Полум'я ринуло з Зоряної Галактики Люті Небес. Вогняні сліди проривалися крізь хмари та гірські хребти, утворюючи величні вогняні стовпи. Полум'я кинулося на Генерала Чорного Козла. Істота знову підняла свій молот, щоб захиститися.
Проте Генералу Чорному Козлу було вкрай важко протистояти нищівній силі Полум'яної Белль. Врізавшись у молот, вогонь несамовито поширився, охопивши все в радіусі кілометра. Це була неймовірна демонстрація справжньої могутності полум'я.
Генерал Чорний Козел послизнувся на схилі й під натиском вогню зсунувся нижче. Неподалік було кілька пологих пагорбів, але вони сягали монстру лише до колін.
Зсунувшись по цих пагорбах, істота просто зрівняла їх із землею!
Її молоти розжарилися до червоного від нестерпного жару. Пекуче тепло передалося на руки Генерала, змусивши його кинути зброю додолу. А ці молоти були завбільшки з пагорби!
— Чудова робота! — вигукнув Мо Фань.
Як він і сподівався, Маленька Полум'яна Белль виявилася достатньо сильною, щоб упоратися з цим монстром. Самому Мо Фаню було б набагато складніше. Нові здібності, які він щойно отримав, були не надто ефективними проти такої гігантської істоти.
До того ж, Мо Фань не збирався поки що розкривати свої нові сили. Чен Їн і Пастух стали б набагато обережнішими, якби дізналися, що він заволодів здібностями Бей Цзяна!
Полум'яна Белль і не думала припиняти атаку. Вона граціозно ширяла в небі і стрімко пікірувала крутими схилами, а полум'я огортало її, наче палаюча мантія.
Під час піке Полум'я Лиха спалахнуло з новою силою. Вона поступово набула обрисів Червоного Птаха і кинулася на Генерала Чорного Козла.
Розміри Червоного Птаха вражали. Повністю розправивши крила, він нагадував величезну хмару. Врізавшись у Генерала, птах здійняв потужний шторм і повалив істоту на землю.
Гори охопило полум'я. Мо Фань поглянув униз і побачив, що вся улоговина перетворилася на вогняне море. Він був щиро вражений силою Маленької Полум'яної Белль. Йому навіть здавалося, що він тут зовсім не потрібен.
— З монстром розбереться Маленька Полум'яна Белль. Гайда за тими двома! Ми не можемо дозволити їм утекти! — Чжао Ман'янь нарешті знову з'явився поруч.
— Нічого, спершу розберемося з цим Генералом, — похитав головою Мо Фань.
— Чому? Ти серйозно хочеш дати їм утекти? — здивувався Чжао Ман'янь.
— Я вже підсадив їм Матерію Темряви. Я легко можу відстежити, де вони. Просто відпусти їх. Якщо вони не почуватимуться впевнено і в безпеці, ми ніколи не вийдемо на Головного Екстрадитора чи Червоного Кардинала, — пояснив Мо Фань.
Диявольська Ніч була найкращою Матерією Темряви, коли йшлося про відстеження цілей. Мо Фань миттєво отримає сигнал, щойно Чен Їн або Пастух використають бодай найпростіше закляття. Він прийшов сюди не для того, щоб просто вбити цих виродків. Він сподівався, що після цієї сутички вони вирішать, що успішно втекли, і це дозволить йому вийти на верхівку Чорної Церкви!
— Яку ще Матерію Темряви? — Чжао Ман'янь абсолютно не розумів, про що говорить друг.
— Хай там як, від нас вони не сховаються... Щось я зголоднів. Як щодо смаженої баранини на вечерю? — запропонував Мо Фань.
— ... — Чжао Ман'янь втратив дар мови.
Мо Фань був справжнім маніяком битв. Він не міг постійно покладатися на Маленьку Полум'яну Белль. Якби йому довелося битися з кимось на кшталт Бей Цзяна, навіть вона була б безсилою. Тому він мав безперервно вдосконалюватися через нескінченні битви!
— Клянуся, я колись через тебе точно загнуся! — бурчав Чжао Ман'янь.
Він кружляв у небі, мов золотий орел.
Приблизно за тисячу метрів під ними велетенський Генерал Чорний Козел бездумно трощив усе на своєму шляху. Він намагався видертися назад на шосе, щоб убити більше людей, але Полум'яна Белль не давала йому жодного шансу. Вона без упину засипала його вогнем, завдаючи нових ран.
Гігантські істоти зазвичай відзначаються неймовірною живучістю. Мо Фань і Чжао Ман'янь не хотіли, щоб цей монстр і далі лютував. Вони кружляли в повітрі, вичікуючи слушної нагоди для удару!
— Знижуймося! — скомандував Мо Фань.
— Зараз?
— Звісно!
Чжао Ман'янь разом із Мо Фанем стрімко спікірував із кілометрової висоти.
Мо Фань почав вивільняти свою блискавку. Вона обрушилася на Генерала Чорного Козла, немов Небесна Кара.
Мо Фань довго накопичував блискавку в небі. Коли вона нарешті вдарила, її сила перевершувала звичайну більш ніж удвічі!
Удар пробив діру в голові Генерала Чорного Козла, і його мізки розлетілися в усі боки.
Монстр був настільки зосереджений на битві з Полум'яною Белль, що зовсім не помітив Мо Фаня над собою. Потужний розряд блискавки змусив істоту похитнутися. Полум'яна Белль, чий розум був пов'язаний із Мо Фанем, миттєво скористалася цією нагодою. З пронизливим криком вона закликала Полум'я Лиха Небес і Землі!
Вогонь стрімко набув форми палаючого меча заввишки з хмарочос. Його жар поширився небом і спопелив дерева в радіусі кілометра.
З моторошним виттям палаючий меч встромився в діру, яку Полум'яна Белль раніше пробила в грудях Генерала. Третина меча увійшла в тіло істоти, і лютий вогонь почав спалювати її нутрощі.
Генерал Чорний Козел несамовито заревів від агонії. З колотої рани, наче чорний газ, вирвалася зла аура, і монстр почав стрімко зменшуватися в розмірах.
Велетенська істота, що височіла, мов стовп між небом і землею, невдовзі стала настільки маленькою, що змогла сховатися серед дерев на схилі гори.
Маленький чорний козел зрозумів, що йому не зрівнятися з цими маніяками. Він негайно кинувся навтьоки, але Полум'яна Белль миттєво розкусила його маскування. Силою просторової магії вона притягнула істоту назад і приготувалася засмажити її Полум'ям Лиха.
Можливо, вона почула, як Мо Фань казав про смажену баранину на вечерю. Вона з радістю запече для нього кілька апетитних баранячих ніжок!
— Ого! З якого це часу твоя Маленька Полум'яна Белль стала такою сильною? — вражено вигукнув Чжао Ман'янь.
Цей гігантський монстр здавався нестримним, але нічого не міг вдіяти проти Маленької Полум'яної Белль. Навіть на Стадії Підлітка вона з легкістю домінувала над звичайними істотами!
— Зараз вона на рівні Великого Командира! — усміхнувся Мо Фань.
— Хіба це не означає, що вона вже за крок від того, щоб стати істотою рівня Правителя? — ахнув Чжао Ман'янь. — Якщо вона така сильна вже на Стадії Підлітка, то хіба на Стадії Зрілості вона не перевершить звичайних істот рівня Правителя? Який же ти щасливчик, трясця!
— А ти хоч уявляєш, скільки я витратив на її «дитяче харчування»? — огризнувся Мо Фань.
На Маленьку Полум'яну Белль він витратив майже стільки ж грошей, скільки на себе! Лінлін із самого початку казала: якщо годувати її найкращим «дитячим харчуванням», вона стане набагато сильнішою за звичайних Полум'яних Белль. Зрештою, це унікальний вид Вогняних Елементалів. Якісніше джерело вогню допомагало їй пробудити потужніші здібності!
І все ж, Чжао Ман'янь мав рацію. Якщо Маленька Полум'яна Белль уже зараз була такою сильною, то на Стадії Зрілості вона беззаперечно стане грізним монстром рівня Правителя!
— А знаєш, мені здається, що в тому Пастухові немає нічого особливого. Цей козел-переросток був досить міцним, але не непереможним, — зауважив Чжао Ман'янь.
Мо Фань похитав головою:
— Боюся, ти помиляєшся. Він просто покинув свого Генерала і навіть не спробував його повернути. Це означає, що йому взагалі начхати на цього викликаного звіра. До того ж, його звуть Пастух. Ти коли-небудь бачив пастуха з однією вівцею?
Чжао Ман'янь шоковано випалив:
— Трясця, ти хочеш сказати, що в нього ціла отара таких монстрів?!
— Б'юся об заклад, що так. Цей Пастух і справді дуже небезпечний. Якби ми продовжили його переслідувати, це могло б погано для нас закінчитися, — сказав Мо Фань.
Невдовзі Мо Фань зустрівся з Ці Яном.
Ці Ян був досвідченим Карателем і блискуче впорався із запобіжними заходами. Щойно Мо Фань вирішив вступити в бій, він негайно перекрив рух на шосе, що дозволило звести кількість жертв до мінімуму.
Чжао Ман'янь теж зміг урятувати пасажирів автобуса. Щоправда, водій усе ще перебував у жахливому стані, і на відновлення йому знадобиться чимало часу.
Окрім Елемента Виклику, Пастух також володів Ментальним Елементом. Його ментальна сила була напрочуд потужною. Більшість звичайних людей після його атаки назавжди залишилися б у вегетативному стані. Тож те, що водій мав шанси на одужання, вже було великим полегшенням.
— В автобусі все ж таки загинула одна людина, але це найкраще, що ми могли зробити. А ви... ви не лише втратили важливу ціль, яку ми вели, але й накликали на себе гнів людей! Уявляєте, що про вас казатимуть після того, як ви рознесли шосе і здійняли таку паніку?! — зітхнув Ці Ян.
— Та плювати. У цьому світі занадто багато ідіотів. Якщо ми будемо перейматися тим, що вони думають, то просто зійдемо з розуму, — відрізав Чжао Ман'янь.
— Не хвилюйся, цього разу вони не втечуть. Я знаю, де вони, — усміхнувся Мо Фань. Він повільно розтулив долоню, на яку опустилася крихітна чорна фея, схожа на муху. — Вони перетнули гори і прямують до міста. Які ж вони хитрі, діють всупереч очікуванням. Вони від самого початку планували сховатися в місті...
— Повернулися в місто? — здивувався Ці Ян.
Він уже відправив своїх людей прочісувати гори після їхнього зникнення, сподіваючись знову натрапити на слід. Він ніяк не очікував, що вони повернуться. За таких обставин вони б не знайшли жодної зачіпки, навіть якби прочісували гори тижнями!