснити, що тут коїться? — невіряче запитав Генерал Чжоу Лі, який командував Фейхуаном.
Нежить Стародавньої Столиці з'явилася, немов небесне військо, і змусила єгипетську армію відступити. Вони були абсолютно збиті з пантелику: з якого дива мерці Стародавньої Столиці раптом стали на бік живих? Вони ж зовсім недавно ледь не зрyйнyвали саму Стародавню Столицю!
Чжан Сяохоу тремтів від захвату. Він і подумати не міг, що Головний Інструктор до нього прислухається!
Мо Фань буде жити! Місто Фейхуан і Північна Долина врятовані!
— Це і є та єдина сила, здатна протистояти Великій Піраміді Гізи, про яку ти казав? — Чжао Ман'янь приголомшено дивився на Чжана Сяохоу.
Чжао Ман'янь ніколи б у це не повірив, якби не побачив на власні очі. Підкріпленням, яке викликав Чжан Сяохоу, виявився сам Стародавній Король та його велетенське Королівство Нежиті, яке ледь не стерло з лиця землі Стародавню Столицю!
Королівство Нежиті було армією стародавнього Китаю, що присягнула служити навіть після смерті. Вторгнення єгипетських мерців вочевидь їх розлютило. Битву між двома арміями мерців живим було важко навіть уявити. Будь-які епічні баталії, що колись вирували в Північній Долині, тепер здавалися дитячими іграшками порівняно із зіткненням двох королівств нежиті!
Справжня битва проти королівства демонічних істот ніколи не досягла б таких масштабів. Вона охопила сотні кілометрів, цілий гірський хребет, простягнувшись за межі чотирьох долин і трьох міст... Слів бракувало, щоб описати її розмах. Навіть спостерігаючи з величезної висоти, ця запекла битва, що заповнила всю долину перед ними, була лише верхівкою айсберга!
— Виходить, Чжань Кун усе ще живий? — після довгої мовчанки вимовив Пророк.
Сказати напевно було важко.
Можливо, Короля Нежиті просто розлютило, що Велика Піраміда Гізи вторглася на його територію. Велика Піраміда зробила фатальну помилку, обравши Китай своєю першою ціллю!
— Хай там як, евакуація завершена, — Генерал Бінь Вей не дивилася на битву. Вона спостерігала за останньою групою цивільних, яких супроводжували до міста.
Ці люди були з Лючена, найвіддаленішого міста від Фейхуана. Побачивши, що брами Фейхуана залишаються відкритими для них навіть після стількох годин, вони розридалися від полегшення і щастя.
Вони розуміли, скільки клопоту завдали військовим своєю довгою подорожжю. Дехто з них майже здався на півдорозі, але все ж таки дійшов. Вони одразу почали дякувати солдатам, що охороняли місто.
Солдатам стало ніяково. Вони ще навіть не вступили в бій, лише тримали свої позиції. Вони знали, що врятовані мають дякувати тим, хто бився насмерть у фортеці Північної Варти та на Великій Стіні, стримуючи армію Потойбіччя. Справжні герої були там, але далеко не всі з них повернулися цілими!
— Усіх евакyювали? — запитав Генерал Чжоу Лі.
— Угу, ми доручили Спілці Мисливців подбати про жителів віддалених сіл. Вони також силоміць вивезли літніх людей, які відмовлялися залишати свої домівки. Поки що не було жодних повідомлень про напади потойбічних створінь на цивільних, — впевнено доповіла Генерал Бінь Вей.
— Я просто не можу в це повірити... — пробурмотів Генерал Чжоу Лі.
— Так, мені теж досі важко повірити, що Велика Піраміда Гізи з'явилася на нашій землі з такою колосальною армією нежиті, — погодився Є Хон.
— Ні, ні, я про інше, — Генерал Чжоу Лі не відривав погляду від жахливих створінь Потойбіччя вдалині. — Дивлячись на розміри цієї армії, усе мало б закінчитися безпрецедентною трагедією. Незліченні жертви, країна в жалобі... Але скромний гарнізон Північної Варти та жменька людей із Превентивного Комітету й Союзу Примусу змогли виграти два повні дні, щоб евакyювати сім міст, понад сорок містечок і сотні сіл у Північній Долині без ЖОДНОГО постраждалого! Ваші досягнення просто неймовірні, це межує з дивом! Від імені всіх жителів Північної Долини я вам безмежно вдячний!
Генерал Чжоу Лі добре знав, якою катастрофою обертається навіть звичайне вторгнення демонічних істот до Північної Долини, не кажучи вже про колосальну армію Великої Піраміди Гізи. А за всім цим ще й стояли покидьки з Чорної Церкви! Здавалося неможливим зупинити цю трагедію, але вони це зробили!
Серця захисників забилися частіше після його слів. Їм і самим було важко повірити, що вони дійсно змогли зупинити навалу армії Великої Піраміди Гізи!
— Людина, якій ми всі маємо дякувати — це Мо Фань. Від самого початку, коли він тільки виявив змову Чорної Церкви, його рішучість була найсильнішою серед нас. Він навіть сам-один проник у їхні ряди, попередивши нас про небезпеку. Він допоміг нам відступити з фортеці Північної Варти і залишився сам на сам стримувати армію нежиті, поки не з'явилися мерці Стародавньої Столиці... — промовив Пророк, дивлячись на битву вдалині.
З якоїсь причини Пророк відчував, що Мо Фань усе ще б'ється. Це незгасне полум'я досі палало десь на полі бою. Саме його вогонь підтримував їх усіх, не даючи їм здатися й покинути свої землі.
Коли сталася Катастрофа в місті Бо, він був лише нікому не відомим юнаком, який відчайдушно боровся за виживання. Під час Катастрофи в Стародавній Столиці йому не залишалося нічого іншого, як виступити вперед. Але тепер він твердо стояв на самій передовій; він справді успадкував дух Великої Стіни. Він не здасться, не впаде і не згасне. Пророк бачив, як зростав Мо Фань. Він був свідком становлення надійного майбутнього Верховного Мага. А найважливіше те, що він усе ще такий молодий. Його потенціал безмежний!
Уламки Великої Стіни в Степах Мандрівників...
— Я розберуся з мертвими, але з живими тобі доведеться розібратися самому, — сказав Король Нежиті ще до того, як Мо Фань встиг відкрити рота, ніби прочитавши його думки.
— Звісно! — кивнув Мо Фань.
Дія Елемента Демонізації поступово минала, але, на щастя, Мо Фань усе ще міг його контролювати. Хоча сила демона значно ослабла, Мо Фань залишався грізним бійцем, зберігши достатньо енергії. Холодний Принц більше не міг перетворюватися на Рогатого Демона-Бога, і його стан, мабуть, був іще гіршим!
Мо Фань рушив уздовж зруйнованої Стіни. Знайти Холодного Принца серед армії нежиті не було проблемою завдяки Диявольській Ночі!
Невдовзі Мо Фань виявив закривавленого винуватця на спині Монарха Підземних Жаб; Червоного Кардинала Чорної Церкви — Холодного Принца!
Мо Фань передумав. Він вирішив узяти Холодного Принца живим!
Убивати його було б занадто просто; мертві нічого не розкажуть!
А от захоплення Холодного Принца живим стане справжнім ударом для Чорної Церкви. Світ зможе побачити справжнє обличчя Червоного Кардинала і те, наскільки гнилим було його серце. Вони стануть свідками того, як його засудять до смерті і стратять під гучні оплески!